24-річну волинянку Наталію Кошетар за рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області позбавили батьківських прав через те, що вона не має належних умов для проживання малолітньої дитини – хлопчика Дмитрика 2007 року народження, - інформує «Під прицілом».

Крім того, орган опіки та піклування Ківерцівської райдержадміністрації, який фігурував в даній справі в ролі позивача, у суді аргументував: «жінка схильна до вживання алкогольних напоїв, за місцем проживання часто збираються сумнівні компанії».

Тим не менше, мама хлопчика, благає не забирати в неї дитину і обіцяє зробити все для того, аби змінитися і стати ідеальною матір´ю для свого сина. Наразі хлопчик уже кілька місяців знаходиться у рідної тітки Наталії, яка проживає в селі Борохів Волинської області і має досить напружені стосунки зі своєю племінницею.

Власне, до редакції інтернет-видання «Під прицілом» звернулася рідна тітка Наталії по батьковій лінії – Людмила Миколайчук. Саме вона виступила в суді в якості довірительки свої племінниці. Вона ж увесь час допомагала Наталії  фінансово, адже після того, як Дмитрику виповнилося 3 роки, племінниця стала отримувати на нього мізерну допомогу в межах 300 гривень як матір-одиначка. Підтримувала і морально, адже, чого гріха таїти, молода жінка таки дійсно стала вживати алкоголь, тож тітка постійно говорила їй про те, що це не вихід із ситуації. За словами пані Людмили, важке життя підштовхнуло її племінницю до спиртного. Мовляв, постійні сварки з матір´ю, безгрошів´я, неспроможність ваштуватися на роботу, оскільки потрібно було доглядати за малою дитиною, зумовило те, що жінка пристрастилась до алкоголю.

Однак, Людмила Миколайчук говорить, що суд виніс упереджене рішення, коли позбавив її племінницю батьківських прав, оскільки не врахував, що вона вже пройшла курс лікування у Волинському обласному наркологічному диспансері. Про це свідчить довідка з підписом головного лікаря цього медичного закладу, в якій вказано, що «Наталія Кошетар пройшла курс протиалкогольної терапії по методу Довженка, себто - «закодувалася». Термін дії «коду» - 7 років.

Тож, її племінниця вже не вживає алкоголю. Більше того – їй категорично заборонено приймати навіть спиртовмісні ліки, тому що вживання будь яких доз спиртного після «кодування» може призвести до тяжких розладів здоров´я та навіть смерті.

Наразі Наталія за фінансової підтримки своєї тітки Людмили, відкрила візу і збирається поїхати до Польщі на заробітки, аби зробити ремонт в будинку і створити комфортні умови для своєї дитини.

Однак, як уже зазначалося, молоду жінку позбавили прав на власну дитину. В особистій розмові з журналістом, вона розповіла, що на даний час її син знаходиться в тітки по материній лінії, яка живе в Борохові – Валентини Кушнір.  Тіка власне сама заявила, що хоче стати опікуном її дитини. Однак, оскільки в неї з тіткою неприязні відносини, Наталія побоюється, що її дитину там теж недолюблюють, а взяли її лише для того, аби отримувати на нього кошти по догляду. Адже, якщо пані Кушнір визнають офіційним опікуном дитини, вона отримуватиме на нього близько двох тисяч гривень щомісячно.

Варто зауважити, що Валентина Кушнір проживає в селі Борохові разом з пристарілою матір´ю, яка потребує постійного догляду, повнолітнім сином, дочкою-школяркою та чоловіком. Більше того, як виявилося, жінка ще й працює у Волинській обласній лікарні, себто – більшу половину дня вона проводить на роботі в Луцьку. Діти – навчаються, чоловік теж працює в обласному центрі. В такому разі, догляд за хлопчиком здійснює… пристаріла бабуся, яка ледь ходить з допомогою палиці. Більше того - сім´я має велике господарство та значні за розмірами земельні паї.

Більше того, у дитини є певні психічні вади, тому хлопчик потребує спеціалізованого навчання з кваліфікованими спеціалістами. Саме тому його матір звернулася до дирекції Ківерцівського дошкільного навчального закладу з проханням про тимчасове влаштування її дитини на період, поки вона працюватиме в Польщі.  Сама вона не є компетентною в тому, аби розвивати логічне мислення в своєї дитини.

Цікаво в цій ситуації ще й те, що начальник відділу з питань попередження правопорушень серед дітей Ківерцівської райдержадміністрації Микола Супоровський, чемно попросив і зрештою переконав Наталію, аби вона на зимовий період віддала хлопчика до тітки в Борохів. Мовляв, у неї в хаті холодно, а там є всі умови для «тепла і добра». У підтвердження цього, жінка надала розписку, про чинність якої свідчить підпис Супоровського. Зміст цього документа такий: «У зв´язку з тяжкими умовами проживання я не заперечую, що моя дитина Кошетар Дмитро, 10.10.2007 року народження, проживатиме в моєї рідної тітки Кушнір Валентини Сергіївни, на зимовий період». І дата - 29.01.2013 року.

Але, за день до написання цієї розписки, ця тітка сама приїхала і забрала дитину до себе, мовляв, вона не допустить того, аби хлопчик потрапив у дитбудинок. До цього моменту Дмитрик бачив її лише кілька разів. Наталя з сином їздила  допомагати тітці працювати на її плантаціях, за що отримувала картоплю. Тож фактично хлопчина перебуває у малознайомої тікти. Разом з тим, як розповіла Наталія, хлопчик захотів покататися на авто, більше того – йому сказали, що він побуде там зовсім трішки, поки мама зробить ремонт, а тоді повернеться.

Однак, за словами Людмили Миколайчук, вже на наступний день ця жінка звернулася в Ківерцівську райдержадміністрацію і заявила, що хоче бути опікуном дитини, і що її племінницю потрібно позбавити батьківських прав.

Згідно акту обстеження житлово-побутових та соціальних умов проживання малолітньої дитини Дмитра Кошетаря, комісією у складі начальника відділу з питань попередження правопорушень серед дітей служби у справах дітей Ківерцівської райдержадміністрації, проводилося планове обстеження даної сім´ї, як такої, що опинилася в складних життєвих обставинах. Зокрема, було зазначено, що «санітарно-гігієнічні умови не відповідають вимогам, в кухні грязно, антисанітарія. Матір попереджено про можливість позбавлення її батьківських прав, в разі невиконання нею покращення умов проживання її малолітньої дитини. Рекомендовано сільській раді в селі Сокиричі вести постійний контроль за вихованням дитини в сім´ї».

Таким чином, в жодному з таких актів не було зазначено, що приміром, дитина знаходиться вдома одна, або ж вона побита, чи що матір застали в нетверезому стані. Звісно, не можна виправдовувати матір за те, що у неї в хаті брудно. Зрозуміло, коштів на ремонт немає, однак принаймні має бути чисто.

З пояснень Сокиричівського сільського голови Мацюк Є.М. на судовому засіданні, Наталія Кошетар не усувалася від догляду за своїм сином та виконувала різного роду оплачувальні роботи, а також намагалася влаштувати дитину до навчального закладу. Більше того – вона жодного разу не бачила, що дитина є недоглянутою та голодною.

На запитання, чи отримувала Наталія будь-яке сприяння чи допомогу від органів, які здійснювали перевірку житлових умов її дитини, а тому краще всіх знали потреби цієї сім´ї, чи зрештою – сільрада, жінка відповіла, що такого бажання ніхто не з´являв. Вочевидь – забрати дитину з сім´ї легше, ніж виділити кошти і зрештою посприяти цій матері змінити свій спосіб життя.

З огляду на позиції усіх сторін, питання є спірним, що для хлопчика є краще – рідна матір, яка б вона не була адже замінити її материнської любові не може ніхто, чи хороші умови для життя?

Зрештою, якщо ця жінка дійсно пиячить і є безвідповідальною матір´ю, то чому у неї не забрали дитину одразу після її народження, або через деякий час після цього? Адже, саме тоді дитина потребувала особливого догляду. Щодня у телефонній розмові він запитує Наталію, чи зробила вона вже ремонт і коли забере його додому. Відвідує вона сина досить рідко, адже тітка не хоче бачити її. Тож коли вона перед тим, як їхати навідувати сина телефонує, аби спитати що привезти Дмитрику - він завжди відповідає: «Машинку і ковбасу».

Ми спробували зв’язатись з тіткою Наталії, у якої перебуває дитина, і попросив її прокоментувати дану ситуацію. На жаль, жінка відмовилася будь-що говорити і сказала лишень, що її племінниця кидає її лицем у бруд, а вона просто хоче допомогти її дитині. Одразу після розмови з представником ЗМІ, тітка зателефонувала до Наталії і сказала, щоб ніякі журналісти до неї додому не «пхалися».

Як би там не було, матері все ж таки після лікування в наркодиспансері, варто було дати хоча б кілька місяців випробувального терміну і тоді вже робити якісь висновки та відповідні дії. Більше того – якщо дитина дійсно сумує і хоче бути зі своєю мамою – то чи краще зробили для неї?

Сьогодні в телефонній розмові Наталія Кошетар розповіла, що тітка не відповідає на її дзвінки, а відтак жінка не має можливості бодай по телефону поговорити зі своїм сином. Тож на сьогодні вона визнає, що їй дійсно потрібно змінитися і обіцяє все для того зробити.

Однак, останнє слово в цій ситуації за Апеляційним судом, куди молода жінка звернулася з відповідною заявою. А поки Наталія свято вірить, що суд вирішить справу в її користь і вона знову зможе бути разом з сином для того, аби перш за все довести йому те, що вона дійсно змінилася і він більше ніколи не побачить нетверезої мами та безладу в домі.

…А поки що маленький Дмитрик чекає, коли його мама приїде і забере його додому.