Волинська область чи не найбільше оплакує своїх синів, які загинули за Україну в зоні АТО. За даними видання «Слово і Діло», наш регіон поніс найбільш болючі втрати. З кожного мільйона осіб серед живих уже немає понад 86 Героїв.

Понад тисячу загиблих, тисячі поранених, сотні зниклих безвісти... Вдови, сироти, самотні батьки... Невимовне горе, ріки сліз...

Кому вигідна ця війна і хто на ній наживається? Хто отримує пряму вигоду від пролитої крові, материнського горя та сирітських сліз? Вочевидь, комусь таки вона вигідна. Про бізнес, зроблений на крові, в Україні говорять багато. Це і продажні генерали, і безсовісні постачальники бракованого обмундирування, і бізнесмени-негідники, які «під шумок» загальнодержавної трагедії діловито справляють свої оборудки.

1-го лютого громадськість Волині влаштувала театралізовану «розправу» над трьома нардепами-мажоритарниками від Волині - власниками паливно-промислової групи «Континіум» Ігорем Єремеєвим і Сепаном Івахівим та їхнім соратником – засновником корпорації «Пан курчак» Сергієм Мартиняком.

Так громадськість відреагувала на ігнорування цими народними обранцями-олігархами голосування проекту Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором (№1854).

Як ми повідомляли раніше, на засідання не з’явився Ігор Єремеєв та Степан Івахів. А Сергій Мартиняк, картка якого була зареєстрована в системі «Рада», не підтримав своїм голосом проект постанови.

Днями під час чергової сесії райради депутати з Горохівщини висловили недовіру нардепу від свого округу Сергієві Мартиняку. Вони оголосили, що «дії окремих народних депутатів, серед яких і обраний по округу № 20 Сергій Мартиняк, є неприпустимими і такими, що фактично працюють на дестабілізацію ситуації в державі і опосередковано підтримують та працюють на агресора»

Наступного дня у подібний спосіб винесли «догану» колезі Мартиняка - Степану Івахіву обранці громади Старовижівського району. Як пише видання львівська газета «Відомості», Старовижівська райрада назвала дії окремих народних депутатів України, серед яких був і Степан Івахів, обраний в окрузі №21,«неприпустимими й такими, що фактично працюють на дестабілізацію ситуації в Українській Державі та опосередковано підтримують країну-агресора і підігрують загарбницьким апетитам Кремля».


Показна благодійність та таємне обдирання України

Про неймовірну щедрість олігархів - власників групи компаній «Континіум» на Волині не говорить тільки лінивий. Масштабна рекламна кампанія, яка супроводжує кожен благочинний порух нардепів-капіталістів, одразу заповнює практично усі ефіри та новинні стрічки. У вітчизняному інформаційному просторі така реклама коштує чималих сум, тож Ігоря Єремеєва, Степана Івахіва та їхнього близького соратника - власника корпорації «Пан курчак» Сергія Мартиняка через ЗМІ волиняни навчилися любити.

Вони теж люблять своїх земляків, тим паче перед виборами. Неймовірні схеми агітації іноді вражали навіть бувалих політологів. Однак уже після виборів патріотизм у цієї трійки різко кудись ховається. На перший план виходять політична вигода та неймовірна жадоба збагачення новоявлених господарів життя.

Не зупинило виборців і визнання того факту, що усі троє їхніх обранців один раз уже їх зрадили. Коли навіть не картками, а руками проголосували за «диктаторські закони» 16-го січня.

Результати голосувань опублікував на сторінках «Української правди» політолог Ігор Жданов.

Пізніше на правах реклами прес-служба Сергія Мартиняка спростовувала інформацію про те, що вищезазначена трійка волинських нардепів підтримувала прийняття «узурпаторських законів».

Патріоти чи псевдопатріоти?

Усе, що так намагалися приховати або спростувати нардепи-олігархи від Волині, в усій повноті випливло на поверхню минулого вівторка - на позачерговій сесії Верховної Ради України 27 січня.

Того дня Парламент схвалив заяву про визнання Росії країною-агресором і закликав парламенти іноземних держав та міжнародні організації також визнати РФ країною-агресором, посилити тиск на неї, а "ДНР" та "ЛНР" – визнати терористичними організаціями.

Натомість Ігоря Єремеєва та Степана Івахіва взагалі не було в залі засідань, а присутній Сергій Мартиняк, судячи з усього, просто вийняв картку з системи голосування...

То кому таки служать обранці з групи  «Континіум»?

Напередодні нового року інтернет-ЗМІ вибухнули новим скандалом, щоправда, не політичним, а економічним.

Зокрема, видання «Лівий берег» повідомляло, як російська компанія «ПрикарпатЗахідтранс» уночі з 27 на 28 грудня викачало понад 17 000 тонн нафти з українського нафтопроводу.

Попри те, що існують рішення суду на право власності 1,5 тисяч метрів нафтопроводу Україні, російська компанія відкачала сотні тисяч літрів дизпалива, перегнавши його в Угорщину. Зокрема, якщо проаналізувати інформацію з різних джерел, то стає зрозуміло, яким чином Москва впливає на певні політичні дії депутатів від групи «Континіум».

Попри те, що рішення суду вступило в законну силу, заблокувати нафтопровід правоохоронцям не вдалося.

«Об'єкти нафтопродуктопроводу охороняються приватною охоронною фірмою «Рікон», яка належить народному депутату Ігорю Єремеєву, власнику мережі АЗС «WOG» і групи «Континіум». Охоронці вживають усіх заходів щодо недопущення правоохоронців у пункти управління та контролю трубопроводу. Правоохоронні органи отримали письмове пояснення у начальника підрозділу охорони ТОВ «Ріккона»Ярослава Гойзана, який заявив, що станом на 13:00 годину 26 грудня транспортування нафтопродуктів магістральною трубою «ПрикарпатЗахідтранс» у напрямку Угорщини не проводиться», - йдеться у виданні.

Витіснення нафти з української труби підтвердив у джерелах ЗМІ і голова російської компанії «Транснафтпродукт»: «... Сьогодні Рівненський суд звинуватив «Транснафтопродукт» у крадіжці нафтопродукту з труби. Ми почали «видавлювати» нафтопродукт в напрямку Угорщини азотною пробкою, а вони вирішили, що ми крадемо нафтопродукт із труби. Нам вже вдалося видавити близько 17 тисяч тонн, все інше залишилося в трубі», - сказав Токарєв російському виданню «Нефть России».

Більше того, ще одне російське видання «Медуза» напряму стверджує, що нафту в Угорщину викачав не хто інший, як народний депутат України Ігор Єремеєв.

«Бойові волонтери» «Транснафти», не чекаючи ніякої спеціальної санкціі з боку російської держкомпанїї, були найняті найбільшим місцевим нафтотрейдером — українською групою «Континіум». В «контрольних точках» нафтопровід тепер охороняють 800 бійців з досвідом ведення бойових дій.

Українські олігархи свій бізнес готові захищати зі зброєю в руках — навіть якщо він напряму залежить від Росії: економіка країни не в тому стані, щоб можна було розкидатися зайвими десятками мільйонів доларів. Бізнес в країні, яка веде війну і перебуває в економічній скруті, — справа майже екстремальна, але не неможлива.

...Тим часом, «Транснафта» вже перекрила поставки нафтопродуктів — ще літом вона пообіцяла викачати всю нафту з труби, а також ліквідувати «ПрикарпатЗахідтранс» у випадку, якщо трубу націоналізують. Українським трейдерам це було зовсім не вигідно. Знайти компромісне рішення намагалися представники «Континіуму» — самі крупні продавці нафтопродуктів, ... За даними «Медузи», топ-менеджери компанії не раз приїжджали в Москву, вмовляючи «Транснафту» не вимивати дизель з труби. Вони ж вмовляли українську владу не відбирати трубу у росіян. По-перше, якщо туди заллють воду, її коли-небудь доведеться вилить. По-друге, і, вочевидь, головне, з труби тільки «Континіум» буде втрачати 10 мільйонів доларів прибутку у рік: через нафтопровід група закупляє мільйон тонн; якщо ж труба зупиниться і дизель доведеться завозити цистернами, кожна тонна обійдеться на 10 доларів дорожче», - пояснює видання фінансову зацікавленість волинських нардепів-олігархів у співпраці з Росією.

Тобто, за даними джерела, улітку, поки українські військові йшли на смерть та гинули, обороняючи Україну від російського агресора, нафтові магнати раз-по-раз відправляли своїх гінців на поклон до Москви. А коли Україні таки вдалося націоналізувати нафтогін – виставили майже 1000 озброєних «до зубів» охоронників, щоб дозволити Росії викачати з неї нафту.

Вочевидь, у намаганні не образити вигідного бізнес-партнера в обличчі Білокам'яної, нардепи так вчасно були відсутні на засіданні Верховної Ради якраз тоді, коли парламентарі приймали Постанову про оголошення Росії державою-агресором.

Саме депутатська група «Воля народу», якою керує Ігор Єремеєв, закликала не голосувати за Постанову про відміну позаблокового статусу України, яку розкритикував російський прем'єр Медведєв.

Одначе чи тільки політична діяльність нардепа Єремеєва і його ідейних соратників з великої політики впливає на те, як житимуть усі українці вже завтра?..

Коли у нардепів-мільйонерівемоції закінчуються - розпочинається цинічний бізнес

Найнаглядніший приклад - 88 мільйонів гривень, які намагалися Єремеєв і Ко стягнути з держави за втрачені в Криму нафтопродукти. Держава вистояла в суді проти апетитів олігархів-нардепів, однак представники бізнесу заявили, що вони не полишать спроб відібрати кошти за нафту, яку вони не змогли забрати з анексованого Криму.

Здоровим глуздом важко осягнути і масштаби банкрутств, які розгортають фірми групи «Континіум», створюючи фірми-метелики, на які беруть мільйонні кредити, через які проводять величезні кошти, а потім ці фірми просто зникають з економічної карти України, акумулюючи в «Континіумі» колосальні капітали. Фінансові оборудки з присвоєння чужих коштів, «спеціалістів» паливно-промислової групи «Континіум», про які наше інтернет-видання публікувало багато матеріалів у циклі журналістських розслідувань «Ідеальне банкрутство», вражають своїми апетитами. У «топку» нафтових магнатів йдуть і банківські вклади звичайних українців, і мільйони невиплачених податків, і капітали величезних державних підприємств, і земельні ділянки, і цілі заводи, і сотні загублених людських доль.

Також у Луцьку подейкують, що нардепи з «Континіуму» вже всерйоз накинули оком на найголовніші стратегічні комунальні підприємства з життєзабезпечення цілого міста теплом і водою. Мова йде про ДКП«Луцьктепло» і КП «Луцькводоканал», на яких, судячи з поголосу, який шириться обласним центром, уже на повну господарюють віддані працівники «Континіуму».

Вміння прощати самому собі мільйонні, а то і мільярдні борги доволі влучно описало видання «Деловая столица» у статті «Єремеєв прощається з боргами». За інформацією видання, лише з початку 2014 року Ігор Єремеєв зі Степаном Івахівим під час реструктуризації свого бізнесу через суди «прощають» собі багатомільйонні борги, які накопичують їхні фірми-прокладки. Зокрема, «Ойл Карт Центр» заборгував «Банку інвестицій і заощаджень» 40 мільйонів гривень, «Континент Нафто Трейд» банкрутує з боргами в 300 мільйонів, левова частка яких знаходилася в УкрСиббанку та Укрексімбанку. При цьому рідним структурам з групи «Континіум» - «Континент Нафто Трейд» заборгував більш, як півмільярда. На сьогодні у компанії-боржника немає ніякого майна, а залишки на його рахунках у квітні минулого року склали всього 11 тисяч гривень.

33 мільйони доларів не може повернути Фонд гарантування вкладів за кредити «Банку Форум». Вкладники щодня годинами вистоюють у чергах, щоб забрати принаймні по кількасот гривень з минулорічних депозитів, які вони роками заробляли і які уже в кілька разів знецінилися.

Відкривши у Луцьку найбільший торгово-розважальний центр «Порт Сіті», компанія «Реммеблі» всілякими способами намагалася уникнути виплатити місту інвестиційну частку.

Також варто нагадати, що спритні депутати-бізнесмени не погребували запустити руку і в господарство свого виборчого округу, по якому до Парламенту пройшов Ігор Єремеєв (ОВО № 23 з центром у смт. Маневичі). Пам'ятним залишився минулий рік для колективу ДП «Волиньторф». Улітку, коли на порозі позачергових виборів Ігор Єремеєв приїхав на свій округ агітувати, до нього прийшов увесь трудовий колектив підприємства і оголосив недовіру своєму представникові в Парламенті.

Якщо коротко, то суть справи полягала в тому, що раніше працівники попрохали свого нардепа допомогти їм відбитися від рейдерського захоплення державного підприємства. І він допоміг. По-своєму... На прохідній було виставлено охоронців з фірми, підконтрольної нардепам, а у директорське крісло посадили свою людину. Уже за трохи часу з підприємства було виведено всі обігові кошти – 6,5 мільйонів гривень, на які ніби то «Волиньторф» накупляв цінних паперів у однієї з фірм «Континіуму». Одночасно цінні папери перепродують іншій - сестринській компанії «Пром-Газ-Інвест», а грошей за них «Волиньторфу» так і не повертають.

Державне підприємство намагалося відсудити в «Континіуму» фактично вкрадені кошти, однак суддя Світлана Філатова відхилила позов Державного підприємства.

Знаково, що комерсанти-олігархи теж часу не гаяли, і вже через кілька місяців фірму-боржника «Пром-Газ-Інвест» перейменовують на «Сетерус», перереєстровують в іншій області, і… вже за кілька місяців розпочинають процедуру банкрутства.

Як повідомив у коментарі телефоном директор ДП «Волиньторф» Іван Киричик, підприємство виставить до банкрутуючої доньки «Континіуму» свої кредиторські вимоги. Однак на якісь повернення, переконує, сподіватися не варто.

Тим часом, як розповів нам керівник державного підприємства, гроші, які у них вкрали нардепи, накопичувалися не один рік і були призначені для освоєння нових родовищ.

«А це дуже велика інвестиція. Це будівельні роботи, які коштують близько 4-х тисяч доларів за один гектар площі підготовки під видобуток торфу. Оце накопичення коштів роками акумулювалося якраз для цих робіт. На сьогоднішній день, звичайно, ми коштів не маємо на розвиток, на підготовку тих площ десь на підтримання технічного стану, але починаємо по чуть-чуть. Якщо дадуть працювати, то я сподіваюся, що за рік-другий ми знову будемо мати якісь певні накопичення, і вирішимо питання з землею, я оптиміст, і зможемо підготувати для себе поля під видобуток торфу, тому що на сьогоднішній день ми маємо менше половини площ для забезпечення потужності. Це вже вкрай критична цифра. Якщо це питання не буде вирішуватися, в нас - недалеке майбутнє, на жаль», - прокоментував ситуацію директор ДП «Волиньторф».

Раніше ми описували, як у подібний спосіб фірмі «Континіуму» вдалося вивести 130 мільйонів гривень з «Луцького спиртогорілчаного комбінату», а також прикарманити права на торгові знаки волинської горілки. У справі розбиралися і фінінспекція, і СБУ, й міліція, і прокуратура. Не розібрались понині...

Тож, судячи з усього, час не змінив ділків у кращу сторону, А, мабуть, зовсім навпаки, тільки розпалив апетити у поглинанні державних, громадських і приватних ресурсів.

Однак, схоже на те, що звичайні українські люди вже стали не ті, що раніше. Судячи з останніх подій, виборців уже не буде так легко задобрити за кілограм гречки чи оцинковане відро.

Як сказано в Біблії, «Не можна служити і Богу, і мамоні». Вочевидь, і волиняни, і їхні представники у Верховній Раді постали перед доволі непростим вибором. Ставки у цьому виборі надто серйозні, і повернення немає. А що вже хто обере - покаже час…