Щотижня волинські волонтери долають тисячі кілометрів, витрачаючи сотні літрів пального, аби доправити допомогу солдатам. Від влади вони отримали всього 2 тони дизпалива. Однак в облдержадміністрації стверджують, що влада надала волонтерам аж 30 тонн пального, - повідомляє Інформаційне агентство Волинські новини.

Нагадаємо, в облдержадміністрації заявили, що волинська влада виділила 30 тонн пального на потреби. Однак, волонтери про це вперше чують.

З цього приводу волинські волонтери зібрали прес-конференцію для журналістів сьогодні, 11 лютого.

Свого часу голова облдержадміністрації підписав «розписку», що розпорядником всього пального, яке виділятиметься волонтерським організаціям, буде регіональний осередок ГО «Автомайдан України». Представники цієї організації кажуть: влада таки виділила пальне, але всього 2 тонни від «Укрпетроль». На цьому дизпаливі вони їздили більше 3 місяців. Усі акти прийому-передачі, всі підтверджуючі документи у волонтерів є.

А ось де поділася решта 28 тон – загадка.

3 тижні після заяви керівництва облдержадміністрації волонтери чекали відповіді, але досі її не отримали. Лише нещодавно з’явилася інформація, що тону виділили самообороні Рожищ, але там заявляють, що заявок не подавали і пального не отримували.

А 15 тон пального виділили спілці ветеранів Афганістану. В цій організації про це пальне також не знають.

Голова спілки Григорій Павлович каже, що від таких заяв влади він, м’яко кажучи, «в шоці». Щочетверга волонтерська група виїжджає на передову, і всі поїздки – за кошти громади.

«Починаючи з травня спілка ветеранів Афганістану самотужки заправляє машини, які їдуть на схід, возить допомогу, теплі речі. І за таку суму - 15 тон - мови не може бути. Покажіть мені людину, хто сьогодні дав таку кількість пального», - каже він.

А волонтер Валерій Курстак, який днями 37 раз виїжджатиме на схід, розповідає, що далі обіцянок волинська влада не зайшла.

«Скільки разів ми оббивали пороги, Гунчик все обіцяв що солярка буде», - каже він.

Натомість він поділився думками, звідки могла взятися така сума. Влітку Міністерство оборони звернулося до обласних та районних адміністрацій з проханням надіслати реєстр допомоги, наданої військовим підрозділам органами влади а також благодійниками, волонтерами і громадськими організаціями. З поміж статей, окрім харчів, бронежилетів, було й пальне.

Ймовірно, що тоді облдержадміністрація відзвітувала в Міноборони про фактично надану допомогу всіма організаціями, як про власні заслуги. А потому Міноборони видало як статистику допомоги влади.

Так, ймовірно, волинська влада відзвітувалася, привласнивши собі чужі заслуги.

«Можливо, такий реєстр був на той час, і просто порахували скільки ми витратили. Але ми ж не сказали, що нам дала облдержадміністрація. Вся ця статистика пішла в Міноборони, і зараз вони видають це пальне за допомогу, яку буцімто надали вони. Ніхто з нас не отримував пального в такій кількості, каже Валерій Курстак.

Така допомога була б волонтерам за щастя, каже Григорій Павлович, і додає: «Тепер облрада нам винна 15 тонн солярки . Борги треба забирати. А нас просто взяли і кинули під потяг».

Щотижня автомобілі волинських волонтерів долають 3-3,5 тисячі кілометрів, об’їжджаючи весь вогневий кордон, заїжджаючи на всі позиції наших хлопців. Щоразу одна машина спалює більше 300 літрів пального, а автомобілів їздить по 2-3.

«Ми зараз намагаємось координувати наші дії, щоб не повторювався маршрут, волонтери намагаються зекономити. Бо це гроші громади», - пояснюють волонтери, як вони витрачають пальне.

Власне, цього тижня відбудеться засідання координаційної ради у облдержадміністрації. Там же і волонтери попросять дати чітку відповідь хто , кому і скільки видав пального. І куди поділися 28 тонн дизпалива, задекларованих у документах.