Церковна громада УПЦ КП у селі Грибовиці на Волині, діє у будь-який метод аби священик УПЦ Ігор Маргіта разом із родиною негайно виписався й вибрався з хати, де його сім’я зареєстрована і мешкає.

Про це повідомляє журналістка Радару  Наталя Камишникова.

"Ми тут законно перебуваємо! Він же сам нас впустив!" – запевняли мешканці Грибовиці, які взяли участь у спецоперації “Віджим церковної хати”.

Як виявилось пізніше, місцеві рейдери обманули журналістів.

26 жовтня в Іваничах відбулося чергове судове засідання за позовом священика Ігоря Маргіти. Він домагається визнання права власності на земельну ділянку, де стоїть церковна хата.

Сам будинок належно ні на кого не оформлений: ані техпаспорта, ані інших документів. Збудували в 1990-х, завели туди священика – та й по всьому. У суді всі ці юридичні ляпсуси вилізли назовні.

Сільрада спохопилась аж тепер – і вирішила забрати хату у комунальну власність. Але це потребує часу та певної паперової процедури. Наступне слухання справи суд призначив на 14 листопада, вказавши сільській раді на відсутність необхідних документів.

Сільському голові, як і колишнім парафіянам отця Ігоря, набридло шукати правди у суді.

Просто з суду слідом за отцем Ігорем на вулицю Шкільну, 35-а у Грибовиці прибули обурені судовою тяганиною прибічники УПЦ КП.

"Вони заблокували мене на подвір’ї, не пускали у хату, хотіли навіть зачинити в льох.Далі зняли скло з дверей на другому вході, відчинили їх (ключ був ізсередини) й увірвались до хати.Почали виносити меблі, речі – на час прибуття поліції половину речей уже виставили надвір", – розповів священик.

Із меблів надвір витягли столи й диван.

Дощ під ранок трохи протверезив групу захоплення, і вони занесли меблі назад в будинок.

Наступного дня з Луцька в гарячу міжконфесійну точку приїхав заступник начальника департаменту превенції (запобігання злочинам) ГУ НП у Волинській області.

Поліцейське начальство роз’яснило селянам, що вони діють незаконно, а священику пообіцяло звільнити помешкання від сторонніх до вечора.

"На вмовляння поліції ці люди заявили, що з хати не вийдуть, що ніяке судове рішення їм не потрібне, що Конституцію вони не визнають, судам не довіряють і лишатимуться у хаті, аж доки я не виселюсь", – каже священик.

Зрештою, родина має повне право спокійно поспати, спокійно приготувати їжу, спокійно поїсти й відпочити – без цілодобових мітингів у хаті. Те, що там відбувається четвертий (уже четвертий!) день поспіль, – це шарварок і божевільня.

Сільський голова прибув і навіть провів перемови з отцем Ігорем. Десь порозумілися, десь ні.

Тим часом градус напруги настільки підвищився, а затята “громада” накричала стільки зайвого, що досягти розумного компромісу ставало з кожною хвилиною дедалі складніше.

Усе ще вірячи у порядність “громади” і сільського голови, я переконала священика написати таку собі розписку: зобов’язуюсь виселитись і виписатися з хати до 7 листопада.

Натомість церковний староста з сільським головою мали надати священику свою розписку: письмове зобов’язання покинути його помешкання і не перешкоджати йому користуватися хатою до 7 листопада.