Прес-служба Міністерства закордонних справ Російської федерації оприлюднила власну думку щодо висловлювання мера Москви Юрія Лужкова під час перебування у Севастополі. Як зазначено на офіційному сайті МЗС, „У Москві із подивом сприйняли рішення української влади про заборону Ю.М.Лужкову на в`їзд в Україну. Мерові Москви невиправдано інкримінується якесь зазіхання на територіальну цілісність України. Ю.М.Лужков ніколи не припускався недружніх висловів щодо України. Він своїми практичними діями активно сприяє розвиткові відносин між двома державами. Ю.М.Лужков висловив лише думку, яка, до речі, збігається з точкою зору більшості росіян, які болісно сприйняли розпад СРСР, що, як видається, жодним чином не є замахом на суверенітет України. У всій цій непристойній історії особливо насторожує таке: українська сторона вкотре відмовляє російським громадянам в праві висловлювати свої погляди на наше спільне минуле і знову повернулася до хибної практики складання «чорних списків», обмежуючи в`їзд на територію України окремим громадянам Російської Федерації. Зазначене рішення української влади розцінюємо як недружній крок, що йде врозріз з обопільними зусиллями з розбудови атмосфери довіри й порозуміння в російсько-українських відносинах”.
Відреагували на вислови Лужкова і в нашій Раді національної безпеки та обороні. Голова РНБО Раїса Богатирьова зазначила, що „під сумнів поставлено не тільки традиційні добросусідські відносини між Україною та Росією, але й базис стосунків між нашими країнами - Договір про дружбу і співробітництво”. На її думку вислови мера Москви – це лише емоції, які, щоправда, „неможливо виправдати з позицій національних інтересів ані України, ані Росії”.
За інформацією „Подробностей”, відкрито захистила Лужкова і віце-спікер Державної думи Росії Любов Сліска, на думку якої, рішення про заборону в’їзду мера Москви на територію України, це „прояв слабкості, насамперед, з боку українського керівництва”. Також Сліска вважає, що передача Криму до складу України у 1954 році була незаконною, і з того часу „деякі питання залишилися, і замість того, щоб оголошувати Лужкова персоною нон-грата, непогано було б спочатку розібратися в цих спірних питаннях, зіставити раніше прийняті рішення з нормами міжнародного права”.