Анатолій Грицюк, як лідер обласного БЮТу і як голова обласної ради відомий у Волинській області політик. Але за межами Волинського краю, завдячуючи місцевим інтернет-ЗМІ, за час своєї каденції на посаді «маршалка» він став більш широковідомий як автор «грицюкізмів». У цьому політичному амплуа - «родителів перлів», до нього виступали два спікери українського парламенту – Олександр Ткаченко та Іван Плющ.

 

Без цього, як кажуть мої волинські колеги, на сесіях обласної ради було б не цікаво. Селянський колорит Анатолія Грицюка додає веселощів і пожвавлення при «дерибані» приміщень, земель, озер, мисливських угідь тощо. Кліше «простакуватого сільського мужика» має популярність і його неграмотні, а  часто й позбавлені логіки фрази обговорюють більше, ніж самі рішення. Приклад «маршалка» став «заразним»: нині і депутати намагаються «видавати перли» прямо на сесіях. На цьому його і «грають».

 

З приходом нового «губернатора» «маршалок» отримав нову фракцію «Волинська ініціатива», яка нині нараховує 23 депутати. Кількарічна монополія на представницьку владу (40 депутатів БЮТ із загальної чисельності у 80 депутатів) на грані краху. Блок Бориса Клімчука «Рідна Волинь», більшість блоку «Наша Україна», Партія регіонів, соціалісти, Блок Володимира Литвина вже «ініціативні».

 

«Тушканізація» БЮТу, тобто відхід однопартійців до протилежної сторони, має великий шанс повторитися. Кілька років тому 8 бютівців відкололися від «єдиної і неділимої» фракції. Однак тимчасовий закон 2007 року повернув «розкольників» до рідної «оселі». Закон відмінено, тому й шанси на втрату монополії БЮТ в обласній раді не те, що великі, а, фактично, - питання часу.

 

На цьому тлі у «маршалка» великі проблеми з майбутнім: куди податися, аби залишитись при владі? «Губернатор» не зупиняється: не лише збільшує свою «Волинську ініціативу» нині, але й на майбутню раду поклав око. ЇЇ склад після 31 жовтня навряд вже не буде таким комфортним для «маршалка». БЮТ на Волині втрачає свої позиції під тиском як об’єктивних факторів так і через  гостру конкуренцію між лідерами міцевого осередку за кандидатство на ласі посади.

 

Тому, напевно і «клюнув» Анатолій Петрович на навіювання соціологів: мовляв, «у тебе шанси більші, ніж у Шиби! Іди на мера Луцька!». Ось одна з версій цього рейтингу: Антон Кривицький (колишній міський голова) – 22%, Микола Романюк (колишній «губернатор»)– 17%, Анатолій Грицюк – 10%, Богдан Шиба (нинішній міський голова) – 7%, Володимир Бондар (колишній депутат ВРУ, колишній «помаранчевий» «губернатор») – 4,8%. Тим більше, що «маршалкова свита» «недотягувала» рейтинг партійного бонзи до рейтингу БЮТу на Волині (21,9%). Чим би дитя не тішилось…

 

Однак на цьому все лише починається. Далі буде.

 

Сергій Кобзар