«Йти у мери не можна бездіяти» – вирішення проблеми коми чи крапки в цьому реченні для Анатолія Грицюка доволі важлива. З одного боку – не хочеться, з іншого – не можеться. Як каже його лідерка: «Пропало всьо!». А що ж робити, коли Борис Клімчук відверто каже: «Я не завидую майбутньому меру, Анатолію Петровичу. Цифри…Якщо ви приймете місто з такими боргами, то ви приймете місто з таки-и-ми! боргами». Чи справді все так і є?

 

МLМ «БЮТ» – банкрот?

 

Блоки, як і більшість мега-партій в Україні є не ідеологічними, а комерційними, побудованими за принципом багаторівневого маркетингу. Лише замість ножів, книжок чи харчових пігулок тут «розповсюджують» депутатські мандати. А так все те саме: платиш відповідний відсоток нагору тому, хто стоїть у сітці вище від тебе; отримуєш відсоток від тих, хто нижче; використовуєш товар (депутатський мандат) для задоволення власних потреб чи надаєш послуги лобі іншим. Нічого особистого – тільки бізнес.

 

Сума доходів від такого «бізнесу» залежить від кількості тих, кого ти підключив до своєї «сітки». Мотивація для всіх в МLМ одна:легке і швидке збагачення. Тому «тушканізація» є цілком прогнозованим наслідком системи: риба шукає де глибше, а «тушка» - де більше (платять чи «кришують»). Більше того – «тушки» повноправні і законні члени цієї системи. Тому часто вони й обходять у щабелях «ідейних» ветеранів системи.

 

МLМ «БЮТ» взимку програв МLМ «ПР» на «першому щаблі» (державному), але залишився на «2-4 щаблях» (обласному, районному, селищно-міському). Чергові місцеві вибори поставили величезний знак питання щодо участі слабших MLM у нижчих щаблях, адже втрата «державного кришування» створила головну проблему – розрив зв’язків у ланках сітки та катастрофічне зменшення прибутків.

 

І нині є велика дилема: «на гора» потрібні і відсотки, і вірні партійці, що взаємно виключено. Або гроші від нових «тушок» за місце у партсписку, або вірні, але бідні партійці. І збільшення кількості депутатів не вирішує проблеми. Особливо, коли місце у прохідному списку, наприклад до Луцької міськради, вже вартує 10-20 тисяч «зелених».

 

Праймеріз «мішків» чи імен?

 

Погодьтеся: надання Борисом Клімчуком майже гектару землі брату Анатолія Горбатюка  (нардепа від регіоналів) залишилось «непоміченим» новою опозицією, бо це -  «дрібниця» на тлі багаторічного «дерибану» волинських земель, озер, мисливських угідь «біло-сердечним» братам, сватам, кумам чи просто членам МLМ «БЮТ». Прокуратура завжди може порушити (і є за що) кримінальні справи проти «біло-сердечних». Вчорашнє призначення Ходирєва – давнього соратника Клімчука - начальником волинських міліціянтів, гарантує, що навіть до відкриття кримінальних справ багатьом з них «світить» може і не результативна, але досить нервова шарпанина слідчих і дослідчих розборок за привилом «була б людина – а стаття знайдеться».

До речі, кажуть, що у призначенні на цю посаду Ходирєв обійшов і Кміту з Французом, і волинських доморощених генералів саме завдяки потужному артобстрілу  Клімчуком кабінетів усіх рівнів центральної влади. А Клімчук задля полювання на горобців гармат не розвертає.

 

Тонке розуміння специфіки політичних гравців Волині - будови іменних блоків як МLМ - дозволила провести «бліц-криг» Борису Клімчуку і активізувати швидкий відтік з різних «сіток» до «Волинської ініціативи». А призначення «своїх» силових та контролюючих керівників в області лише закріпили успіх і зробили «керованими» навіть «ідейних».

 

 

Тому поведінка «біло-сердечних» у праймерізі  на «2-4 щаблях сітки» дуже схожа на поведінку мавпочки з анекдоту, яка не може вибрати між «гарною» та «розумною».   «Грошові мішки» чи «авторитетні імена» - ось в чому питання. Наприклад, вже відомо, що до прохідної частини списку «Батьківщини» до Луцької міської ради не потрапив жоден з нинішніх депутатів від БЮТ. Як, до речі, і до обласної.

 

У своїх маневрах між  виборчими «сцілою та харибдою» Анатолій Грицюк, який формально керує обласною організацією, обрав програшну позицію. Його «призначення» кандидатом на мери Луцька Євгеном Кирильчуком – це повне фіаско для партії на «2 –ому щаблі» (обласному) і стрімке падіння на 4 «щабель». Таке собі «пониження у класі», на два пункти. І кого він за собою поведе? А хто поведе область? Зосередившись на Луцькій «битві титанів», Анатолій Грицюк кине кращі штабні сили саме на цей прорив, оголивши районні фланги. Така тактика більш схожа на капітуляцію без бою. Але аж надто ласий «Луцький пиріг».

 

«Біло-сердечна» Волинь стане «синьоокою»?

 

Як швидко злетів «помаранчевий» цвіт з обличчя краю, так само швидко «біло-сердечні» здають свої позиції провладним «регіоналам», «силовикам» Тігіпка та опозиційній «Свободі».  Щодо кандидатур на мера Луцька, то за чутками перші дві партії підуть тандемом. Наприклад, від «регіоналів» – колишній мер Антон Кривицький, а від «силовиків» – екс-губернатор Микола Романюк. Причому, – один в одного нібито погодились стати першим заступником і знятися на перегонах на користь іншого. Такий сильний тандем не залишає шансів іншим кандидатам. Однак чи відбудеться він – покаже час.

 

Щодо ВО «Свобода», її успіх на майбутніх виборах залежатиме від того, наскільки «свободівці»-бізнесмени вистоять перед «силовим пресом» влади.

 

Щодо кандидатури на мера Луцька, то у «Свободи» та ж проблема, що і в «Батьківщини» - відсутність сильної і авторитетної особистості. Бізнесмен Євген Мельник «заявлений» суто формально. Кандидатура діючого мера, схоже,  серйозно не розглядається ні в «Свободі», ні в «Батьківщині», бо «нема шансів». Тому в обох штабах ще тривають переговори з потенційними кандидатами. Наприклад, в штабі «Батьківщини» бачили колишнього кандидата на посаду мера від БЮТ, відомого лікаря-хірурга Володимира Литвинюка.

 

Враховуючи, що на минулих виборах БЮТ «кинув» в останній момент «офіційного» Литвинюка, підтримавши Богдана Шибу, не виключено, що заявленого «офіційного» Анатолія Грицюка може чекати така ж дяка від рідної партії. Розмірковуючи над цими та іншими факторами, бідний Анатолій Петрович аж у лікарню зліг з нежиттю (в той час, коли всіх посадовців відкликають з  відпусток у зв’язку з аномальною спекою). Це лише погіршить і так невеликі шанси на перемогу. Як на луцького мера, так і в цілому в радах на Волині.

Такий собі «луцький капкан» для Волинського БЮТу.

 

Сергій Кобзар