Зі зміною уряду, почалось реформування різних галузей, в тому числі і освіти. Не відомо як позначаться такі нововведені на школярах, та дітях дошкільного віку. Щоб дізнатись більше інформації яким буде 2010–2011 навчальний рік у Луцьку, ми поспілкувались з начальником управління освіти Луцької міської ради Анжелою  Масиник. 

 

Цього року міністр освіти Дмитро Табачник зобов’язав обов’язкову освіту для дітей п’ятирічного віку. Яким чином це буде впроваджено у життя?

Законом передбачені різні форми охоплення дітей навчанням. Це можуть бути і садочки, і групи короткотривалого перебування, там де діти не їдять і не сплять, тобто батьки їх привели, вони позаймалися, і пішли додому. Це можуть бути і маленькі школи різних типів власності або навіть гувернантка. Зараз існують офіційні програми для дошкільних закладів, їх поки що ніхто не відміняв, і відповідно до тих програм ми і працюємо. Однак, якогось посвідчення чи іспитів чи документа про те, що дитина підготовлена до школи – не передбачено. Але є класичні вимоги, відповідно до програм, які націлюють ці всі вище перераховані форми роботи. Обов’язкове навчання дітей п’ятирічного віку не буде так як, наприклад, в школі, коли ти закінчив 9–тий клас і тобі дали свідоцтво про неповну середню освіту, і ти його уже маєш. Це буде в загальному характері.

 

Говорили про те, що для того, щоб навчати 5–ти річок у дитячих садочках можуть відмінити ясельні групи, тому що не вистачає місць. Чи так воно і буде?

Ми націлюємо на те, щоб все–таки більше залучити дітей п’ятирічного віку до навчання, щоб готувалися більше старші групи. Виходимо із скрутного становища, тому що дійсно не вистачає нам дитячих дошкільних закладів. Біля тисячі дітей перебуває на черзі, хоча інколи та тисяча дуже приблизна, оскільки, коли народжується дитина, батько іде по трьох–п’яти садочках і всюди записує дитину. Тому через таку скруту ми і націлюємо, що охоплені навчанням мають бути діти п’ятирічного віку, хоча показник по Луцьку досить не поганий – трішки більше 90%. Я розумію, що скорочення ясельних груп –  не популярна міра, тому що батьки хочуть вирватись з декретної відпустки на роботу. Я вважаю, що для міста це не є дуже болючою проблемою, це велика проблема сільських шкіл, тому що часто у селах взагалі немає дитячих садочків.

 

Зараз обговорюється проблема щодо дітей в молодших класах, адже за нормами портфель дитини не має бути важчим за 2 кілограми. Насправді ж, якщо взяти усі зошити і книги, які учневі потрібні на один день – виходить значно більше, а ще ж перевзув не взуття та спортивна форма.

            Так, це дійсно проблема, оскільки навіть більшість підручників не відповідають санітарно–гігієнічним нормам. Ми не нав’язуємо, але пропонуємо, щоб у школах були встановлені спеціальні шафки, де діти могли б залишати свої речі. Якщо батьки вирішать що це є вихід з положення, то можна обладнати таким чином класи чи холи. Але, на жаль, профінансувати їх встановлення повинні батьки, оскільки в бюджеті, на жаль, немає закладених на це коштів. Такі шафки вже зробила 14 та 21 гімназії. Кожна дитина матиме свою шафу і ключик від неї.

 

Якщо говорити про школи, то цього року влада знову вирішила реформувати систему освіти. З переведенням шкіл на 11–ти річку треба нові програми, нові підручники, а до вересня вже не так і довго. Як відбуватиметься навчання у школах?

Відбуватиметься воно як і кожного року, тому що вчителі вишукають і підручники, які можуть бути минулорічні і програми, які існують. Ми сподіваємось, що методичні рекомендації Міністерство освіти і науки України до 1 вересня нам надасть.

Буде незручно для старшої ланки, для 10–11 класів, а всі решта будуть іти за тими підручниками, які є. По ланці з 1 по 9 клас невелика проблема з 2–гим класом, тому що підручники не перевидавались вже 8 років: вони вже не в естетичному вигляді, оскільки пройшли стільки поколінь.

 

А 11ті класи, матимуть посилену програму, оскільки діти мали вчитись два роки, тепер програма охопить навчальні курси за один?

Поки що я не можу це коментувати, оскільки не маю ніяких документів, які б це підтверджували чи спростовували. Всю інформацію ми зараз беремо на сайті Міністерства, по вертикалі нам нічого не надходить. Програми для 10–11 класу ще на стадії доопрацювання і над ними триває робота. Напевне, до 1 вересня їх повинні побачити і управління і вчителі.

 

На сьогодні відомо, що для учнів старшої ланки спочатку підручники будуть доступні лише в Інтернеті. Скажіть будь–ласка, чи це зручно і доступно, адже не всі діти мають вдома доступ до Всесвітньої мережі?

Це доступно, але не зручно. Тому що підручник – сама назва передбачає, щоб він був під рукою. Якщо є вдома комп’ютер – це буде без проблем, але з іншої сторони, є візуали, є аудіали, є кін естетики, тобто люди з різним типом сприйняття. Якщо людина візуал, то вона хоче бачити перед собою друковану інформацію.

Але Інтернет, як і локальна мережа, є в усіх школах. Я думаю немає проблеми, щоб зайти на сайт і видрукувати кілька сторінок. Звичайно, це більші витрати, адже треба буде придбати папір, додатково заправити картриджі в принтері, але маємо те, що маємо.

 

Чи відомо коли все ж таки видадуть підручники?

В нас були вже такі прецеденти в освіті на початку 90х років. Коли підручників, особливо з історії України, не було ніяких. Тому начитувались якісь лекції, відбувалися переформатування в плані різних форм проведення занять. Це могли бути лекції, могли бути семінарські заняття; оскільки це вже старша ланка, то вона передбачає різні форми проведення навчання, тому, я думаю, що це не буде такою аж надто глобальною проблемою.

 

На останок скажіть будь–ласка яке у вас ставлення до цьогорічних нововведень у галузі освіти?

Я вважаю, що все потрібно робити поступово. Мудро робив Кремінь, тому що він проводив реформу починаючи з 1 класу, і треба було вже кілька років дотягнути, щоб побачити що дала 12ти річна освіта, виправдана була та програма, чи ні. Реформа Кременя була не доведена до кінця, дітям не дали довчитися 3 роки, щоб показати –  що це буде насправді. Те, що реформу ввели для всіх зразу, скоріше було політичне рішення, а не освітянське.