фото Михайло Шелеп 

  Нотатки з приводу експертної думки Михайла Шелепа (на фото зверху) 

   Дивними видаються аргументи виконавчого директора Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу Михайла Шелепа у поширеному ним прес-релізі щодо вистави, яка була розіграна на обласній конференції Партії регіонів. «Клімчук прорахувався! Саме так можна оцінити вступ голови облдержадміністрації в лави партії», - пише експерт.
   

 фото Борис Клімчук 

  Шановні політологи, чи Ви справді вірите, що Клімчук (на фото збоку) поєднав своє ім’я з Партією Регіонів лише 10 днів тому? А не тоді, коли його призначали на посаду? Чи хтось сумнівається, що в комплекті питань, які обговорювалися під час його призначення, не було виконання програмних цілей партії, яка провела свого кандидата на пост Президента України? А чи міг хтось допустити, що в авторитарній за організаційною будовою Партії Регіонів губернатор зможе собі дозволити довго бути позапартійним? Клімчук не прорахувався зі вступом в партію, бо рішення працювати з нею він прийняв ще у березні згодою повернутися на Волинь. 
   

 

Інша справа, для чого насправді була розіграна та вистава на конференції? Хто заніс і стимулював вірус охлогкратії в згуртовані ряди раніше слухняних волинських регіоналів і хто насправді виграв, а хто – програв у тому, що партійна брудна білизна продемонтрована усьому інтернет-люду у всій її красі? 
   Як на мене, скандал на Волині був наперед спланованою акцією тих самих заколотників, котрі свого часу усунули з керівництва обласного осередку Анатолія Горбатюка. Завданням, швидше всього, було вказати Клімчуку на його другорядне місце в партії, поставити під сумнів його статус «хазяїна в домі». Бо ніхто, крім самого Клімчука, не піддавав критиці ідею включення його до списку. Дискусія розгорнулася тільки щодо його номера у цьому списку. 
   Зрештою, сценарій зірвався, завдання - ганебно провалене. Клімчук очолив список. Головний волинський регіонал в інтерв’ю «Волинській правді» трохи нервово за стилістикою його «рубаних» фраз, але привселюдно визнав свою другу, комісарську роль і ще довго пам’ятатиме, що його місце – «бути на крок назад». 
   Для «іміджу Клімчука-політика, якому в межах області все підвладне» (цитата М. Шелепа) такий сценарій лише на користь. Хто зна, може його спеціально так тонко розіграв «вмілий дипломат Клімчук»? 
   Так чи інакше, але якщо хтось у сценарії Волинського регіонівського скандалу і прорахувався, то це – аж ніяк не Клімчук.

Денис Харченко - аналітик