Виборча кампанія 2010 року, на відміну від декількох попередніх кампаній, ознаменувалась надзвичайно великою кількістю кандидатів на посаду Луцького міського голови. Луцька міська виборча комісія зареєструвала 18 претендентів на посаду Луцького міського голови. Один кандидат (Іван Братченя, висуванець місцевої організації Демократичної партії України) не довго перебував у статусі кандидата, 8 жовтня він звернувся до ТВК з проханням скасувати свою реєстрацію.

Кандидатів, що на даний час залишаються у якості претендентів на посаду міського голови Луцька можна розподілити на декілька умовних груп:

1.      Група лідерів. До цієї групи ми відносимо двох екс-голів Волинської ОДА Володимира Бондаря та Миколу Романюка, голову Волинської обласної ради Анатолія Грицюка та діючого міського голову Богдана Шибу. Детально аналізувати кожного не бачимо сенсу, оскільки в попередніх наших матеріалах цій групі кандидатів та політичним силам, які їх висунули, було приділено достатньо уваги. Впевнені, що кандидатам цієї групи будуть «підігравати» кандидати з інших груп. Серед зазначених вище кандидатів розгортається та буде розгортатись основна політична боротьба. Окрім звичних методів агітації, які ми спостерігали раніше (білборди, листівки, компрометуючі матеріали, джинса у ЗМІ) додадуться юридичні прийоми, які можуть суттєво вплинути на остаточний результат виборів. Немає сумніву, що помилкам у юридичній площині цих кандидатів присвячуватимуть максимум уваги опоненти. Будуть спроби оголошення попереджень та зняття з перегонів саме кандидатів цієї групи. 

2.      Група «переслідувачів». У цю групу ми включаємо трьох кандидатів, які доволі давно розпочали свою агітаційну кампанію і для яких перемога не є самоціллю. Це у першу чергу Андрій Козюра та Олександр Чижик, а також Василь Токарський. Участь у цій виборчій кампанії, це можливість самоствердитись, заявити про себе з перспективою на участь у майбутніх виборчих кампаніях, перевірити можливості та здатності своїх команд. Основним завданням цієї групи кандидатів є проведення як можна більшої кількості своїх однодумців до складу міської ради. Разом з тим переговори про підтримку (координацію дій) з цими кандидатами ведуть і будуть вести лідери перегонів обіцяючи взамін різноманітні блага. Кандидати цієї групи будуть також застосовувати юридичні прийоми протидії стосовно своїх опонентів.

3.      Група кандидатів, що виконують партійне завдання. У дану групу входять лідери місцевих організацій партій, які в силу різних обставин не змогли висунути більш прохідних кандидатів. В першу чергу до цієї групи ми відносимо голову міської організації Партії регіонів Івана Смоленга, голову обласної організації партії «Реформи і Порядок» Олександра Мартинюка, та заступника голови обласної організації ВО «Свобода» Євгена Мельника. Схожа мотивація участі у виборах Луцького міського голови і у представника Комуністичної партії України Сергія Денисова, та Ігоря Мазура – висуванця Української національної асамблеї. Оскільки кандидати цієї групи, як і інших груп, перебувають на прохідних місцях у списках до міської чи обласної рад, то їхня участь у «мерських» перегонах буде не надто активною. Переслідуючи різні завдання у виборчій кампанії окремі кандидати цієї групи можуть як відібрати, так і додати (у разі зняття з перегонів) голосів лідерам. Передбачаємо, що пан Смоленг дійде до кінця виборчих перегонів, практично не проводячи жодної агітаційної роботи. Причина цього криється у тому, що Партія регіонів не мала права не висувати свого кандидата, а також не може публічно підтримати іншого, більш прохідного кандидата (за деякими версіями Миколу Романюка), оскільки такою підтримкою може завдати більше шкоди, ніж допомоги потенційному партнеру. Олександр Мартинюк та Євген Мельник, можуть зійти з перегонів, якщо демократичні сили знайдуть можливість домовитись та згуртуватись навколо одного чи декількох більш прохідних кандидатів. Сергія Денисова та Ігоря Мазура чекає доля статистів у цій кампанії.

4.      Група «підтримки». До цієї групи ми включаємо декількох «технічних» кандидатів, які виконуватимуть функції підтримки, або здійснюватимуть спеціальні завдання з дискредитації лідерів виборчих перегонів. Припускаємо, що до групи підтримки Анатолія Грицюка можна віднести його радника Миколу Грицишина, висуванця партії Трудова Україна та Павла Боснюка, висуванця Української соціал-демократичної партії, начальника Волинського обласного ліцею з посиленою військовою підготовкою, який разом з Анатолієм Петровичем вітав лучан зі святами з білбордів у серпні. Доволі комічно виглядає висування двох відомих у владних колах жінок - начальника головного управління економіки облдержадміністрації Любові Івевакової та екс- начальника цього ж управління Таїсії Баторевич партіями аграрного та селянського спрямування. Очевидно, що рішення стосовно свого висування ці пані приймали не самостійно, відповідно такою ж не самостійною і буде їх роль у виборчій кампанії. Припускаємо, що зазначені учасниці виборчих перегонів виконуватимуть побажання свого безпосереднього «шефа», голови ОДА Бориса Клімчука, а тому на фініші виборчої кампанії можуть зняти свої кандидатури на користь кандидата, якому віддаватиме перевагу владна команда. За прогнозами експертів цим кандидатом швидше всього стане Микола Романюк.

5.      Група учасників з незрозумілою мотивацією. У цю групу ми зараховуємо Вікторію Антонюк, представницю партії Вільних демократів; Миколу Дідуха, представника Християнсько-демократичного союзу. Оскільки ні особливого авторитету, ні рейтингу зазначені кандидати та їхні політичні сили у Луцьку не мають то й лідери перегонів не особливо зацікавлені вести з ними переговори про співпрацю чи зняття їхніх кандидатур. Хоча не виключено, що ці кандидати відіграють певну роль у виборчій кампанії, а не будуть простими статистами.

 

Не зважаючи на те, що ми віднесли кандидатів до певних груп та спробували спрогнозувати їхню роль і поведінку, переміщення кандидатів з однієї групи в іншу, або умовне перебування у двох групах одночасно є можливим.

Попри те, що серед зареєстрованих кандидатів числиться 18 осіб, ряд місцевих політиків, прізвища яких обговорювались у якості потенційних кандидатів вирішили відмовитись від участі у виборах Луцького міського голови в силу різних причин, серед них Олександр Главацький, Олег Чернецький, Геннадій Кожевніков, Олена Голєва, Володимир Банада. Ці політики вирішили сконцентруватись на виборах до обласної чи Луцької міської рад.

 

 

ЛМГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу»