Останній тиждень перед виборами стає апогеєм використання брудних виборчих технологій. Про їх можливість попереджали теоретики від політології, соціології, юриспруденції  тощо. Практично уже використані:

 

«Соціологічні» війни

 

Під час цієї виборчої кампанії соціологічні опитування перетворилися на війни: відверто брехливі і цинічні. Найняті кандидатами так звані соціологи писали рейтинги щотижня під свого клієнта. Фактично опитування довели до абсурду: не виходячи з приміщень писалися рейтинги кандидатів та політсил «зі стелі».

 

Якщо вірити таким «рейтингам», то Луцьк отримає одразу не одного, а всі 15 мерів! Безумовно, що такі опитування стали технологією маніпуляцій з метою посіяти сумніви у виборців стосовно свого вибору. Теж саме стосується і «рейтингів» політичних партій: політичні аутсайдери «злітають» на перші сходинки, а реальні сили «опускаються» такими «соціологами» до їх улюбленого словосполучення – «статистичної похибки».

 

Тому про переваги тих чи інших політсил, або кандидатів реально скаже сам виборець 31 жовтня, коли проголосує за свій вибір. І тоді всі «аналітичні та соціологічні центри» зникнуть разом з «соціологами» та грошима, які були їм заплачені за відверту брехню.

 

Компромат вигаданий

 

Навішувати на політичних діячів ярлики на кшалт «злодій», «запроданець», «дерибанщик», «популіст», «брехун» стало дуже модно. Цікаво, що ніхто з тих, людей, яких так називали, не був реально притягнутий до відповідальності. Так само правда і те, що ніхто з розвішувачів ярликів не відповів за свої наклепи (а інакше не можна розцінювати не підтверджену фактами інформацію) у суді. Що з таких звинувачень - правда, а що – вигадка чи суб’єктивна оцінка, пропонують оцінювати виборцю, розуміючи, що часу на детальне розслідування чи з’ясування подробиць у нього не буде. Що ж, переможців справді судять дуже рідко. Але ціна перемоги у виборчих технологіях таки

 

«Реальний» кримінал

 

За останні роки було інкриміноване «хабарництво» десяткам чиновникам РДА, головам сільських, селищних, міських рад, депутатам різних рівнів, суддям, правоохоронцям, митникам, податківцям, працівникам навчальних та медичних закладів тощо. Здавалося, що боротьба з корупцією нарешті отримала реальні дії.

 

Однак подібні «гучні справи» у своїй більшості вже неодноразово завершувалися «тихим пшиком»: зокрема, депутат Луцькради Дмитро Москвич виправданий, інші нібито «хабарники» випущені на свободу, а їх «справи» так і не дійшли до суду. Один Василь Гаврилишин залишається під слідством.

 

Чому так сталося? Це недопрацювали слідчі органи? Чи це «відкупились» від правоохоронців фігуранти справ? Чи це «традиційні» провокації, аби залякати кандидатів-опонентів? Хтозна. Тому «виливу» у ЗМІ в останній тиждень чергового «криміналу» проти когось із кандидатів навряд чи можна вірити.

 

Зняти кандидата

 

Зняти кандидата-конкурента з перегонів – основна мета практично кожного учасника виборів. Про незаконну агітацію і попередження щодо конкурентів вже звернулися до виборчих комісій довірені особи кандидатів у містах та районах Волині. Ця технологія  набирає обертів.

Безумовно, що під час цієї кампанії кандидатам не завжди вдається дотриматись кожної букви букви закону. Дається взнаки і «свіжоспеченість» новел про виборчу кампанію, і відсутність попереднього досвіду проведення тільки місцевих виборів, недосвідченість членів виборчих комісій та штабних працівників кандидатів. Суперечність між «буквою закону» і «духом закону» завжди була головним джерелом доходів юристів у цілому світі. І за інформацією, яка заслуговує на довіру, за дві години до кінця виборчої кампанії «війна юристів» досягне свого апогею.

 

«Мене одружили без мене»

 

Випуск замість конкурента стилізованих під його агітки матеріалів без вихідних даних, часто – зі спотвореним змістом – одна із найпоширеніших брудних технологій.  Як, наприклад, під «Свободу» - «Націоналісти мобілізуються», чи під кандидата в мери Луцька Олександра Чижика - «Чижик – негр». Чим більша абсурдність такої «агітки», тим більше їх автори сподіваються на успіх.

 

Посіяти паніку і сумнів в останні дні, знизити явку виборців і, тим самим, збільшити шанси замовника в результаті голосування – головне завдання брудних технологій.

 

Нові «компромати» з’являються, як правило, саме напередодні (або й у переддень) виборів, коли часу на розвінчання брехні практично нема, а агітація заборонена.

 

Так що, шановні виборці, будьмо обережними і пильними! Бо відмиватися від того бруду, що зараз виливається на наш мозок, прийдеться цілих 5 років.

 

Сергій Кобзар