Екс-перший віце-прем'єр-міністр України, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник розповів finance.tochka.net, чому необхідно відкривати ринок землі. А також, які законодавчі ініціативи щодо продажу землі є спробою купити землю за безцінь.

Що зараз заважає розвиватися аграрному сектору? Чи змінить ситуацію вільний ринок землі?

Включення в оборот землі - необхідна, але недостатня умова розвитку аграрного сектора. Перешкоди на шляху його зростання - заборона на вільний продаж продукції (квоти), помилковий режим оподаткування ПДВ продажу зерна, відсутність оптового ринку аграрної продукції, неправильне регулювання сектора, що веде до монополізації оптового обороту і навіть роздрібної торгівлі. Як і в інших секторах, діють загальні негативні чинники інвестиційного клімату, а також ризики обмінного курсу та інфляції.

Як ви думаєте, чи вдалий зараз час для зняття мораторію на продаж землі? Чи можна це було зробити раніше або варто дозволити продаж через кілька років?

Врегулювання перерахованих мною системних проблем потрібно для масштабних інвестицій. Це та "дрібничка", без якої неможливо підняти українське село. Без усунення фундаментальної причини відсутності такого інвестування (включаючи купівлю-продаж землі) в Україні ще десятки років лунатимуть лише заклики до піднесення. Але від таких закликів не підніматиметься аграрний сектор.

У результаті реформи бідні жителі села будуть продавати за безцінь землю. Чи вважаєте ви це загрозою для розвитку аграрного сектора України?

За безцінь земля продається не тому, що є вільний продаж, а тому, що його немає. Відсутність відкритого ринку якраз і дозволяє купувати землю за безцінь. З простої причини - у власників немає вибору. В таких умовах купівля землі (вона відбувалася і в період дії мораторію) є способом заробітку шляхом її подальшого перепродажу, а не інвестування. А тому спроби зарегулювати  цей ринок (під когось) несуть загрозу для інвестицій.

Купівля-продаж землі відкриває її власникам відсутні зараз можливості залучення коштів через інститут застави.

Чи варто дозволяти продаж землі в умовах тотальної корупції в країні?

Корупцію на цьому ринку породжує закритість ринку. Пригадайте скандали останніх років з приводу хабарів стосовно землі. На відкритому ринку це неможливо. Спробуйте у когось купити долар за 1 гривню. У таких умовах обманути на цьому ринку неможливо, як і не потрібно комусь нести "подачки", щоб купити чи продати.

Чи готові іноземні інвестори купувати землю в Україні? Чи не бояться іноземні інвестори працювати в Україну?

Володіти землею сільськогосподарського призначення в умовах її вільного продажу не є самоціллю. Це інструмент для подальшого інвестування та заробітку. А тому готовність купувати землю залежить не тільки від можливостей її купити, але й від загальних інвестиційних умов, включаючи специфічні умови аграрного сектора.

Який власник, на ваш погляд, буде найбільш ефективним для аграрного сектора?

Земля може бути у приватній власності або у нічиїй. В останньому випадку йдеться про державну власність, тобто власність усіх, а насправді нічию. Право вирішувати питання стосовно державної власності отримує його величність чиновник, який, на відміну від приватного власника, ризикує завжди чужим, загальнонародним, а не своїм. Тут виникає корупція і неефективне використання, а не при вільному продажу землі.

Право набуття власності на землі сільськогосподарського призначення повинні мати всі резиденти (фізичні і юридичні особи). Я не бачу загроз і тоді, коли це право матимуть нерезиденти. Мене дуже тривожать спроби провести через закон норму, яка дозволяє купувати землю тільки фізичним особам. Це якраз і є засобом купити землю за безцінь і не буде засобом, що відкриватиме дорогу інвестиціям у аграрний сектор.

За матеріалами: debaty.org, tochka.net.