Понад дві тисячі років тому цього дня Ісуса віддали іудейській владі, він пройшов свій тяжкий шлях мученика на Голгофу, був розп'ятий і помер.

Страсна п'ятниця - єдиний день у році, коли не служать Божественну Літургію. Замість Літургії відбуваються Царські Години - читання в храмі перед Хрестом псалмів і Євангелія про страсті Господні.

Віруючі люди в Страсну п'ятницю нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Зазвичай це відбувається о другій годині по полудню. Але в кожній церкві - свій Статут, і цей час може коливатися в незначних межах. Після виносу плащаниці можна їсти, але дуже мало, бажано без олії.

У багатьох церквах є звичай тричі обходити з плащаницею навколо церкви. Але на Галичині в Страсну п'ятницю під час хресного ходу з плащаницею не звучать дзвони. Церковний служка піднімається на дзвіницю та б'є в спеціальні дерев'яні стукалки, скликаючи людей на службу. Приблизно в такі ж стукалки, але менші, б'ють і діти, які вже прийшли в Страсну п'ятницю до церкви.

У Страсну п'ятницю не можна шити. І особливим гріхом вважається рубання дров і взагалі будь-яка робота сокирою. У старі часи вважалося, що в Страсну п'ятницю можна робити тільки дві справи  - пекти паски та висаджувати капусту. Від усіх інших справ варто утриматися.

Але під словами «пекти паски» мали на увазі не саму випічку, а постановку дріжджового тіста. Господині з пізнього вечора ставили тісто, щоб воно підійшло. А з першими променями сонця бралися, власне, до випічки. З'їсти непосвячену паску вважалося великим гріхом.

Пісні - під особливо строгою забороною на Страсну п'ятницю. Старі люди кажуть: якщо в Страсну п'ятницю пісні співаєш - на Великдень сльози литимеш.