Питання продовження договору оренди земельної ділянки під Завокзальним ринком Волинській обласній спілці споживчих товариств стало предметом розгляду трьох засідань сесії Луцької міської ради у квітні та травні.

На сесійному засіданні 5 травня міському голові вдалось «протягнути» рішення Луцької міської ради яким облспоживспілці надано в довгострокову оренду (на 22 роки!) територію на Завокзальному ринку загальною площею 3,5294 гектари. Договір оренди також передбачає виконання інвестиційної угоди, згідно з якою спілка буде фінансувати будівництво надземного переходу від Привокзального ринку до Завокзального. Міст після побудови має стати власністю громади міста.

У прийнятому рішенні міської ради конкретних строків будівництва мосту та сум інвестиції не вказано, але під час попереднього сесійного засіданні озвучувалась сума 1,3 мільйони гривень, а Микола Романюк обіцяв, що міст добудуть до Дня Незалежності України цього року.

Варто відмітити, що це питання є мабуть одним з найважчих, які доводилось виносити на розгляд сесій Луцькому міському голові Миколі Романюку за півроку свого головування у місті, оскільки рішення, що пропонувалось прийняти депутатському корпусу має окрім позитивів, ряд прихованих ризиків.

Завдяки позитивному рішенню по цьому неоднозначному питанню міському голові вдалось досягти ряду стратегічних здобутків:

По-перше, під серйозний сумнів поставлено єдність фракції «Батьківщина» у міській раді та показову монолітність депутатського корпусу ВО «Свобода». Окрім явних прихильників та партнерів міського голови у середовищі біло-сердечних Юрія Корольчука та Володимира Нікітюка, до їх числа додався секретар міської ради Григорій Пустовіт. Пан Пустовіт, який найчастіше говорив про спроби об’єднати інтереси усіх депутатів фракції, ввійшов у конфлікт з депутатами Романом Бондаруком та Андрієм Осіповим, які його послідовно підтримували протягом довго часу. Можна припустити, що у випадку балотування Григорія Олександровича на виборах до Верховної Ради у 2012 р., на монолітну підтримку однопартійців йому розраховувати не доводитиметься.

По-друге, Миколі Ярославовичу вдалось довести представникам бізнесу, що він здатен приймати «важкі» рішення та виконувати домовленості. За інформацією з середовища опозиційних депутатів, цим рішенням Микола Романюк розраховується зі спонсорами своєї передвиборчої кампанії, до числа яких належить і керівництво облспоживспілки.

По-третє, міському голові вдалось залучити додаткові фінансові ресурси та спрямувати їх на виконання своїх передвиборчих обіцянок. Урочисте перерізання стрічки на одному з довгобудів міста безумовно додасть балів у підтримці виборців міському голові, а на передодні парламентських виборів високий рейтинг нікому не завадить.

По-четверте, «мер» привернув на свою сторону велику кількість підприємців, що орендують торгові площі на ринку. Хоча не факт, що рядові підприємці отримають велику вигоду від продовження договору оренди.

Серед ризиків, які може нести передача в довгострокову оренду території ринку, та прийняте депутатами рішення:

-       недостатність коштів для завершення будівництва мосту та необхідність виділення коштів на ці цілі з бюджету, як наслідок – затягування будівництва та іміджеві втрати;

-       недотримання облспоживспілкою обіцянок перед підприємцями, що орендують у неї торгові площі, страйки підприємців;

-       звинувачення політичних опонентів у перевищенні повноважень, та скасування прийнятого рішення у судовому порядку.

Бліцкриг у вирішенні питання навколо продовження договору оренди території ринку та добудова моста над залізничними коліями безумовно додав Миколі Романюку впевненості у своїх діях. Виходячи з цього в майбутньому варто очікувати вольових і неоднозначних рішень по концесії комунальних підприємств «Луцьктепло», «Луцькводоканал», «Луцьке авіапідприємство». Вже минулого тижня можна було почути раніше нетипові для міського голови заяви стосовно перегляду орендної плати за оренду землі для бізнес-структур (торгові об’єкти, що належать ВасилюТокарському) у місті.

Також «на куражі» Микола Ярославович давав минулого тижня жорсткі вказівки своїм підлеглим (Івану Кубіцькому та Володимиру Мирці) стосовно благоустрою міста та належного стану зелених зон.

Таким чином можна спостерігати як з «людяного і відповідального» банкіра, Микола Романюк перетворюється в прагматичного керівника міста. Остаточні висновки щодо трансформації іміджу міського голови робити ще зарано, але певні тенденції вже помітні. Чия у цьому більша заслуга – політтехнологів, які працюють з Миколою Ярославовичем, чи «мера» особисто неважливо.

ЛМГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» http://www.cpaec.org.ua/