Народні ремесла та гарний настрій. У Полтавській області в розпалі традиційний щорічний Сорочинський ярмарок.
Тут — фантастичні різьблені таці та птахи, глиняний посуд різноманітних форм та розмірів, різнобарвні вишиванки та рушники. Протягом року майстри з усіх куточків України готуються, аби саме в Сорочинцях показати, хто чого вартий.
«Ложка — це традиційна ложка! Ну як без ложки? На Уманщині йшла ложка-коза, як оберег. Заодно коза і нагодує, і зігріє, і рогами захистить. Ложки риби також — весною риба припливає, розбиває лід і починається весна», — каже різьбяр по дереву, Черкаська обл. Тамара Швець.
«Я можу робити художні роботи будь-які. Робочі самоварні набори, які будуть варити, кипіти, заварювати і сяяти, як північне сяйво. Вода починає рухатися при кипінні і ці всі листочки, всі мухи-цокотухи переливаються», — каже майстер виробів з кварцу, Київська обл. Олександр Черненко.
Втім, суцільний позитив тут — лише на перший погляд. Через підвищення цін за місце та реєстрацію, багато майстрів були змушені відмовитися від ярмаркування. Деякі прилавки порожніють, місця ж зайняли підприємці.
«Нам непосильно платити таку вартість місць. І ми цього року хотіли не їхати. То ми так випадково, що просто скинулися утрьох», — каже майстриня народної ляльки, Полтавська обл. Наталя Сергіївна.
«Мені треба, вважайте, півколекції подарувати. Ми собі це дозволили, наприклад, так розкіш, а є люди, які собі це не дозволять. І вони не захотіли в цьому році їхати. Кажуть — ну що, я повезу, а може і не продам нічого», — каже різьбяр по дереву, Луганська обл. Леонід Терещенко.
Винахідливі ділки тут ладні заробляти навіть на найменших дрібницях. Поруч з глиняним посудом — пластикові намиста, барсетки та косметички, машинну вишивку продають, як «ручну», а парфуми та іграшки — від іноземних виробників.
«Зараз тут — практично кожна друга вишиванка представлена — це машинне вишивка. Якщо є можливість подивитися знизу — як не хочеш — побачиш вузлики. Деякі нюанси є по тканині», — каже майстер вишивання, Львівська обл. Олег Васильович.
«Китайці — вони роблять дуже багато і хороших речей, але на Україну йде сток посуду неякісного. Зараз вигляд цього стаканчику трошки гірший, але, повірте мені, він на здоров’я набагато корисніший. А щоб воно краще виглядало — додають свинець. І люди, коли харчуються — стаканчик може не так, а от якщо взяти тарілку глазуровану — ви ложкою її виїдаєте, витираєте, а якраз свинець зверху запливає», — каже гончар, Івано-Франківська обл. Юрій Матічин.
З огляду на таку «конкуренцію» ціну на справжні українські сувеніри доводиться піднімати. Чим користуються не чисті на руку підприємливі козаки. Вони навіть мідну монетку, вагою всього кілька грамів, продадуть тут за чималі гроші.
Проте, справжні майстри рук не опускають. Все-одно їдуть на ярмарки, зберігають стародавні українські традиції та сподіваються на підтримку держави, яку щороку обіцяють «вже завтра».
Джерело: 24tv.ua
Коментарі
коментарів немає