Україна: основні події минулого тижня.

1. Власник компанії «ПростоПрінт» Денис Олійников виїхав з України у зв’язку з інформацією про підготовку його арешту та після погроз розправи над його сім’єю. Як відомо, компанію «ПростоПрінт», що займалася друком та розповсюдженням футболок з написом «Спасибо жителям Донбасса...», раніше захопив УБОЗ. У минулий понеділок також стало відомо, що у хлопця, який відмовився зняти футболку «Спасибо жителям Донбасса» стріляли двоє чоловіків.

Згодом хлопця відвезли до лікарні, де йому була надана невідкладна медична допомога. Крім того, у вівторок Управління по боротьбі з організованою злочинністю наклало арешт на сервер з макетами футболок «Спасибі жителям Донбассу».

2. У вівторок зранку під стінами Верховної Ради почався мітинг проти ліквідації пільг 16 категоріям українських громадян, у якому взяли участь кілька тисяч пікетувальників, у тому числі воїни-інтернаціоналісти, що воювали в Афганістані, і учасники ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС. Через кілька годин мітингувальники знесли огорожу, прорвали міліцейський кордон і оточили саму будівлю парламенту. Мали місце бійки між мітингувальниками і беркутівцями.

Пізніше штурм припинився. Організатори акції відразу заявили про свою непричетність до радикальних дій та сплановані провокації. Згодом на переговори до мітингувальників вийшов віце-прем’єр Сергій Тігіпко, який обіцяв, що без їх представників ніяке рішення щодо зміни пільг не буде. Наступного дня під стінами Верховної Ради ліквідували місце для акцій протесту.

3. Оболонський районний суд Києва засудив колишнього голову Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича до 10 років позбавлення волі за отримання хабара в особливо великих розмірах. Відповідне рішення суд оголосив у вівторок, 20 вересня. Крім того, Зварич позбавлений права займати будь-які посади в судах і виконувати організаційно-виконавчі функції в держустановах терміном на 3 роки. Інший фігурант справи — екс-суддя Любашевський, який виступав посередником, що й передавав Зваричу гроші — отримав покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна і позбавленням права займати ті ж посади протягом 2 років.

4. Верховна Рада ухвалила зміни до закону про заборону реклами тютюнових виробів. За документ в цілому проголосували у четвер 332 народних депутати. Законом передбачається, що реклама тютюнових виробів, реклама знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, забороняється: на радіо та телебаченні, в різного роду виданнях та усіх друкованих засобах масової інформації, засобами внутрішньої та зовнішньої реклами, на транспорті та у місцях проведення масових заходів, а також у мережі Інтернет. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

5. Також Верховна Рада ухвалила закон про впровадження біометричних паспортів, що було зобов’язанням України на виконання плану дій щодо введення безвізового режиму з ЄС. За ухвалення в цілому відповідного законопроекту № 8507 проголосували 257 депутатів. Законом передбачено впровадження документів, що засвідчують особу і громадянство України і містять біометричні дані.

Паспортна картка, у вигляді документу з імплантованими безконтактними електронними носіями інформації для внесення біометричної та іншої інформації про особу, оформляється всім особам, починаючи від народження і незалежно від віку, на 10 років. Для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від внесення інформації в безконтактний електронний носій інформації, оформлення та видача таких документів здійснюється згідно окремого порядку.

Однак Міністерство юстиції України в своїй заяві різко засудило ухвалення даного закону, оскільки він порушує основні конституційні засади розвитку держави та порушує Конституцію України.

6. Натомість парламент відмовився ухвалити закон про заборону перевірки ЗМІ під час виборчої кампанії. За відповідний проект проголосувало лише 125 депутатів. Документом передбачалося, що у період передвиборної агітації засіб масової інформації будь-якої форми власності не може бути об’єктом перевірки «органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) за такими господарюючими суб’єктами», за винятком випадків, передбачених цим законом. Відповідну статтю пропонувалося внести до всіх виборчих законів.

7. Міліція затримала віце-мера Одеси Миколу Ільченка, начальника КП «Узбережжя» Олега Кухтея і депутата міськради від Партії регіонів Олега Гоцуляка. Затриманих підозрюють в злочині, передбаченому частиною 3 статті 368 (отримання хабара у великому розмірі групою осіб, що посідають відповідальні посади) Кримінального кодексу. Згідно деякими даними, у справі фігурують 11 епізодів здирства у великих розмірах. Для перших двох Печерський райсуд Києва прийняв рішення обрати запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на два місяці. До третього фігуранта у кримінальній справі обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

8. У п’ятницю помер депутат від блоку Тимошенко Володимир Полохало. Він був два тижні у комі після інсульту. Володимир Полохало був засновником і шеф-редактором українського політологічного журналу «Політична думка».

9. Згідно рішення Національного банку України із 23 вересня при здійсненні валютно-обмінних операцій на суму до 50 тисяч гривень українці зобов’язані будуть пред’являти документ, який засвідчує особу. При цьому банки зобов’язані будуть вносити особисті дані клієнта в систему банківського обліку. У Нацбанку переконують, що інформація щодо фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин із ним чи третім особам під час надання послуг банку, є банківською таємницею, має обмежений доступ і може бути розкрита третім особам тільки в законодавчо встановленому порядку.

Події в Луцьку та Волинській області

Чи є шанси виграти у Клімчука?

Схоже на те, що Борис Клімчук поки «непереможний». Не змогли похитнути позицій голови облдержадміністрації ні нетривалий «земельний скандал», ні судові тяганини з «його другом» депутатом облради Анатолієм Грицюком.
У першому варіанті суд відмовив у задоволенні позову, оскільки, мовляв, у справі є неналежний позивач. Крім того знайшлись і відповідні приклади із практики Верховного суду в яких за аналогічних ситуацій порушень законодавства не було виявлено. Через це «тягнути до суду» Бориса Петровича ніхто не став.

А зважаючи на те, що пан Веселуха вже не працює у Волинській прокуратурі, той сперечатися надто сильно із такими судовим рішення було нікому. Тому прокурор області Андрій Гіль лише констатував факт «безпорадності» прокуратури у скандалі з «губернатором» Волині.

З одного боку рішення суду було прогнозованим, адже було наївно сподіватися на серйозний розвиток «земельного скандалу» з Борисом Клімчуком. Правда таке швидке завершення справи дещо здивувало. Невже колишній прокурор Веселуха зі своїми підлеглими так безграмотно підготував позовну заяву? Тоді навіщо було «шуміти» на всю країну? Та й обласна прокуратура мала б спробувати «покопатися» глибше, хоча б для створення вигляду належного нагляду за додержанням законності.

З іншої сторони «земельний скандал» розглядався лише під одним кутом зору — правомірність обміну земельної ділянки і зміна її цільового призначення. Натомість майже не згадувався той факт, що ця земельна власність не була внесена у декларацію про доходи та майно голови ОДА. Отже цілком ймовірно, що мало місце й інше порушення, якому не приділили достатньої уваги, як правоохоронні органи так і опоненти Бориса Петровича.

Опозиційні політики якось дуже смиренно сприйняли новину про кінець скандалу.

Хоча саме ця ситуація могла стати для багатьох з них тією соломинкою, потянувши за яку, можна було б спробувати «посунути» Клімчука. Та видно «порох» і запал позиціонери тримають на вибори. Доказом цього може бути і те що судова тяганина з головою ОДА в іншій справі також була програна.

Суд відмовив у задоволені позову екс-голови облради Анатолія Грицюка про скасування розпорядження голови ОДА Бориса Клімчука щодо передачі лісів КП «Волиньоблагроліс» у підпорядкування Держагентству лісових ресурсів. При тому, що сам скаржник на суд не з’явився. Мабуть також мало вірив у перспективи цієї судової тяганини.

Як би там не було, а поки проти Бориса Клімчука будуть «воювати» одиничними та несистемними випадами та акціями — боятися йому нічого. Окрім того, що на ньому «зав’язані» майже всі високопосадовці області, він ще й сам доволі непоганий стратег. Тож загнати його у глухий кут дуже важко. А тому, якщо опозиція і справді хоче хоч щось «відвоювати», а не лише створювати видимість боротьби, їй слід перейти від тактики «малих боїв» до системної роботи над пошуком помилок та проблем у команді «губернатора» і узгодження своїх дій на кілька кроків вперед. Звісно, що це набагато важче. Але ніхто не обіцяв «легкого життя» при Борисі Петровичу...

Міський голова підбирає собі у раді друзів

Те що експерти ЦПАВК прогнозували ще на початку літа отримало своє документальне підтвердження — Луцький міський голова Микола Романюк все-таки зважився публічно дати старт новій політичній кампанії із формування «промерської» більшості. Саме так можна трактувати підписання Угоди про партнерство та співпрацю міського голови з депутатською групою «Рідне місто».

І хоча ініціатива виходила від депутатів, Микола Ярославович теж мабуть їй зрадів. Так як «мер» на минулорічних виборах не провів у раду своїх однодумців (двоє представників партії «Сильна Україна», що стали депутатами в рахунок не беремо), то йому з самого початку каденції ради доводилось вести переговори із різними фракціями, задобрюючи то одну то іншу посадами та обіцянками. Але такі союзи були нетривалі і стосувалися лише голосувань по окремих принципових питаннях, тому задовольнити міського голову та його покровителів не могли. І хоча у фракції ВО «Батьківщина» намітився певний злам, що мало наслідком перехід на конструктивні позиції до «мера» у голосуваннях за господарські питання ряду впливових політиків, в політичному плані міський голова залишався «одинаком».

Тож шість депутатських «багнетів» групи «Рідне місто» на чолі із Андрієм Козюрою є першою офіційною опорою Миколи Романюка у «чужій» для нього міськраді. Що цікаво і мабуть симптоматично — група «підтримки міського голови» доволі різнобарвна у політичному плані: тут і рідний «сильноукраїнець», і виборчі опоненти «нашоукраїнці», і навіть нібито партійно-опозиційні «заукраїнці» з «свободівцем». Всіх по-троху. Бракує ще «європейців», кількох «регіоналів» та хоча б одного «бютівця». Хоча за депутатами з фракцій ЄПУ та ПР мабуть не доведеться довго чекати, оскільки вони і так підтримують ініціативи міського голови (хоч «регіонали» й продовжують наполягати на своїй опозиційності).

Скоріш за все їхнє, поки що, неприєднання до групи «Рідне місто» пов’язане із певними політичними або особистісними розходженнями, які проте не видаються нездоланними. Щодо депутатів з ВО «Батьківщина», то їх слід чекати серед відкритих прихильників «мера», як тільки вплив Миколи Романюка на депутатський корпус стане відчутнішим. Правда така співпраця навряд чи буде можлива в рамках групи «Рідне місто», тож не виключена поява ще одного депутатського об’єднання.

Плюси підписання зазначеної вище угоди — формалізовано групу підтримки міського голови в міськраді, що додає ваги «меру» та обґрунтовує створення самої групи, мінуси — будь-які прорахунки та невдалі ініціативи чи міського голови, чи депутатів з групи «Рідне місто» автоматично будуть нести мінус і для другої сторони, адже апріорі буде вважатися, що це спільна позиція.

Отож тепер перед депутатами з групи «Рідне місто» стоїть чітке завдання — залучити якомога більше депутатів «під прапори» міського голови. Найближча сесія може бути початком цього процесу. Другим кроком на який можуть піти «коаліціянти» — підшукати нову кандидатуру в «помічники» міському голові, тобто іншого секретаря міської ради. Але до цього моменту ще треба набратися сил, тож діючий секретар ради може поки не переживати за конкуренцію.

Підписання угоди з групою «Рідне місто» фактично вибиває крісло з під конкурентів з групи «Місто майбутнього». Остання хоч і створилась швидше і почала працювати динамічно, однак з певних підстав не була сприйнята Миколою Романюком як партнерська. Підтвердженням цьому можуть бути і певні провокаційні технології запущені проти окремих депутатів з «Міста майбутнього».

Тож цій групі доведеться шукати своє, особливе місце у раді. І шанс у них може з’явитися за умови чіткого поділу депутатів в раді на два чітко опонуючі табори: прихильників і противників міського голови. Тоді їх голоси будуть потрібні обом сторонам. Наразі ж депутати «Міста майбутнього» на чолі з Антоном Сосновським мабуть і далі відзначатимуться гучними ініціативами.

Серед інших важливих подій минулого тижня, варто виділити наступні:

1. Волинь відвідав Прем’єр-міністр України Микола Азаров. В рамках одноденного робочо візиту він відкрив частину ділянку дороги Київ-Ковель-Ягодин та перевірив хід будівництва ІІ-ї черги міжнародного автомобільного пункту пропуску «Ягодин».

2. Продовжує працювати для «добробуту» лучан народний депутат України Ігор Палиця, благодійний фонд якого «Новий Луцьк» профінансував освітлення Центрального парку культури та відпочинку міста Луцька та долучився до проведення фестивалю вистав за п’єсами Лесі Українки.

3. Депутати Луцької міської ради пропонують зробити роботу депутатів більш прозорою. Так, Андрій Осіпов пропонує зокрема вивішувати на сайті ради результати голосування депутатів, а також виступи й інформацію про роботу кожного з колег. Крім того він планує включити в Регламент ради методи покарання для депутатів, які прогулюють сесії. Натомість Андрій Козюра підготував проект рішення, де пропонує своїм колегам прозвітуватись перед виборцями.

4. Депутат Луцької міськради Євгеній Ткачук провів першу самостійну прес-конференцію, яку він повністю присвятив діяльності свого колеги по депутатському цеху Антона Сосновського.

Підготовлено експертами ЛМГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» з метою якісного інформування політично свідомої громадськості про ключові політичні події держави, області та міста. При підготовці даного матеріалу використовувалась інформація всеукраїнських та місцевих друкованих і електронних засобів масової інформації (pravda.com.ua, unian.net, volynnews.com, pravda.lutsk.ua, vip.volyn.ua, zik.ua), офіційних інтернет сайтів органів державної влади та місцевого самоврядування (voladm.gov.ua, volynrada.gov.ua, lutsk.ua).