Україна: основні події минулого тижня.

1. Президент Віктор Янукович вніс у Верховну Раду законопроект про декриміналізацію економічних злочинів. Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)» зареєстровано в Раді у вівторок. Однак у тексті законопроекту не передбачено змін до пункту статті КК, за яким судять Юлію Тимошенко.

2. Нацрада з питань телебачення і радіомовлення винесла попередження телеканалу ТВі. За словами членів Нацради після перевірки виявлено, що ТВі упродовж року не розпочав мовлення у низці міст Криму. Також у мовленні каналу Нацрада виявила невідповідність до ліцензійних вимог. Представники каналу ТВі стверджують, що насправді підстав для санкцій нема, натомість основна мета таких дій — дати два попередження і забрати ліцензію в телеканалу.

3. Європейський Союз наполягає на тому, щоб законопроект про вибори Верховної Ради був переданий на розгляд парламенту після висновків Венеціанської комісії. Про це йдеться в повідомленні представництва ЄС в Україні, яке опубліковане на офіційному сайті представництва. Посольство США в Україні також вважає, що Україна повинна дочекатись остаточного рішення Венеціанської комісії та Офісу демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ щодо законопроекту про вибори народних депутатів. Очікується, що наступне засідання «Венеціанської комісії», на якому планується розглянути зазначений законопроект, пройде 14-15 жовтня, а остаточні висновки щодо цього документу комісія надасть 17 жовтня.

4. Спікер Верховної Ради Володимир Литвин в ефірі 5 каналу підтвердив, що між «Народною партією» і Партією регіонів тривають переговори про злиття. Одна із причин такого злиття — намагання «онароднення, олюднення Партії регіонів».

5. Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження у справі щодо скасування постанови Нацбанку про паспортизацію валюто-обмінних операцій. Таким чином, суд прийняв до розгляду позов лідера партії «Фронт змін» Арсенія Яценюка. Попереднє судове засідання у справі призначено на 20 жовтня. Суд також зобов’язав Нацбанк до 13 жовтня опублікувати оголошення про оскарження постанови НБУ № 278, якою встановлено, що валюто-обмінні операції здійснюються лише за умови пред’явлення паспорту. До справи на боці Яценюка приєднується Асоціація українських банків, яка представляє інтереси 107 банків.

Суд відмовився зупиняти дію постанови Нацбанку про паспортизацію валюнто-обмінних операцій до завершення розгляду справі й ухвалення рішення.

6. 1 жовтня набув чинності Закон «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що закладає основи пенсійної реформи. Документ передбачає підвищення пенсійного віку для жінок, народжених після 1 квітня 1961 року, з 55 до 60 років. Тим, хто народився в період з 1 жовтня 1956 по 1 квітня 1961 року, підвищення пенсійного віку буде поетапним.. Страховий стаж, необхідний для призначення пенсії, підвищено з 5 до 15 років. Стаж, необхідний для призначення мінімальної пенсії за віком, буде підвищений для чоловіків з 25 до 35 років, для жінок — з 20 до 30 років. Максимальний розмір пенсії обмежений 10 прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб (на сьогодні це 7640 гривень). Правда, при цьому держслужбовцям, народним депутатам, суддям пенсія як і раніше призначатиметься в розмірі 80% їхньої заробітної плати.

7. Кабінет міністрів підписав меморандум про взаємодію і співпрацю з Союзом ветеранів Афганістану. Аналогічний меморандум був підписаний між урядом і Союзом «Чорнобиль Україна». Згідно з меморандумом, законопроект № 9127 буде ухвалено, але без одіозних перехідних положень, які передбачали ручний режим регулювання пільг Кабінетом міністрів. Дана норма стосується всіх 36 категорій пільговиків, яких торкається цей законопроект. Водночас у меморандумі не прописаний алгоритм подальших дій уряду щодо упорядкування пільг, а також про обов’язковість консультацій при вирішенні пільгової проблеми з суспільством. В меморандумах уряд бере на себе зобов’язання щодо підвищення пільг афганцям і чорнобильцям. Що стосується інших категорій пільговиків, які не проявили активності, то їх інтереси залишилися неврахованими.

Події в Луцьку та Волинській області

У Луцькій міський раді більшає «любителів політичних ігор»
У минулотижневих підсумках ми зазначали, що підписання угоди між міським головою та депутатською групою «Рідне місто» є публічним стартом кампанії з формування «промерської» більшості у міськраді. Однак разом з тим було активізовано роботу по нейтралізації потенційних конкурентів за право називатися «центровою» групою в раді. Для цього методом «батога і пряника» було «вибито» зі складу групи «Місто майбутнього» відразу трьох її депутатів.

Доволі несподівано у цей процес активно включився й Микола Романюк, що раніше був дещо «байдужий» до закулісних політичних ігор. Найімовірніше саме міський голова (особисто або ж через посередників) переконав позафракційного Віталія Кварцяного покинути групу. Це вкотре демонструє певну несистемність та безпринциповість з якою Віталій Володимирович взявся за політичну діяльність (що кардинально різниться від його тренерської роботи).

Адже ще недавно він критикував команду міського голови за непідтримку спорту, а вже сьогодні йде на поступки цій ж «команді». Ми припускаємо, що на політичну позицію Кварцянного має вплив новий співвласник ФК «Волинь» Ігор Палиця, який до того ж активно допомагає «облагороджувати» місто, за що міський голова часто його згадує у своїх публічних промовах.

Натомість у прийнятті рішення про вихід з групи «фронтовиками» Миколою Дендіберіном і Олегом Дмитруком скоріш за все ключову роль зіграв перший заступник міського голови Святослав Кравчук. Видно, що відсторонення його від керівництва в обласному осередку «Фронту змін» не послабило його впливу на депутатів з однойменної фракції в міській раді.

Таким чином, депутатська група «Місто майбутнього» поки що припинила своє існування, оскільки її чисельність менша за встановлену законом (4 проти 5). Але швидше всього це ще не кінець роботи цієї групи, оскільки мінімум три депутати, що в ній лишилися шляхів повернення назад не мають. Так, Антон Сосновський і Рустам Дячук були виключені із фракції ВО «Батьківщина» саме за вступ у групу. Крім того, їхні колишні політичні партнери в фракції «Батьківщина» хочу позбавити обох депутатів місць або посад у «козирних» депутатських комісіях (бюджетній і ЖКГ). Натомість тимчасовий очільник волинського «Фронту змін» Олександр Пиза зараз мусить доводити свою принциповість та впливовість у партії. Тим більше, що колеги по фракції залишили його одинаком на політичному «полі бою».

Тож усім трьом залишається лише одне — відновити діяльність групи залучивши туди ще хоча б двох колег. Лише за цієї умови вони зможуть відстоювати свої позиції та якимось чином впливати на окремі рішення ради. Правда у теперішній ситуації це може бути непросто, оскільки «мер» чітко дав зрозуміти з ким дружити він не буде. Один із варіантів поповнення групи — посилення розколу у фракції ВО «Батьківщина» через що опозиційні до Юрія Корольчука депутати приймуть рішення порвати із фракцією.

Що ж до четвертого члена групи Андрія Разумовського, то його позицію прогнозувати поки складно. Багато чого залежить від наслідків об’єднання його теперішньої партії «Сильна Україна» із Партією регіонів.

Дещо дивує така принципова непримиренність команди міського голови із самим фактом існування іншої групи. Скоріш за все, що в дечому амбіційні плани та надто креативні пропозиції депутатів з групи «Місто майбутнього» ніяк не вписувалися у формат взаємовідносин між міським головою і депутатами, який зараз намагається вибудувати команда «мера». Хоча, на нашу думку, в такий спосіб Микола Романюк настроює проти себе депутатів, які аж ніяк не прагнули бути в опозиції до нього. Тому логічно пояснити такі кроки поки що важко.
Отже, процес переформатування у Луцькій міській раді продовжується. Тож кожне наступне пленарне засідання буде супроводжуватись різного роду політичними заявами та кроками, а робота міських обранців й далі буде супроводжуватися різноманітними підкилимними іграми та переговорами.

Хороша «ініціатива» та провальне втілення

Прикро, але доводиться констатувати, що наші політики рідко прораховують наслідки своїх кроків, а тому дуже часто хороші ініціативи та ідеї «завалюють» на початках. Так сталося і цього разу з ініціативою унормувати процес звітування депутатів перед виборцями, яку вніс на розгляд ради «нашоукраїнець» Андрій Козюра.

Сама ідея того, щоб на виконання Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» встановити механізми та часові рамки звітування депутатів про свою діяльність заслуговує на похвалу. Вже тривалий час над схожими ідеями працює і ЦПАВК, для цього й був створений веб-сайт http://deputat.volyn.ua. Адже українське законодавство, на жаль, дуже ліберально ставиться до депутатів та фактично дає їм можливість безконтрольно займатися своїми справами і до наступних виборів не згадувати про виборців. А вимога закону про щорічне звітування депутатів дуже часто ними не виконувалася, або підмінялася загальними звітами партій чи фракцій.

То що ж з ініціативою депутата? Взявши за «прапор» хорошу ідею, саму роботу по її реалізації депутат зробив недбало. Андрій Козюра особисто розробив та подав на розгляд ради проект рішення «Про проведення перед виборцями звітів депутатів міської ради VI скликання за період 2010-2011 років».

В результаті розгляду даного питання проект рішення навіть не був прийнятий за основу, оскільки його підтримали лише 23 депутати. Звісно можна було б зробити «розбір польотів» для партій і депутатів, які не підтримали хорошу ініціативу, але правда полягає в тому, що сам депутат допустився чимало помилок. Як наслідок — втілення даної ідеї відкладається на невизначений термін.

В чому ж причини «провалу» даного питання?

По-перше, це нерозуміння даного питання самими депутатами. Не секрет, що більшість обранців не має дуже чим хвалитися перед виборцями. Та й публічність, особливо коли йдеться про результати їх роботи, вони не дуже люблять. Саме тому чимало депутатів залюбки балотувалися по багатомандатному округу за списками партій, адже тоді не треба було особливо зустрічатися з виборцями. Та й деякі мажоритарники воліли б прозвітувати про свою роботу аж під час наступних виборів. Звісно, не всі депутати такі. Але значна частина міських обранців апріорі не готова була підтримувати таку ініціативу, оскільки вона для них зайва. Ще частина депутатів просто не зрозуміла потреби прийняття такого рішення. Тобто з депутатами не була проведена інформаційно-просвітницька робота.

По-друге, активна громадськість не була залучена до процесу лобіювання даного питання. Для того, щоб непопулярні серед обранців і потрібні для громади рішення приймались необхідно застосовувати громадський тиск на депутатів. Тобто для успішного прийняття таких рішень обов’язково має проходити процес громадського консультування, обговорення варіантів рішення в громадських колах та серед журналістів. Крім того сам проект рішення має пройти експертне обговорення, щоб механізм звітування був не надто складним і водночас ефективним. Натомість громадська думка по цьому питанню не була сформована.

По-третє, досі у міській раді до Андрія Козюри є неоднозначне ставлення. Частина депутатів бачать в ньому конкурента, інші — принципово ігнорують, є й такі що відверто заздрять. Тому досить багато ініціатив та пропозицій цього депутата, на відміну від попередньої каденції, не підтримуються радою. Тож сам депутат міг би здогадатися, що і цього разу обранці не надто гаряче сприймуть його проект рішення.

По-четверте, підхід до розв’язання проблеми і сам проект рішення були далеко не ідеальні, і в дечому популістські. Так, проект рішення пропонував прозвітувати депутатам лише за один рік. Хоча, якщо за мету ставилось розв’язання проблеми, то слід було прописувати порядок звітування щорічно до кінця каденції ради. Крім того, такі принципові речі слід було записувати у основний документ ради — її Регламент, адже звітування про роботу — суттєва сторона діяльності депутатів.

Також є ряд питань до самої форми звіту. Тобто такі речі мають закладатись на кілька років, а не бути одиничною піар-акцією.

В комплексі вище перелічені причини й дали невтішний результат: рішення, яке справді потрібне громаді, не прийнято; депутати й досі не розуміють для чого їм така «морока»; автор проекту рішення не отримав значного публічного схвалення від своєї ініціативи. Тож, для того, щоб дана ініціатива повторно була внесена на розгляд ради та отримала підтримку від міських обранців потрібно наново розпочинати роботу. Тут вже повинні долучитися як громадські діячі з журналістами, так і інші місцеві депутати, котрі розуміють необхідність контролю виборців за роботою своїх обранців.

Серед інших важливих подій минулого тижня, варто виділити наступні:

1. 28 вересня 2011 року після закінчення робочого дня в своєму робочому кабінеті співробітниками відділу Державної служби по боротьбі з економічними злочинами був затриманий директор комунального підприємства «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Олександр Вікторов. 1 жовтня проти депутата обласної ради від ВО «Свобода» була порушена кримінальна справа за підозрою в отриманні хабара. Оцінки політиків та експертів дій правоохоронців розходяться: від боротьби із політичною опозицією до зловживання посадою і корупції. Як наслідок і різняться прогнози щодо дій партійних колег: від виключення з партії і вимоги складання депутатського мандата до початку протестних акцій з вимогою припинити переслідування. Поки що у цій справі доволі багато невідомого. Тож більше інформації та прогнозів чекайте у наступних аналітичних підсумках тижня.

2. У Луцьку набирає обертів новий скандал пов’язаний із закупівлею картоплі управлінням освіти міськради для дошкільних навчальних. Інформацію про результати «цікавого» тендеру віднайшли місцеві журналісти. На останній сесії міськради два депутати Руслан Ніколайчук та Олена Голєва звернулись до міського голови із запитами щодо механізму проходження та результатів тендерних процедур на закупівлю картоплі. Найімовірніше дане питання буде предметом для розслідування правоохоронних органів, оскільки мало місце значне завищення ціни придбаних продуктів харчування. Не виключено, що окремі посадовці будуть покарані. В тім найбільше запитань щодо того, чи був в курсі таких тендерів куратор гуманітарної сфери в міськраді Святослав Кравчук?

3. Депутата Луцької міської ради Рустама Дячука виключили із фракції ВО «Батьківщина». Про це перед засіданням чотирнадцятої сесії 28 вересня повідомив міський голова. Відповідне рішення прийняла фракція ВО «Батьківщина» у Луцькій міській раді напередодні сесії через те, що депутат без погодження із фракцією увійшов у депутатську групу «Місто майбутнього». Зараз у фракції ВО «Батьківщина» залишився 21 депутат, хоча на початку каденції їх було 24.

4. Нарешті завершилась 6-а сесія Волинської обласної ради, друге пленарне засідання якої відбулося 27 вересня. Загалом депутати тричі збирались на цю сесію. Але як відомо перший раз сесію не відкрили взагалі, а в попередній раз депутати не змогли розглянути всі питання через відсутність кворуму. На цей раз обласні обранці «вразили» результативністю своєї роботи — за цілий сесійний день вони змогли прийняти рішення лише з одного питання порядку денного. Так, депутати прийняли до відома інформацію голови ради Володимира Войтовича щодо стану законності та заходи щодо її зміцнення під час проведення сесій Волинської обласної ради. Всі інші питання не отримали необхідної кількості голосів, що пов’язане в першу чергу з тим, що їх авторами були опозиційні політики, найбільше з них — Сергій Слабенко.

5. Рівненське агентство журналістських розслідувань подало судовий позов на заступника міського голови Луцька Лариси Соколовської та начальника департаменту ЖКГ Луцької міської ради з приводу приховування суспільно-важливої інформації. Йдеться про ненадання журналістам списків громадян, які у різних чергах претендують на безкоштовне отримання квартир та список громадян, які вже отримали квартири з 2001 по 2011 роки. В підтримку вимог журналістів прийняти відповідне звернення обласної ради до міських чиновників пропонував депутат Ігор Гузь, однак колеги-депутати не підтримали цей запит.

6. З ініціативи Волинської обласної організації ВО «Свобода» 1 жовтня 2011 року в Луцьку відбулися збори громадян із розгляду питання про доцільність проведення всеукраїнського референдуму з ухвалення закону про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення. На цих зборах під головуванням депутата Луцької міської ради Святослава Боруцького було прийнято рішення створити ініціативну групу з підготовки Всеукраїнського референдуму по даному питанню.

7. У місті Ковелі висловили ініціативу про перейменування однієї із вулиць міста ім’ям українського політика Юлії Тимошенко. Із такою ініціативою до міської ради було надіслано звернення громадського об’єднання.

Підготовлено експертами ЛМГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» з метою якісного інформування політично свідомої громадськості про ключові політичні події держави, області та міста. При підготовці даного матеріалу використовувалась інформація всеукраїнських та місцевих друкованих і електронних засобів масової інформації (pravda.com.ua, unian.net, volynnews.com, pravda.lutsk.ua, vip.volyn.ua, zik.ua), офіційних інтернет сайтів органів державної влади та місцевого самоврядування (voladm.gov.ua, volynrada.gov.ua, lutsk.ua).