Україна: основні події минулого тижня.

1. У Міністерстві фінансів України з понеділка, 3 жовтня, за дорученням президента Віктора Януковича проходить комплексна перевірка діяльності міністерства. Мета міжвідомчої комісії — перевірка стану виконання Міністерством фінансів завдань, визначених актами і дорученнями президента щодо реалізації державної бюджетної, фінансової і митної політики.

У перевірці беруть участь співробітники СБУ, які з’ясовують адекватність реагування керівництва Мінфіну на сигнали нецільового використання та відмивання бюджетних коштів. Також перевіряється використання коштів Резервного фонду бюджету. За словами обізнаного джерела, за перевіркою в Міністерстві фінансів настане відставка міністра Федора Ярошенка. Новим віце-прем’єром і керівником Міністерства фінансів ніби стане нинішній голови СБУ Валерій Хорошковський.

2. Євросоюз не погодиться на окреме підписання з Україною договору про створення поглибленої зони вільної торгівлі, який є частиною угоди про асоціацію України з ЄС. Про це журналістам заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. «Для нас це один нерозривний пакет... Тому, якщо хтось собі уявляє, що можна мати привілеї вільної торгівлі з ЄС, не поважаючи європейських цінностей, то помиляється», — сказав він.

3. Депутат, колишній «мер» Києва Олександр Омельченко вийшов із фракції «Наша Україна — Народна самооборона». Про це повідомив на початку засідання Верховної Ради спікер Володимир Литвин. Згодом сам Омельченко в інтерв’ю журналістам пояснив, що планує залишатися позафракційним до кінця року. Омельченко також зізнався, що основною причиною того, що він покинув фракцію, є головування партією «Наша Україна» Віктора Ющенка.

4. Верховна Рада не схвалила жоден з 13 розглянутих законопроектів про внесення змін до закону «Про вибори народних депутатів України». Парламент розглядав законопроекти за особливою скороченою процедурою. У підсумку Рада відхилила 7 законопроектів, які передбачали запровадження різних варіантів відкритих виборчих списків на парламентських виборах, 2 законопроекти, якими пропонувалося повернути вибори Ради за змішаною виборчою системою та законопроект, яким передбачалося проведення виборів у 2 тур. Були відхилені проекти про обмеження віку кандидатів в депутати Ради 65 роками і про проведення повторного підрахунку голосів.

Необхідної підтримки не отримав і проект депутата від НУНС Арсенія Яценюка, яким пропонувалося наділити виборців правом висловлювати недовіру депутатам Ради. Очікується, що Рада прийме проект нового виборчого закону, розроблений робочою групою при президенті. Сам Віктор Янукович під час робочої зустрічі проведеною за ініціативою керівництва Верховної Ради та лідерів депутатських фракцій озвучив думку, що на розгляд Верховної Ради має вноситися узгоджений лідерами депутатських фракцій законопроект про вибори народних депутатів.

5. Верховна Рада відмовилася декриміналізовувати статті Кримінального кодексу, за якими висунуто обвинувачення Юлії Тимошенко та Юрію Луценку. За включення даного законопроекту НУНСівця В’ячеслава Кириленка до порядку денного проголосувало лише 154 депутати. Документом пропонувалося внести зміни до 364 і 365 статей Кримінального кодексу, де визнати, що «особи, які згідно Конституції України входять (входили) до складу Кабінету Міністрів України... не є службовими особами».

Також Рада не підтримала проект Арсенія Яценюка про внесення змін до деяких законів України (щодо запровадження європейських стандартів у кримінальній юстиції). Водночас Верховна Рада прийняла в першому читанні президентський законопроект про декриміналізацію окремих статей Кримінального кодексу, який однак передбачає лише декриміналізацію господарських злочинів.

6. З наступного року частина повноважень Державної митної служби перейде до Міністерства фінансів. Про це йдеться у постанові Кабміну № 1016 від 5 жовтня, опублікованій на Урядовому порталі. Змінами передбачається, що вивезення за митну територію України, транзит через територію окремих видів товарів визначатиметься не Держмитслужбою, а Мінфіном. Крім того, Мінфіну передано право визначати спрощений порядок митного оформлення товарів, а також порядок та умови надання періодичної митної декларації та інше. Ця постанова набуде чинності з 1 січня 2012 року.

Події в Луцьку та Волинській області

Депутат від «Свободи» може позбутися і мандата, і свободи!

Після ряду скандалів та розколів в депутатських рядах ВО «Батьківщина», «черга» із резонансних подій дійшла і до депутатів-«свободівців». Так, 28 вересня 2011 року після закінчення робочого дня в своєму робочому кабінеті співробітниками відділу Державної служби по боротьбі з економічними злочинами був затриманий директор комунального підприємства «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Олександр Вікторов. Згодом він був випущений з під варти з підпискою про невиїзд. Та вже 1 жовтня проти депутата обласної ради від ВО «Свобода» була порушена кримінальна справа за підозрою в отриманні хабара, а сам політик був оголошений в розшук, оскільки встановити його місце перебування правоохоронні органи не змогли. 7 жовтня прес-служба Волинської обласної організації ВО «Свобода» повідомила про те, що Олександр Вікторов написав заяву про складання з себе повноважень депутата обласної ради.

Спробуємо розкрити основні сторони цієї резонансної події та подальших перипетій довкола неї.

Кримінальна. Отож є факт затримання керівника комунального підприємства на його робочому місці з пачкою «мічених» купюр нібито хабара. Про правдивість і доведеність цього факту буде визначатись суд. Відзначимо лише, що сфера ритуальних послуг в Україні теж корумпована і тому непоодинокими є випадки зловживання владою. До того ж, специфіка роботи Луцького спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування полягає в тому, що люди завжди хотітимуть кращих «послуг» для своїх рідних, а відповідно й не жалітимуть для цього коштів.

Набагато гірше виглядає дана ситуація у зв’язку із зникненням, або простіше кажучи — втечею, Олександра Вікторова. Такий розвиток подій явно не на користь опозиційному політику, оскільки дає більше підтверджень щодо реальності підстав порушення проти нього кримінальної справи. Все-таки переховування від правосуддя в таких ситуаціях лише погіршує становище втікача, а крім того ще й формує у негативну думку про нього.

Політична. Порушено кримінальну справу проти депутата обласної ради, члена фракції ВО «Свобода». Саме це наводить на думки про політичний підтекст дій правоохоронців. Адже відомо, що в Україні є поширеними методи тиску на опозиційних політиків, які мають власний бізнес або є керівниками державних чи комунальних підприємств, через інспірування проти них кримінальних справ. Такі способи впливу застосовуються коли не вдається «домовитися по-доброму» або ж «перекупити» політиків.

В даному випадку саме депутати від ВО «Свобода» в обласній раді демонстрували найдовше свою принциповість та єдність. На відміну від своїх колег із ВО «Батьківщина» та партій УРП «Собор» і Фронт змін, які погодились на співпрацю з владою в групі «Нова Волинь», «свободівці» у відкритому співробітництві з «про регіональною» більшістю помічені не були.
Економічна. Комунальне підприємство «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» є до певної міри монополістом на ринку ритуальних послуг у Луцьку. Адже попри значну конкуренцію на ринку цих послуг, саме спецкомбінат від імені міської влади відповідає за утримання та благоустрій міських кладовищ.

Тому не виключено, що дана кримінальна справа може мати й економічний підтекст і бути результатом боротьби за ринок послуг, або ж і за саме підприємство-монополіст. Принаймні такі приклади мали місце в інших регіонах країни, тож не виключенням може бути і Волинь.
Однозначно можна стверджувати, що ця резонансна подія суттєво задіне ВО «Свобода», оскільки саме представники останньої постійно дорікали своїм «партнерам» по опозиційній ніші в продажності та нестійкості їх депутатів. Натомість тепер «свободівцям» слід пояснювати принципи відбору кандидатів до своїх виборчих списків.

Сама реакція опозиційної партії показала певну її неготовність до подібних сценаріїв розвитку подій. Так, за більш як тиждень, що минув від часу затримання правоохоронцями Олександра Вікторова, у місцевих ЗМІ не було жодного коментаря від очільника обласної партійної організації Анатолія Вітіва. Не було й жодних політичних акцій чи заяв, лише партійні прес-релізи!

Наприклад, колега «свободівців» депутат облради Ігор Гузь на своїй сторінці у Facebook наступного дня після цієї події закликав представників «усіх опозиційних сил краю стати на захист» О. Вікторова, для чого пропонував «збирати позачергові сесії органів місцевого самоврядування, йти депутатською делегацією, так чоловік з п’ятдесят, на прийом до обласного прокурора, організовувати наметове містечко і т.д.». Однак нічого із запропонованого не відбулося. В першу чергу мабуть через вичікувальну позицію самих «свободівців».

Та й позиція ВО «Свобода» у прес-релізах зазнала певного коригування. Якщо 29 вересня прес-служба партії, повідомлявши ЗМІ про затримання свого колеги, розцінювала дії правоохоронців як «розправу представників існуючого режиму за активну політичну позицію», то вже 7 жовтня, у інформації про складання Олександром Вікторовим депутатських повноважень, партія в менш категоричній формі висловлювала лиш віру у невинність однопартійця. Мабуть вплинуло те, що депутат порушив підписку про невиїзд.

Правда варто відмітити і певні успіхи ВО «Свобода» у намаганні «очистити» свій імідж. Не до кінця відомо за чиєї ініціативи і коли саме була написана заява про складання депутатських повноважень О. Вікторовим, але те що вона надійшла на розгляд обласної виборчої комісії однозначний позитив для партії.

По-перше, це дасть змогу в подальшому не акцентувати увагу на тому, що звинувачений у хабарництві керівник спецкомбінату був депутатом від ВО «Свобода».

По-друге, відразу ж відсікається можливість впливати на переслідуваного політика через шантаж: закриття справи в обмін на співпрацю із більшістю.

По-третє, до найближчої сесії вдасться завести в облраду нового депутата, адже при чисельній меншості для опозиції дуже важливий кожен голос.

При будь-якому розвитку подій у кримінальній справі проти керівника комунального підприємства для ВО «Свобода» дуже важливо зробити висновки на майбутнє. Якщо раніше «індивідуальні роботи» велися в основному проти представників ВО «Батьківщина», то тепер на таку ж прискіпливість слід чекати й «свободівцям», що в тім мало бути відомо їм й раніше.

Тим більше, що серед депутатів місцевих рад різних рівнів від цієї політичної сили є чимало підприємців та працівників бюджетних установ і підприємств, які теж потенційно можуть бути об’єктами для тиску і шантажу. Другий висновок — партія має розробити для себе певний внутрішній план дій, як оперативно реагувати в таких ситуаціях, щоб захистити своїх однопартійців та свій імідж.

Що ж стосується перспектив самого «винуватця» справи — Олександра Вікторова, то скоріш за все на нього очікує складний судовий процес. Довго переховуватися від правоохоронців політику навряд чи вдасться, та й робити цього не варто, оскільки це лише ускладнить ситуацію та негативно вплине на кінцеве рішення суду. Крім того, якщо дана кримінальна справа дійсно є лиш провокацією і «підставою» — то лише в суді він зможе довести всю безпідставність висунутих йому звинувачень. Попри те, що є дуже слабка віра в чесність українського правосуддя, саме в суді слід доводити свою правоту, іншого механізму немає.

Отож ВО «Свобода» слід готуватися до «колкостей» зі сторони політичних опонентів і друзів та певної «холоднечі» зі сторони виборців. Натомість сам О.Вікторов стане постійно згадуваним в ЗМІ політиком, втім лише із негативним підтекстом. Однак чи матиме ця справа продовження і відповідно негативні наслідки для виборчих рейтингів партії поки однозначно сказати не можна. На жаль, український виборець дуже швидко забуває про слова та вчинки наших політиків, а тому й рідко робить висновки із своїх голосувань.

Хто швидше «розвалить» «Батьківщину»?

Щораз більше складається враження, що міцну і консолідовану фракцію ВО «Батьківщина» у Луцькій міській раді не хоче бачити ніхто. Адже всі підряд починають різними «акціями-провокаціями» розхитувати єдність однопартійців Юлії Тимошенко. Стараються розколоти фракцію і команда «мера», і «дружні» до «Батьківщини» партнери, і самі члени фракції. Про все це ми вже писали. Але схоже на те, що провал зі скликанням позачергової сесії може поставити перед Києвом серйозне питання про доцільність існування такої фракції.

Нагадаємо, минулого тижня заступник голови фракції ВО «Батьківщина» у міськраді Андрій Осіпов ініціював позачергову сесію задля акцентування уваги навколо судового процесу над Юлією Тимошенко. Для цього депутат пропонував включити до порядку денного засідання сесії два проекти рішення, обидва пов’язані із політичною ситуацією в країні. Йшлося про звернення до провідних країн світу з проханням вплинути на ситуацію із дотриманням прав людини в Україні та про звернення до українських парламентарів з пропозицією звільнити уповноважену ВРУ з прав людини Ніну Карпачову. Обидва звернення вже розглядались на останній сесії міськради, однак не здобули необхідної кількості голосів.

Розуміючи, що 11 жовтня може бути зачитаний вирок Ю.Тимошенко, депутат А.Осіпов запропонував за день до того — 10 жовтня, скликати позачергову сесію, щоб прийняти відповідні звернення. Для цього він зібрав 18 підписів депутатів і зареєстрував необхідну ініціативу в секретаріаті ради. Однак вже через день четверо депутатів заявили про відкликання своїх підписів під даною ініціативою. Що характерно, троє із них — члени фракції ВО «Батьківщина». Таким чином за розгляд політичних питань в підтримку Ю.Тимошенко на позачерговій сесії ради висловились лише 4 депутати-«бютівці» з наявних у фракції 21!!! Тож міський голова Микола Романюк посилаючись на недостатню кількість підписів депутатів скликати позачергову сесію міськради не став.

Отож для чого скликалась позачергова сесія? Які причини і які наслідки провалу цього питання?

Варіантів, як завше, кілька. По-перше, слід відзначити, що депутат А.Осіпов і раніше відзначався активною публічною позицією в підтримку свого партійного керівника Ю.Тимошенко. Це можна було помітити і під час розгляду політичних питань на підтримку екс-прем’єр-міністра влітку, і під час голосування за перейменування вулиці її ім’ям. Тож зрозумілим є бажання депутата довести до логічного завершення і дані політичні звернення. По-друге, відзначалися і раніше впертість та напористість депутата у просування ініційованих ним питань.

Скликання позачергової сесії могло б задовольнити самолюбство депутата.

Однак заслуговує на увагу й третій можливий варіант причин такого активного лобіювання скликання позачергової сесії — спроба довести, що більшість депутатів з фракції ВО «Батьківщина» не підтримують свого партійного лідера.
У фракції ВО «Батьківщина» склалась ситуація, коли більшість депутатів відмовились від протистояння з міським головою і почали переговори про співпрацю. Однак відкрито про це говорити ніхто з депутатів не хоче. Така ситуація не влаштовує ряд депутатів з фракції, які бачать основне завдання фракції у тиску на «мера» задля прийняття потрібних для громади рішень та які не підтримують курс керівника фракції Юрія Корольчука на «виключення» всіх інакодумців.

Тож цілком можливо, що скликаючи позачергову сесію міськради, її ініціатори хотіли наочно всім довести зміну орієнтирів у своїх колег по фракції. А так як саме політичні питання та звернення не надто прихильно сприймаються «мером», то дане питання і мало стати лакмусовим папірцем того, на кого в першу чергу орієнтуються депутати з «Батьківщини». Також це мало показати «хибність шляху» керівника фракції Ю.Корольчука, який прагне уникати конфронтації з владою та безпорадність секретаря ради Григорія Пустовіта, який втратив вплив на фракцію.

Тепер можна з впевненістю стверджувати, що опозиційної фракції ВО «Батьківщина» у міській раді немає, адже саме її депутати заблокували розгляд та прийняття питань в підтримку Ю.Тимошенко. Цілком можливо, що така поведінка депутатів буде предметом для розгляду на обласному партійному бюро та можливо темою для київської партійної перевірки. Після цього ймовірно слід очікувати й виходу кількох депутатів зі складу фракції, а в перспективі — можливо й з партії. Також цілком можливе створення нового центру впливу в раді, у вигляді депутатської групи.

Серед інших важливих подій минулого тижня, варто виділити наступні:

1. Депутата Волинської облради Якова Смоковича, який нині виконує обов’язки головного лікаря Колківського протитуберкульозного диспансеру, виключили з ВО «Батьківщина». Причина такого рішення — вступ депутата до депутатської групи «Нова Волинь», яку очолює член Партії регіонів Борис Клімчук,

2. Стали відомі деталі скандального тендеру проведеного управлінням освіти Луцької міської ради із купівлі картоплі для дошкільних навчальних закладів міста. Редактор газети «Хроніки Любарта» Андрій Лучик взяв інтерв’ю у начальника Луцького управління освіти Олега Гребенюка та детально вивчив матеріали тендерної документації, де виявив чимало неточностей та порушень.

3. Стало відомо про нові кадрові призначення в області. Заступником прокурора Волинської області призначили Сергія Масалова. Раніше Масалов працював ковельським міжрайонним прокурором. Натомість Ягодинську митницю очолив волинянин Роман Микитюк.

4. 2 жовтня у відділення анестезіології та реанімації обласної лікарні із травмами госпіталізували міського голову Устилуга Віктора Поліщука. Пацієнт потрапив в обласну лікарню у стані середньої важкості.

Підготовлено експертами ЛМГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» з метою якісного інформування політично свідомої громадськості про ключові політичні події держави, області та міста. При підготовці даного матеріалу використовувалась інформація всеукраїнських та місцевих друкованих і електронних засобів масової інформації (pravda.com.ua, unian.net, volynnews.com, pravda.lutsk.ua, vip.volyn.ua, zik.ua), офіційних інтернет сайтів органів державної влади та місцевого самоврядування (voladm.gov.ua, volynrada.gov.ua, lutsk.ua).