— Учителька схопила мене за обличчя, аж нігті вп’ялися у шкіру, — каже учень школи № 19 Роман Атаманюк. — І сказала: «Якщо ти ще зачепиш мого сина, я тобі повідриваю руки-ноги і порозкидаю по школі...».

Жінка згодом пояснила матері хлопця свій вчинок так: «Я просто не витримала». Мовляв, уже півроку шестикласник їй допікає. До слова, причиною описаної сутички вчительки з дитиною стала... гуаш.

— Минулого четверга дівчата малювали плакати, — розповідає Роман. — Я вийшов у коридор, а мій друг Арсен збирав свій рюкзак. Потім Павло, син учительки, почав щось до Арсена кричати. Я побачив і почав заступатися. Виявилося, що Павла хтось замастив фарбою ззаду.

Тоді Павло, за словами Романа, пішов до мами. Жінка викладає у школі українську мову. За якийсь час з’ясовувати стосунки до дітей прийшла і вона.

— Ми пояснювали, що не винні, — пригадує Роман. — Тоді вона покликала у кабінет Арсена і сказала до свого сина: «Бий його». І той почав бити. Це бачив я і ще кілька хлопців. Тому вона зачинила двері.

За якийсь час у кабінет учителька покликали і Романа. У нього вона також випитувала, чого її дитину обмастили фарбою?

— Я пояснював їй, що не чіпав Павла, — продовжує хлопець. — А вона хапнула мене і пригрозила, що покарає.
Роман за півроку «дістав» учительку

Такий вчинок дорослої людини із дітьми обурив батьків учня. Мовляв, учителька не залагодила конфлікт, а сама почала шукати винуватців і погрожувати.

— Ну, хіба так учителька має поводитися? — запитує бабуся хлопчика — Ольга Лопух. — Моя дочка підійшла нещодавно на батьківських зборах до неї і запитала, чому вона так чинить. Але вчителька наполягала, що «не розпускала рук». Мовляв, тільки за вуха потягнула. Це не так! А навіть якби й за вуха тягнула, то хіба має таке право?

Учителька казала батькам, що Роман її «дістав». За словами бабусі, педагог переконувала, що її внук не такий, як про нього думають удома. Мовляв, уже півроку у школі чути тільки його одного.

— Учителька переконана, що винні саме наші діти, — продовжує бабуся. — Бо їй начебто усе з кабінету по сусідству чути. Я сьогодні (14 листопада — прим. ред.) була у директорки. Вона пообіцяла розібратися, адже тільки-но вийшла з відпустки. Просила, щоб не плямували репутацію школи. Та ми й не хочемо цього. Але так дітей не виховують!
Конфлікту не було б, якби не дорослі

У сварці між дітьми нічого страшного у школі не бачать. Кажуть, усе закінчилося б добре, діти врешті помирилися б. У такому віці — це часте явище.

— Я вже розібралася, — каже директор школи Ганна Ярема. — У присутності бабусі запитала хлопчика, чи його в школі взагалі хтось ображав, бив чи пальцем торкнувся? Він сказав: «Ні». Я запитала, чи била його Інна Іванівна? Він теж сказав, що ні.

Конфлікту не було б, вважає директор, якби у сварку між дітьми не втрутилися дорослі.

— Діти визнали, що таке було, — розповідає вона. — Однак не зізналися, хто саме облив фарбою Павла. Усі заперечують свою вину. Зрозуміло, що облита дитина, була ображена. Я завжди кажу учням: «Ви — майбутні чоловіки і самі повинні вирішувати конфлікти...»

Із вчителькою, як каже пані Ярема, вона також поговорила. Зокрема пояснила, що не можна виказувати свої емоції у будь-якій ситуації, навіть якщо стриматися важко.

— Учителі, звісно, теж мають емоції, — каже директор. — Однак до дитини треба ставитися з повагою. Тоді вона розумітиме і визнаватиме свою вину, виправлятиметься. Інна Іванівна натомість відреагувала вкрай емоційно. Я попросила її, такого більше не робити.

Відтак учителька погодилась, що повелася неправильно.
Учитель начебто нікому не погрожувала

Інна Лях стверджує, що вона дітей лише насварила і не більше.

— Ні бабуся, ні мама Романа зі мною не розмовляли, — каже вона. — Лише директор повідомила, що вони поскаржилися у газету. Я не знаю, що хлопець сказав удома, але під час батьківських зборів мати вийшла з класу посеред засідання і не повернулася. Хоча перед тим сказала: «Чого це ви били мого сина?».

Учителька каже, що вона хотіла поспілкуватися із матір’ю школяра. Адже хлопчик разом з своїм другом Арсеном постійно порушують дисципліну.

— Моєму Павлові два-три тижні тому зняли гіпс з ноги, — додає Інна Лях. — Його кликали інвалідом, маминим синочком, ябедою. Я на це не реагувала і просила сина, аби він не ображався, адже він — учительська дитина і йому не можна нікого зачіпати.

Але того дня мати побачила свого сина у сльозах. Він тоді, за її словами, уже відмив голову від фарби та відтирав бруд зі светра. Павло сказав, що його облили Арсен і Роман.

— Я їх покликала і запитала: «Скільки таке може тривати?» — каже пані Лях. — Може сказала трохи голосно, але я нікого не чіпала. Ну, насварила дітей. Вони у школі себе погано поводять.

Арсен, за її словами, дня не може прожити, аби когось не зачепити. Тож учителька начебто сказала, що колись і вона не витримає та дозволить синові дати хлопцям здачі.

— Пальцями взяла за обличчя і запитала: «Чого ви завжди усіх зачіпаєте?» — пояснює вчитель. — І все!

Жодних інших погроз, мовляв, не було. Учителька стверджує, що не радила синові й бити однокласника. Відтак, здивована реакцією батьків, які навіть не захотіли її вислухати.

Джерело: zz.te.ua