Події останніх чотирьох місяців на фінансово і банківському ринку країни стають причиною різноманітних прогнозів щодо подальшої долі національної валюти.

В жовтні почав діяти закон,що забороняє банкам видавати кредити в іноземній валюті. Національний банк і фахівці в один голос заявили,що це стимулюватиме кредитуванню економіки ,подолає штучну доларизацію,збільшить об’єм кредитних ресурсів в гривні,приведе до зниження ставок за кредитами.

Крім того, Нацбанк вважав,що комбанки продадуть значну частину валютних ресурсів.

Все це було зроблено в той час,коли інфляційні очікування не знижувалися ,а зростали.

Намагання регулятора дедоларизувати економіку привело до зворотного ефекту-населення великими об’ємами входило в готівковий долар.
Впровадження обміну готівкових валют з паспортом,було схоже на загальне залякування тих,хто в гаманці має валюту.

На цей же період випадає значне скидання з боку іноземців облігацій державної внутрішньої позики ,що номіновані в гривні. Не можна не вірити і тим фактам,що країна знаходилася на межі технічного дефолту, пов"язаного із нестачею коштів на казначейському рахунку для погашення зовнішніх боргів.

За даними статистики, монетарна база на початок жовтня поточного року зменшилася на 5,5 млрд.грн., залишки на коррахунках банків знаходяться на найнижчому рівні 12- 14 млрд.
Різко зросла вартість гривні до 25-30 річних. Вже мова не йде про якесь довгострокове кредитування. Хто з банків має гривню-той заробляє на короткостроковому розміщенні ресурсів. Банківський сектор давно не мав такої доходності.

Щодо кредитування реального сектору економіки-то банкіри чітко розуміють,що при таких ринкових ставках бізнес просто не зможе вижити.
Національний банк не поспішає допомагати комерційним банкам щодо надання їм гривні.

Хоча, в одному інтерв’ю пан Арбузов заявив, що як тільки комерційним банкам буде потрібна гривня для кредитування реального сектору економіки,регулятор одразу ж вирішить цю проблему.

Основою підвищення ліквідності банків знову стали депозитні вклади від населення в гривні,ставки за якими в окремих банках доходять вже до 20 відсотків річних.

В кінці жовтня на засідання Уряду одним із питань стала позиція Кабміну щодо обмеження надання банками споживчих кредитів через запровадження більш жорсткого відбору позичальників з врахуванням їх реальної платоспроможності.

Аргументом такого утискання фізичних —осіб позичальників є необхідність направлення потоків кредитування з споживчого в реальний сектор економіки. І де ж ті потоки ???

Банки з іноземним капіталом,маючи солідний запас ресурсів в іноземній вільноконвертованій валюті не поспішають її переводити в гривню,розуміючи величезні ризики. При стабільності економіки,для іноземних материнських банків не стояла б і проблема вливання необхідних коштів дочірнім структурам в Україні.

Та й окремі вітчизняні банки накопичили валютну подушку,від якої позбавлятися сьогодні не стануть, незважаючи на дії регулятора.

За словами одного іноземного банкіра девальвація гривні питання найближчого часу. І лише після неї іноземні банки будуть вирішувати конвертувати свою вільноконвертовану валюту в гривню чи ні...Адже девальвацію можна провести по різному. Не виключено ,що окремі іноземні банки взагалі покинуть ринок....

На його думку, Національний банк не впровадив дієву систему таргетування (поступового, безболісного зниження курсу гривні), про яку говориться вже давно.
На очікування девальвації та підготовки до нестандартних ситуацій вказує і подальша спроба Національного банку України на законодавчому рівні заборонити достроково вимагати у банків депозити. Про це знову починають говорити і,напевне,не безпідставно. Це ще раз підтверджує,що верхівка розуміє — без девальвації не обійтися.

До цього слід додати, що якщо посиляться негативні процеси на валютному ринку,то регулятором буде запроваджений обов«язковий продаж валюти,а в критичних ситуаціях і обмеження продажу іноземної валюти за окремими імпортними операціями.

На час «Х» слід чекати ще й тому,що бюджет витрачає непомірні і не зароблені ринково гроші,які тратяться на ЄВРО-2012. То надзвичайне навантаження для бюджету-до 10 млрд, дол. США.

Фінансування бюджетних видатків за рахунок облігацій внутрішньої державної позики-це ще один надзвичайно ризиковий інструмент. Адже 54 відсотки облігацій викуплено Національним банком України. А це не мало — близько 78 млрд. грн.,а нерезиденти мають у своєму портфелі таких облігацій лише близько 5 млрд,грн. А це показник, індикатор довіри з боку інвесторів до гривні.

За 15 років гривня слабла і курс її знижувався. Ось дані про середньорічний обмінний курс гривні до долара США за окремі періоди:

1996 1-82 ; 1998- 2,45; 1999 −4,13 ; 2000- 5,44 ; 2005 −5,12; 2007-5,05 ; 2008-5,26; 2009- 7,79; 2010- 7,94

В цифрах прослідковується тенденція девальвації гривні . Найбільшого знецінення українська гривня зазнала в циклах 1998-1999 року, а також 2008-2009 року. Факти вперта річ,і при сьогоднішніх умовах девальваційні очікування є надзвичайно високими.

Головне,щоб при цьому не постраждала економіка,адже девальвація (якщо нею правильно управляти) може бути і каталізатором до зростання.

Заглядаючи в не таку далеку історію,хочеться нагадати,що в 1999 році Національний банк та Уряд більше семи місяців штучно утримували «стабільну» гривню ( реальний курс валюти був на 40-80 копійок більшим). Така штучність та всілякі обмеження щодо купівлі валюти на ринку дорого коштували економіці країни. В той час розподіл валюти відбувався зверху за принципом : «тому дам,тому дам,а цьому не дам». Факти свідчать,що в ті часи наближені банки отримували зверхприбутки,переводячи куплену безготівкову валюту в готівку.

А ще варто згадати 2005 рік,коли гривні дозволили штучно зміцнитися. Це був справжній шок: населення переводило заощадження з доларів в гривню.

А Нацбанк і далі притримується політики регулювання курсових коливань,не відпускаючи гривню. У цьому весь корінь зла,заручниками якого є ми.

І ще один важливий аспект .

Надання Міжнародним валютним фондом чергового траншу кредиту — на сьогодні першочергове завдання,яке необхідно вирішити негайно. Це буде сигналом і для для інших зовнішніх інвесторів, які не поспішають направляти свої грошові потоки до нас, дивлячись на МВФ.

Можливо, кредити від фонду це не добре,однак державні фінанси без них вже сьогодні не виживуть,на що неодноразово наголошував і сам
пан Тігіпко.

Всі зібрані до купи факти свідчать, що Нацбанк створив штучний голод на гривню. Напевне в кінці року-це самий правильний крок( для можновладців),оскільки така дієта дозволить ввійти в Новий рік з курсом долара на рівні 8 −00 грн. і це політично виправдано. А далі свята і довгі гуляння .

Ну, а далі? Далі щось може і придумають..........

Експерт-Консультант Петро Податківський