Голосування в Луцькій міській раді за проект рішення «Про затвердження Регламенту Луцької міської ради VI скликання в новій редакції», що відбулося під час сесійного засідання 30 листопада 2011 року, означає фактичне створення нової, ідеологічно неприродної більшості.

Таке голосування, на нашу думку, є неприхованою змовою міського голови Миколи Романюка з фракціями ВО «Батьківщина», Партії регіонів, «Сильної України» та Європейської партії задля перерозподілу посад та переформатування роботи міської ради з метою реалізації власних меркантильних цілей та задоволення приватних інтересів, які йдуть у розріз з інтересами громади і не відображають прагнень та очікувань виборців міста Луцька.

Замість того, щоб вирішувати важливі для громади міста питання соціально-економічного розвитку, депутати міської ради як із деяких опозиційних, так і провладних фракцій об’єднались із метою дестабілізувати роботу Луцької міської ради. Вони витратили декілька годин пленарного засідання для того, щоб прийняти регламент, який є завідомо неправомочним.

Слухняний інструмент для втілення чужої волі, депутат Андрій Козюра продемонстрував свою мовну і юридичну безграмотність, нахабно просунувши такий проект рішення в стінах Луцької міськради, який рясніє мовними помилками. Цим самим автор пунктів про ліквідацію місцевого самоврядування, на нашу думку, дав старт для тотального демонтажу залишків демократії в обласному центрі Волині, фактично благословив початок сезону деструктивно-меркантильних комісійних міграцій в середовищі Луцької міськради. Його б кипучий та молодечий запал, який нагадує енергію зайчика, зарядженого батарейкою тривалого живлення «Дюрасел», спрямувати у русло вирішення проблем міста…

Чинне законодавство передбачає, що депутат сам має право вирішувати, в якій комісії йому перебувати. Але «сірі кардинали» вирішили інакше. Зміни до Регламенту Луцької міськради роблять із депутата обслуговуючий персонал виконавчої влади. На таке рішення обов'язково з'явиться протест прокурора, оскільки воно йде в розріз із чинним законодавством України.

Так звана нова редакція Регламенту наносить черговий удар по місцевому самоврядуванню та нівелює роль депутата, роблячи з нього обслуговуючий персонал виконавчої влади. Це означає, що кожний депутат міськради, обраний громадою для захисту її інтересів, може стати пішаком у різноманітних ігрищах. Замість вирішення проблем міста депутати створили основу для вирішення своїх шкурних інтересів із допомогою переформатування у майбутньому складу постійних комісій. Чи для того їх обирала громада міста Луцька? 

Ми небезпідставно припускаємо, що зміни до регламенту створять передумови для торгівлі посадами у постійних депутатських комісіях Луцької міськради. Для нас не зрозуміло, з яких міркувань депутат Луцької міськради Сергій Григоренко раптом перестав цікавитися питаннями освіти, науки, культури, мови. Невже у місті проблеми відповідних галузей вже вирішені? Натомість пану Григоренку раптом дуже захотілося ділити бюджет міста. Нам здається, що цей політичний флюгер рухається туди, куди подме політичний вітер. Коли на початку каденції він неодноразово показував свою опозиційність до мера, то зараз його він активно підтримує. Мабуть, через це Сергій Григоренко і отримав від промерської більшості «подарунок» у вигляді призначення в постійну комісію міської ради з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів 

Прийняття замовних змін до Регламенту створює всі умови для політичних торгів, закулісних інтриг та дестабілізує роботу Луцької міськради. очевидно, що такий сценарій вигідний певним силам, які прийшли у раду не для захисту інтересів мешканців Луцька, а для вирішення своїх матеріальних питань. 

Про яку принциповість можна говорити, коли на одному з попередніх засідань Луцької міської ради абсолютна більшість депутатів від фракції «Батьківщина» відмовились підтримувати звернення на захист їх лідера Юлії Тимошенко. Натомість ті рішення, які пропонує міський голова чи його підлеглі, у фракції «Батьківщина» залюбки ухвалюють. Незважаючи на те, що мер обраний від «Сильної України», яка зараз збирається злитися з Партією регіонів. Ціною таких рішень, як, наприклад, зміни до регламенту, часто стають різноманітні посади. Низка депутатів, обраних від «Батьківщини», отримали керівні місця у структурних підрозділах міськради, комунальних підприємствах. Невже ці люди не розуміють, що таке своєрідне «працевлаштування» робить їх прямо залежними від мера Романюка? 

Особливо відзначився в своїй «опозиційності» секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт. Останні голосування у міськраді показують, що позиція пана Пустовіта дуже часто виявляється у її відсутності. Схоже, що він уже сам не знає, до кого він насправді в опозиції: до влади, власної фракції чи самого себе. В результаті посада секретаря Луцької міськради виглядає декорацією при міському голові, яка йому не заважає і на яку він не зважає. Замість того, щоб бути об'єднавчим фактором для депутатського корпусу у вирішенні проблем громади міста, Григорій Пустовіт перетворився у типового «паперового» бюрократа, який має крісло, кабінет, секретарку (чарівну). І складається враження, що він уже сам сплутав функції секретаря ради з функціями секретарки... 

Громаді міста вкрай важливо, щоб місцеве самоврядування у Луцьку носило не декларативний, а реальний характер. Представницька гілка влади повинна захищати інтереси мешканців Луцька, а не кланів і груп, які міську раду бачать як місце для паразитування на бюджеті, комунальній землі та майні.