Початок Другої світової війни населення України сприйняло, як можливість здобути власну державу, за яку боролось не одне покоління українців. Репрезентували боротьбу українського народу, проти різних окупантів, громадські та партійні організації. Найбільш активні: течії ОУН під проводом Мельника і Бандери та Українське Національне Відродження Тараса Боровця, з яких і утворилась Українська Повстанська Армія.

Політичний провід нації розумів, що без власної армії, становлення української держави — не можливе, адже кожен «визволитель», що приходив на українську землю, розглядав цю територію, як власний, імперський, сировинний додаток. Тому кожна організація, різними шляхами, створювала власні військові формування, для боротьби за Українську державність.

Організація Українських Націоналістів, після загибелі свого засновника, полковника Коновальця, розділилась на два табори: поміркованого старшого покоління, під проводом Андрія Мельника (ОУН-М), та радикального молодого, під проводом Степана Бандери (ОУН-Р, а пізніше ОУН-Б). В 30-х роках, монолітна ОУН, вела терористичну діяльність проти Польської держави, тож мала певний військовий, конспіративний досвід та розгалужену організаційну мережу.

ОУН (р), ще в березні 1941 року, до початку радянсько-німецького протистояння, направила членів організації, на вишкіл, проведений, за рахунок німецької армії. З добровольців ОУН, було утворено два українські легіони «Нахтігаль» та «Роланд».

Після відмови відкликати, проголошений 30 червня у Львові, Акт відновлення Української Державности, гітлерівці арештували провідників ОУН (р) і почали проводити репресії проти рядових членів організації. Дізнавшись про це, два українські легіони «Нахтігаль» і «Роланд» відмовились підкорятись німецькому військовому командуванню, тому були роззброєні.

Вслід за відступаючими радянськими військами рухались і похідні групи ОУН (м) та ОУН (р)., утворюючи на місцях українську адміністрацію. Створені бойові групи ОУН (м) на Буковині та Бессарабії, переросли в Буковинський курінь та дійшли до Києва, де частину націоналістів, було розстріляно в Бабиному Яру, гестапівцями. Двох братів Степана Бандери, Василя та Олексу, котрі брали участь у похідних групах ОУН (р), на південь та схід України, німці також стратили.

Звіт радянських шпигунів вищому керівництву: По даним на 01.04.1942 р., в м.Києві, апарат поліції укомплектований із бувших петлюрівців, гайдамак та інших українських націоналістів. (ЦДАГО, ф.1,оп.22, спр.75, арк.1-18)

Майбутній отаман, Поліської Січі, Бульба-Боровець, взимку 1932-33 років, створює організацію Українське Національне Відродження (УНВ), що проводило культурно-освітню діяльність серед населення Полісся (яке в майбутньому і стало головною сировинною та матеріальною базою, для армії без держави).

Як згадує Боровець у своїх мемуарах, 22.06.1941 року, перестає існувати УНВ, а на її місці з’являється Поліська Січ-УПА, козаки Поліської Січі йдуть на офіційну роботу в міліцію, в Сарнах організовують Окружну Команду Української Міліції, підстаршинську школу, для «міліції», а по суті — підстаршинські кадри для Поліської Січі-УПА.

Керівництво Поліської Січі з відділами білоруської самооборони домовились очистити Полісся від большевистських банд та залишків розбитого радянського війська. 21 серпня 1941 року, Поліська Січ-УПА здобуває місто Олевськ, де до розпуску Поліської Січі 15 листопада 1941 року, існує міні-українська держава Олевська республіка. Розформував Бульба-Боровець своє військо, в зв’язку з тим, що напередодні обласна окупаційна німецька адміністрація наказала відділам Поліської Січі, «ліквідувати всіх жидів» в Олевську та інших районах. Козаки Поліської Січі-УПА переходять у підпілля.

Першим наказом, після ліквідації штабу в Олевську, грудень 1941 року, було знято дописку Поліська Січ, залишивши УПА (Українська Повстанська Армія). Згодом, населення назве всіх, хто зі зброєю боровся проти німецьких і радянських окупантів (бульбівців, бандерівців, мельниківців), одним словом — повстанець. Повстанцями також називали, тих, хто не визнав владу Рад і боровся з її партфункцірнерами у 1920-23 роках, у Таврії, Наддніпрянщині, Поділлі...

Протягом 1941-42 років, у зв’язку із німецькими, більшовистськими, польськими грабежами сільського населення, під проводом оунівців та стихійно, створюються загони Української Національної Самооборони (УНС). Загони УНС стають потужною платформою для Української Повстанської Армії.

Після Покрови 1942 року, в хаті родини Шмалюхів, на хуторі Нетуша, що був між селами Тинне та Кам’яне-Случанське Сарненського району Рівненської області, провідниками ОУН (р), в два етапи по 30 чоловік, приблизно по 40 днів, було проведено вишкіл, старшин УПА, «Холодний Яр».

Відзначивши річницю дня Злуки України, 23 січня 1943 року на хуторі Поляна, біля села Кричильськ, Сарненського району Рівненської області, з 125-ти добровольців, було створено першу сотню УПА під керівництвом Григорія Перегійняка, псевдо «Коробка», (в першу чоту, потрапив і старший син Шмалюхів, що нині живе в Дубровицькому районі Рівненської області, під прізвищем Бакунець).

Локальна боротьба з німецьки ти радянськими військовими групами відбувалась з 1941 року, а широкомасштабна війна з окупантами, із звільненнями міст, утвореннями повстанських республік, підривом ешелонів, знищенням особового складу противника, почалась після офіційного створення регулярного повстанського війська.

Навесні 1943 року «бульбівці» та «бандерівці» пробували домовитись діяти під єдиним командуванням, але переговори завершились тим, що Бульба-Боровець відмовився погодитись на пропозиції-ультиматум керівництва ОУН (р), тому «бандерівці» переважаючою силою почали приєднувати «бульбівські» загони до своїх лав. 20 липня 1943 року Головна Команда УПА Бульби-Боровця, для того аби відмежуватись від УПА «бандерівської» перейменувалась в Українську Народну Революційну Армії (УНРА).

Висновок: 14 жовтня 1942 року — це символічна дата створення УПА, адже Бульба-Боровець створив свою Поліську Січ-УПА влітку 1941, а ОУН (р) Бандери — взимку 1942-43 років. 14 жовтня — релігійне свято, Покрови Пресвятої Богородиці, котру українські вояки, з часів козаччини, вважають своєю заступницею і покровительницею, тому, хоч і символічно, але свято Покрови, обрано днем створення Української Повстанської Армії.