Ну ось і зустріли черговий Новий рік. І я, як і всі дорослі, знову чекала його... а він не прийшов. З дитинства ти на нього покладаєш надії, сподівання... а він тут — на тобі, адресу забув...
Ну, вже якось негоже писати листи в такому віці, та й, здавалося б, за всі 25 років уже мав би запам’ятати, куди йому, Діду Морозу, вкрай необхідно зайти. Так-так, ми всі такі... дорослі... це діти пишуть листи з проханнями купити велосипед, собаку, комп’ютер. А у нас, у дорослих, усе просто — «Хочу нову машину і квартиру».
Ну, якщо купити машину — це на сьогодні не таке глобальне питання, то мати власне житло — мрія чи не кожного молодого волинянина. Та й узагалі це питання — поза компетенцією Діда Мороза. Однак мрії залишаються мріями лише до часу їх реалізації. Тож якщо Дід Мороз в черговий раз забув вам покласти під ялинку документи з правом на володіння квартирою — почніть шукати інші шляхи реалізації своєї мрії.
Перший варіант — придбати житло, квартиру, будиночок тощо. На це, скажімо, молодому киянину із заробітною платою в 5 тисяч гривень необхідно було б працювати, як підрахували експерти столичного ринку нерухомості, років 30... Ділимо усе на 2. Оскільки ціни на квартири в Києві удвічі вищі від луцьких, а зарплати на Волині відповідно втричі нижчі — виходять аналогічні показники.
Спробуємо порахувати такий варіант. Молоде подружжя зі спільним сімейним доходом в 4-5 тисяч гривень матиме можливість купити власне житло десь за років 9-10, і це — без урахування можливого рівня інфляції. Зокрема при середній вартості двокімнатної квартири в 25-28 тисяч доларів, або ж 200-225 тисяч гривень, доведеться щомісяця відкладати 2 тисячі гривень протягом 10 років.
За цей час, як і годиться в молодій сім’ї, з’являються діти. Тож витрати з середньомісячного сімейного бюджету збільшаться. Та й власне сімейний бюджет зменшиться відповідно до розміру зарплати дружини, яка піде у заслужену декретну відпустку. Таким чином, тримаючись логічної послідовності, час придбання власної квартири за власний кошт відтягнеться ще мінімум на 2 роки.
Ще один варіант — квартиру ви можете отримати в спадок від заможних родичів або в подарунок від багатих батьків, якщо у вас такі наявні...
Звичайний банківський кредит на житло — навіть не будемо розглядати, як варіант. Із позахмарними відсотками та нестійкою економічною ситуацією в країні про нього взагалі недоцільно згадувати. Тим паче, що на Волині не так багато молоді із заробітною платою в 5-8 тисяч гривень, наявність якої необхідна для оформлення кредиту.
І тут ми підійшли впритул до найзаповітнішого вислову «молодіжний кредит»... перепрошую... фразеологізму... Так-так... цей вираз на сьогодні став уже крилатим висловом, який вживають настільки часто, що вже й значення призабулось. Отож, розтрактую: поняття «молодіжний кредит» з’явилося наприкінці 90-х років. У часи соціально-економічного застою українська влада почала гріти молодь обіцянками безвідсоткового кредитування на придбання і будівництво житла. Згодом термін «молодіжне кредитування» прописали в спеціальній загальнодержавній програмі, яка продовжує донині гріти серця сотень тисяч українців.
Обіцянки про мільйонне фінансування, доступне кожному, накрились «мідним тазом» із приходом кризи. Відповідно до «програми», кредити мали можливість отримати молоді сім’ї, членам яких іще не виповнилося 35 років і вони потребують житла. До переліку вимог, які назвали плюсами програми, додалася наявність у сім’ї дітей, стабільна робота, наукові звання й таке інше. Тож типовому волинянину в загальноукраїнських рейтингових параметрах доводиться чекати щонайменше 5 років у надії отримати молодіжний кредит.
Якщо вдатися до цифр, то у 2011 році за державною програмою забезпечення молоді житлом в Україні здали в експлуатацію 31 житловий будинок. Пільгові кредити на будівництво житла отримали 472 молоді сім’ї. Загалом молоді сім’ї отримали пільгових житлових кредитів на суму 135 мільйонів гривень.
Щодо 2012 року, то кількість українців, які отримають державну підтримку, як обіцяють вищі державні чини, має близько 2,5 тисячі українських сімей. Щоправда, у Держбюджеті-2012 фінансування молодіжного будівництва заклали на рівні 2011 року — 60 мільйонів гривень. Тому навіть не знаєш, у що вірити — обіцянкам про те, що кількість сімей, які отримають у цьому році молодіжні кредити, збільшиться втричі, чи тому, що гроші зваляться з неба, оскільки ж фінансування залишається в межах попереднього року.
Точна сума, яку закладуть у рамках фінансування Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву на Волині, досі не відома. Та й попередньо наш край не входив до переліку регіонів, які нагально потребують фінансування молодіжних програм. Серед них вище українське керівництво визначило — Донецьку, Київську і Дніпропетровську області. Частково збільшать фінансування для Харкова та Львова. А от щодо Волині, то в обласному бюджеті заклали лише 650 тисяч гривень, та й ці кошти швидше скерують як співфінансування на погашення кредитів чи цільову допомогу сім’ям, які нагально потребують покращення житлових умов.
Зважаючи на те, що на сьогодні у черзі на молодіжний кредит стоїть декілька тисяч молодих волинян, імовірність його отримання рівна майже нулю. Тож можна лише надіятися, що у 2012 році знайдуться кошти для придбання житла черговим 20-30 сім’ям, а черга просунеться на відповідну кількість позицій... і за якісь років 5-8 дійде до вас.
Тож переконана: у Новорічну ніч сотням молодих волинських сімей і на думку не спадало загадати бажання про збільшення фінансування програм із молодіжного кредитування. Швидше всього, нам залишається лише вірити у казку про Діда Мороза, який просто забув до нас завітати з подарунком. І сподіватися, що він згадає нашу адресу і обов’язково покладе довгоочікуваний подарунок під ялинку.
А решту варіантів — прописати, як теорію, не підтверджену на практиці. Міф, у який змусила нас повірити влада...
Коментарі
коментарів немає