На луцькому міському ринку пасажирських перевезень назріває нова хвиля боротьби за маршрути. Причому боротьби не завжди чесної. І, схоже, її головне вістря спрямоване у бік комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту». А ініціаторів переділу ринку та осіб, зацікавлених у банкрутстві суб'єкта господарювання комунальної власності, на жаль, треба шукати в стінах міської ради, - пише "Волинь-нова" .

Ні для кого не секрет, що на Луцькому підприємстві електротранспорту фінансовий стан давно вже не з легких. Заборгованість із зарплати, неповна компенсація пільгового проїзду з державного бюджету, застарілий тролейбусний парк змушують керівників підприємства постійно шукати шляхи, як вижити. Одним із таких стала можливість перевозити пасажирів за автобусними маршрутами. Це дає змогу комунальному підприємству мати фактично єдине джерело постійного грошового доходу та забезпечувати відносну рентабельність у цій сфері пасажирських перевезень.

Проте, схоже, навіть незначне поліпшення фінансового стану на Луцькому підприємстві електротранспорту не дає спокою одному з найбільших перевізників міста, фактичній власниці фірми «Санрайз» Олені Голєвій. Побоювання окремих депутатів, що вона, очоливши постійну комісію міської ради з питань житлово-комунального господарства, екології, транспорту та енергозбереження, не зможе втриматися від спокуси просувати та лобіювати свої бізнесові інтереси, як зараз видно, не були безпідставними. Саме це сьогодні, на жаль, учасники ринку й починають спостерігати.

На засіданні комісії 14 грудня 2011 року Олена Голєва почала розносити незадовільну роботу саме тих маршрутів, які обслуговує Луцьке підприємство електротранспорту. Стала озвучувати скарги нібито мешканців міста щодо незадовільної роботи із перевезення пасажирів автобусами під номерами 9, 9а, 11, 32. Пані Голєву особливо обурювало те, що водії цих маршрутів начебто по-хамськи поводяться з громадянами та відмовляють у безоплатному проїзді категоріям громадян, які мають на це право. Про поведінку водіїв, які обслуговують автобуси підприємства «Санрайз» і на яких скаржаться пасажири, Олена Голєва чомусь промовчала.

Втім, лише публічною словесною атакою на свого конкурента у сфері пасажирських перевезень пані Голєва не обмежилася. Після того, як міська рада підтримала її кандидатуру на посаду голови транспортної комісії (досі не зрозуміло, які ж фактори матеріального чи нематеріального характеру так вплинули на підтримку такого рішення обранцями гро мади), підприємство «Санрайз», на жаль, розгорнуло активний юридичний наступ на комунальне підприємство електротранспорту.

18 листопада 2011 року Луцький міськрайонний суд постановив задовольнити позов підприємства ТзОВ ВТП «Санрайз» до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання частково нечинним та скасування рішення конкурсного комітету із визначення переможців конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в місті Луцьку по об'єкту конкурсу №24 (маршрут №28 «Карбишева - Дружби народів»).

На цьому підприємство «Санрайз» не зупинилось і підготувало новий адміністративний позов до виконавчого комітету міської ради. В ньому йдеться вже про визнання нечинним і скасування рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах №29, 31. Свої вимоги підприємство пані Голєвої обгрунтовує тим, нібито з нього безпідставно зняли 15 балів під час проведення конкурсу. Очевидно, в «Санрайзі» всерйоз взялися за скасування рішень конкурсного комітету та мріють про новий перерозподіл ринку пасажирських перевезень у Луцьку на свою користь.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТзОВ ВТП «Санрайз» ЛТД має статутний фонд у розмірі 10 мільйонів гривень. Із них 9 мільйонів 700 тисяч гривень належать Олені Голєвій. Із цього стає зрозуміло, хто, власне, найбільше й зацікавлений у позо вах підприємства «Санрайз».

Здавалось би, депутат міської ради та голова профільної депутатської комісії мала б навпаки турбуватися про те, як зробити ефективнішим та прибутковішим комунальний транспорт. У результаті ж на підприємство електротранспорту розгорнутий шалений тиск на всіх фронтах. На цьому фоні вражає доволі пасивна позиція виконкому міської ради та його юридичного відділу, який мав би відстоювати інтереси комунального підприємства. Складається враження, що відділ працює не на благо громади обласного центру, а на користь приватної структури.

Враховуючи певні здобутки підприємства «Санрайз» у судах, наполегливість її власника та дивну млявість виконкому міської ради, воно має цілком реальну можливість дуже скоро захопити ринок пасажирських перевезень у Луцьку. Можна не сумніватися, що після цього в нашому місті відбудеться таке омріяне для декого відчутне зростання вартості проїзду в луцьких маршрутках.

Такі невеселі перспективи наштовхують на ряд інших запитань щодо майбутнього комунального транспорту в місті взагалі. А чи не забагато маршрутних таксі досі бігає нашим містом? Чи не тому конкуренція на цьому ринку така жорстка і навіть подекуди жорстока, що кожну копійку доводиться виривати в конкурента «з боєм»? От і виходить, що маршрутники самі на себе не заробляють, тож періодично й заводять мову про збільшення вартості проїзду.

А, може, нам пора вже відмовитися від масового засилля маршруток, особливо на центральних вулицях і проспектах міста, як це вже роблять в інших містах, тому ж Львові та Вінниці? І взагалі - чи не пора переглядати в цій сфері пріоритети, віддаючи перевагу екологічно чистішим видам транспорту?

Словом, якщо ситуацію не змінювати, то досить швидко в цій сфері можемо мати патову ситуацію. А Луцьке підприємство електротранспорту за допомогою словесних та юридичних прийомів можуть позбавити всіх автобусних маршрутів. Тільки самих маршрутів від цього не поменшає, просто виручка від них осідатиме не в казні комунального підприємства, а в приватній кишені. Після цього комунальний транспорт в обласному центрі Волині може опинитися під загрозою ліквідації взагалі заради тотального панування на дорогах міста автобусного монополіста Олени Голєвої.

Василь ХОМЕНКО, лучанин