Уряд України взявся за розробку нового механізму компенсацій знецінених вкладів. Імовірно вклади можуть повернути не грошима, а держоблігаціями. Правда, як зізнався міністр фінансів, сьогодні ще не відомі ні точна кількість вкладників, ні сума боргу.

Поки ясно одне: майбутні виплати будуть значно перевищувати сумнозвісну «Юліну тисячу». Експерти вважають, що заощадження реально повернути народу лише через кілька років. Ті ж, хто в 2008 отримав тисячу, на цей раз залишаться ні з чим.

Міністр фінансів розпорядився прискорити підготовку законопроекту про компенсацію знецінених радянських вкладів. Документ має врегулювати сам механізм компенсації і знизити соціальну напруженість у суспільстві. Роботу над документом планується завершити до березня.

Керівник управління комунікацій Мінфіну Віктор Косарчук пояснив, що розробка законопроекту – це реакція відомства на масові звернення українців. З’ясувалося, що протягом минулого року в Мінфін надійшло майже 19 тисяч звернень, з яких чверть стосувалася компенсації вкладів в Ощадбанку СРСР. Переважно заяви надходили від літніх людей, інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, ветеранів праці. «Міністр фінансів тут же дав доручення доопрацювати і підготувати законопроект для внесення до Верховної Ради з чіткими пропозиціями про механізми компенсації витрат», – повідомив Косарчук. Виступаючи недавно перед депутатами в парламенті, Ярошенко відразу попередив, що процес повернення вкладів буде непростим: «Реальна чисельність вкладників і реальна сума боргу не визначені. Потрібна інвентаризація та створення електронної системи, законодавче закріплення системи виплат».

Зауважимо, що президент Віктор Янукович вимагав розробити такий законопроект ще у вересні минулого року – доручення отримали уряд і Національний банк. Основна вимога президента зводилося до того, щоб повернення грошей не носив характер передвиборної кампанійщини, як при прем’єрі Тимошенко. А щоб було зрозуміло, коли, як і за скільки років вкладники Ощадбанку СРСР отримають свої гроші: «Мене не задовольняє відповідь, що в бюджеті не вистачає грошей. Я поставив завдання, щоб до кінця року Кабмін з Нацбанком знайшли механізм, ввели його в систему і почали цей процес», – зажадав Янукович. Але в 2011 році завдання не було виконано.

Всього борг перед вкладниками Ощадбанку СРСР зараз трохи перевищує 120 млрд грн. А це не багато не мало третина річного бюджету країни. Претендувати на виплати, за різними даними, може 11-12 млн. українців.

Для уряду президентська ініціатива виявилася сюрпризом. Віце-прем’єр з соціальної політики Сергій Тігіпко навіть спочатку чесно сказав, що грошей на компенсації немає. Але потім, трохи подумавши, запропонував своє бачення повернення зниклих вкладів: «Я вважаю, що ці виплати треба робити. Ми пошукаємо варіанти. Не обов’язково це мають бути живі гроші. Це можуть бути зобов’язання держави, які будуть оформлені облігаціями».

Щоб папір з роками не знецінювалася, чиновник припустив, що її вартість можуть прив’язати до курсу долара. Уже сьогодні для фінансових інвесторів доступні урядові облігації, прив’язані до курсу долара і номіновані у валюті. Раніше таких держпаперів не існувало – це законодавче нововведення з’явилося до кінця минулого року. Таку облігацію можна буде зберігати до її повного погашення, продати, відразу отримавши гроші, або передати в спадщину. Такий спосіб компенсації допоможе уникнути проблем, які виникли при виплаті «Юлиної тисячі» в 2008-2009 роках. Тоді біля відділень Ощадбанку збиралися величезні черги. Літніх людей, які не витримали фізичної та моральної навантаження, часто відвозили карети швидкої допомоги. Траплялося, що вмирали в чергах від серцевих нападів. Облігаційний механізм погашення зобов’язань перед вкладниками Ощадбанку СРСР не тільки більш цивілізований, але і допоможе уникнути стандартного побічного ефекту від великих соціальних виплат – вибухового зростання інфляції. У 2008-2009 роках, коли «Юліну тисячу» отримували готівкою в касах Ощадбанку, інфляція злетіла до 25,6% і 15,5% відповідно. До цього українці не бачили таких темпів знецінення грошей.

Валерій Альошин, колишній заступник міністра фінансів впевнений, що сьогодні це питання не настільки актуальне, як років 10-15 тому. «Зараз поверненням вкладів безглуздо апелювати до виборця, він уже розуміє, що ця виплата кардинально не поліпшить його життя», – заявив він. Крім того, Альошин підкреслив, що переоцінка боргу не проводилася, сума боргу зафіксована в 1996 році, інфляція не врахована.

Ще один сумнівний нюанс – можливості бюджету виділити такі суми. У нинішньому році урізані до мінімуму всі бюджетні статті, крім соціальних. Резервів у держави немає, але є надія на зміну економічної ситуації в другому півріччі