Робочі будні мера, оцінка розвитку місцевого самоврядування, особливі відносини з Борисом Клімчуком, факти корупції у Луцькій міськраді, оповідь про законослухняних «Буратін» і підступних журналістів, рівень прозорості конкурсів у міській раді, оцінка «реформ» Януковича, поведінка у рік виборів і плани на майбутнє, – про все це і не тільки у інтерв’ю міського голови Луцька Миколи Романюка «Під прицілом».

- Миколо Ярославовичу, як вам працюється на посаді міського голови? Чи задоволені ви результатами своєї роботи і чи ця робота відповідає вашому уявленню про неї, яке було до жовтня 2010 року?

- Якщо говорити коротко, то працювати цікаво. Це раз. Коли порівнювати з посадою голови облдержадміністрації, то тут менше політики, більше конкретики, що мені ближче до душі. Ось тут в мене лежать папки (показує). Дороги, заводи, парки, тролейбуси, фонтани, школи, садочки і так далі. І все це потихеньку впроваджується в життя, є конкретний результат. Тому місто більш цікавіше, ніж адміністрація.

Друге. Якщо говорити чи задоволений, то сказати, що повністю задоволений – ні. Тому що щось вдалось зробити, щось не вдалось зробити. Ті проблеми, які виникають щоденно, не дають можливості реалізувати те, що хотілося б. В першу чергу, це фінансові проблеми, які є сьогодні. Ті ж борги, яких ми раніше не очікували. Це, в першу чергу, борги з тих 40 мільйонів кредитів, які були взяті раніше, 10 мільйонів ми віддали в минулому році, 10 мільйонів плануємо віддати з бюджету розвитку в цьому році. Додайте сюди відсотки і вийде 13 мільйонів гривень. Це серйозна сума. Ще в минулому році Кабмін прийняв рішення про те, щоб повертати позики, які були взяті місцевими бюджетами. Мій попередник, Шиба Богдан Павлович, взяв 56 мільйонів 700 тисяч гривень такої позики. І сьогодні 8 мільйонів 600 тисяч приходиться віддавати. От якщо це все порахувати, то, як казав я на одній з нарад – це хороший дитячий садочок.

Але такі реалії життя, тут нема чого плакатись. Тому що знав, куди йшов. І основне завдання, яке я перед собою поставив, це не видаткова, а дохідна частина бюджету. У цьому напрямку треба працювати досить серйозно. Ми вже навели порядок в оренді землі, забрали всю інформацію з Держкомзему і отримали реальну картину того, що в нас робиться з землею. Є близько 40 договорів, які перебувають у судах, тому що люди не хочуть повністю платити те, що передбачено законодавством. Також ввели продаж і право оренди землі з аукціону.

По нерухомості великих об’єктів у нас сьогодні немає, крім приміщення на Крилова, яке вже двічі чи тричі продавалося і не продалося.

Також міська влада намагається максимально сприяти нашим підприємствам, тому що прибутковий податок з громадян складає більше 75% бюджету. Основне – це наповнення дохідної частини. А як поділити – це вже інше.

- А як ви оцінюєте рівень розвитку місцевого самоврядування, і чи дійсно воно здатне ефективно виконувати свої функції у поточній ситуації?

- В принципі, як таке, місцеве самоврядування, той депутатський корпус, який є, здатний повністю виконувати функції органу місцевого самоврядування. На жаль, в державі так багато централізовано на рівні Києва, що доводиться вирішувати питання додаткового фінансування з державного бюджету. Я думаю, що потрібно максимально віддавати функції і кошти на місцевий рівень. Тоді б ми працювали більш ефективно. А так доводиться враховувати цю обставину.

- У вас є певні претензії чи побажання до конкретних управлінь міської ради, щоб вони працювали більш ефективно? Можете виділити якісь окремі напрямки, котрі потребують значного покращення роботи чи певних організаційних або кадрових висновків?

- Це є реалії життя: не всі люди добросовісно відносяться до своєї роботи. Це однозначно. І це є в будь-якій організації чи компанії. Від цього незастрахована і міська рада, і управління, і відділи, і структурні підрозділи. На жаль, не всі добросовісно відносяться до роботи. Є й такі люди, які «аби день до вечора». Є ті, які зробили свою частинку роботи, а спільні питання будуть два місяці листами переписуватись. Це є, і про це ми говорили на виконкомі.

Стосовно ж роботи як такої, то я б хотів, щоб більше працювали не тільки над сьогоднішніми проблемами, а й на перспективу, впроваджувати ефективні технології. Це стосується сфери енергозбереження, яка є питанням номер один для бюджету. Замінив вікно - і вже менше йде коштів з бюджету.

- Миколо Ярославовичу, ви у свій час заявляли, що вдячні за фінансову і не лише підтримку Борису Клімчуку. Що він допомагає вирішувати певні питання на рівні міста. Але коли гіпотетично Борис Клімчук позбудеться свої посади, а це цілком ймовірно, як тоді будуть вирішуватись важливі  питання у Луцьку? І чи не є це проявом надто великої залежності міського голови від голови обласної державної адміністрації?

- На мою думку, це є наполовину вигадана проблема. Ми живемо в одній країні. Давайте візьмемо сім’ю. У сім’ї також всі залежні один від одного. Чоловік має там десь заробляти гроші, дружина має варити їсти, дивитися за дітьми (сміється). Всеодно вони у тій чи іншій мірі залежні одне від одного і роблять спільну справу, щоб у сім’ї було все добре. Так само і в державі, у місті.

І те, що сьогодні Борис Петрович допомагає місту, я йому тільки за це вдячний. Дякував, дякую і дякувати буду. Чому? Тому що, щоб б ми не говорили, особисті стосунки у багатьох питаннях, якщо вони хороші, допомагають справі. Це раз.

Друге. Я практично по всіх питаннях, з яких звертаюсь, майже ніколи не отримував відмови. Ті питання, які вирішую я разом з Борисом Петровичем чи Борис Петрович для міста, це не питання, які вирішуються особисто для Романюка. Вони вирішуються для міста, територіальної громади. Якщо говорити за минулий рік - це майже 33 мільйони гривень коштів на дороги міста. Це погано чи ні? Я вважаю – добре. І те, що розпочали будівництво школи-садочку у 55 мікрорайоні – цьому теж сприяє Борис Петрович, лобіює виділення додаткових коштів. Він був минулого тижня в прем’єр-міністра і телефонував мені, що просить виділити кошти на 27-му школу. Плюс 600 тисяч гривень у парк, які ми отримали, раніше виділялись на область. За ці гроші ми доведемо до логічного завершення канали в парку і парк буде хорошим.

Комусь це не подобається. Хтось буде звинувачувати: от міський голова обирається територіальною громадою і ні від кого незалежний. Не буває так, що ні від кого незалежний. Крім того, є ще делеговані державою повноваження, за якими здійснює контроль голова обласної адміністрації згідно Конституції і законів. І в цій частині деяка підпорядкованість є і в міського голови, незважаючи на те, що він обраний, і в сільського голови. Тому я тільки радий, що в нас такі хороші нормальні стосунки і вирішуються справи для громади.

- Але ви погоджуєтесь, що у цьому і є певна слабкість місцевого самоврядування, що воно надто залежне від вищих посадовців?

- Про це ми говорили з вами раніше. Так, є певна залежність від того як те чи інше питання вирішиться. Але якщо лише говорити про це і казати, що ми такі незалежні, і ми самі все повирішуємо – так, на жаль, не є. І тут з двох зол треба вибирати одне.

- Як ви знаєте, в Україні досить поганий реальний стан справ боротьби з корупцією. А чи є факти корупційних діянь у Луцькій міській раді? Наприклад, коли депутати міської ради приймають певні рішення за допомогою матеріальних стимулів від зацікавлених осіб.

- Я свідком таких фактів не був, зафіксованих таких фактів немає. Те що говорять про це, то така справа. Як кажуть: «Не пойман – не вор».

- Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію навколо кафе «Буратіно». 21 грудня 2011 року суд прийняв ухвалу про призупинення будівельних робіт до вирішення справи по суті. Також є висновок санепідемстанції про те, що проект, який реалізується, не відповідає погодженим у 2008 році нормам. Є й відповідний висновок Волиньдержекспертизи, де теж вказується, що даний об’єкт, який будується, не погоджений із ними. Наскільки я знаю, у 2007 році міська рада продала цю ділянку для обслуговування кафе «Буратіно». Але сьогодні ми бачимо там повномасштабне будівництво. Як це пояснити? І чому ігнорується постанова суду? Можливо, тут є приватний інтерес? Адже, як відомо, ваш син володіє часткою майна ТзОВ «Буратіно».

- В першу чергу, я навіть не був ще головою облдержадміністрації, коли це питання вирішувалось навколо «Буратіно». Цим займався мій син зі своїми колегами. Я взагалі не вмішуюсь у справи сина. Його бізнес – це його справи. Він хай сам несе відповідальність за те, що він робить. Ясно, що я переживаю. Тим більше, що я зараз на такій посаді. І для чого це було зроблено? Я думаю, що ви догадуєтеся. І ще й ви у тому допомагали. Ваш сайт почав розкручувати цю тему. Якщо відверто говорити…

- Факти є фактами.

- Це так. Я цікавився цією ситуацією. Мені доказують і показують документи зовсім зворотні. Тобто, що є там усі документи, і що все там у порядку. Бо коли це питання не піднялось, я взагалі був не в курсі справи, де і що, і як там робиться. Коли про цю справу почали розмовляти, я поцікавився. Мені сказали і показали документи, що там все в порядку. Я знаю, що десь згодом має бути суд. І там має розглядатися це питання. Хай суд вирішить, встановить істину.

- Цікаво тільки, що після ухвали суду на об’єкті теж будівельні роботи проводились…

- Тоді нехай вони несуть відповідальність за те, що вони проводили.

- Гаразд. Як ви вважаєте, що потрібно міській раді, щоб підвищити рівень прозорості роботи?

- Більш прозоро як ми працюємо, напевно, вже немає. Пряма трансляція з сесії – це раз. Всі рішення, які приймаються, є на сайті міської ради. Всі проекти рішень виконкому і сесії розміщають на сайті міської ради. Всі наради, які проводжу я чи мої заступники, проходять за участю преси. Не було такого, щоб хтось сказав, що пресу не допустили. Звіт про свою роботу я планую приблизно на 10 лютого. Тоді будуть готові всі цифри, щоб звітуватися перед територіальною громадою про роботу. Результати голосування, хто як голосує, на сайті є. Вся інформація, яка стосується бюджету, також є. Що ще прозоріше, підказуйте?

- А як щодо проведення конкурсів на заміщення вакантних посад?

- Так конкурси ж проводяться.

- А наскільки прозорі ці конкурси? Чи не мають певні особи протеже?

- Ні, ну сказати, що ніхто не просить за когось – це неправда. Просять. Але я кажу: будь ласка, є конкурс. Якщо ви маєте бажання подивитись як це все проходить, прошу. Там все у відповідності до проведення конкурсу. Люди здають тести, екзамени пишуть. Створена комісія. Все там чітко і прозоро. Всі документи можете запросити по будь-якому конкурсу, який проходив. Ми вам можемо їх надати подивитись.

- Цей рік буде роком виборів. Як ви будете себе вести як міський голова?

- Рівновіддалено від цих процесів. Я хочу займатися своєю роботою. Я єдине що чекаю виборів тільки, щоб побільше було претендентів. Може побільше дитячих майданчиків десь побудують чи спортивних майданчиків, ще чимось допоможуть для територіальної громади. Я, як міський голова, не збираюся ні за кого агітувати і нікому не буду створювати особливі умови.

- Як відомо, сьогодні влада проводить так звані реформи. Чи могли б ви оцінити ефективність цих реформ Януковича, як мер міста? Чи справді є якісь реформи, чи це їх імітація, на вашу думку?

- Ви прекрасно розумієте, що будь-яка реформа, це боляче, це непросто. І вона ніколи не проходить так спокійно. Не без того, щоб десь хтось у народі постраждав і так далі. Тому оцінку реформам мають дати люди. І оцінку не можна сьогодні давати тій чи іншій реформі, поки не побачимо її результату. Але те, що реформи потрібні, я згідний. Може не так ефективно вони проводяться. Так про це і сам Президент говорить і міністрам робить зауваження. Я думаю, що будуть певні зміни і серед міністрів. Але це вирішувати Президенту: кого, як і де він бачить.

- Які ваші плани на 2012 рік? Що планується зробити у місті? Чи є певна стратегія розвитку на майбутнє?

- У цьому році, якщо говорити про стратегію, ми хочемо прийняти Стратегію розвитку міста хоча б до 2020 року. Ми півроку працювали над нею. Потім поклали на стіл, подивились – не підходить. Чому? Бо роблячи свою стратегію, ми активно вивчали досвід інших міст. Цікава Стратегія розвитку міста Львова. І зараз Байцим (заступник міського голови – прим. автора) займається цим питанням. Якщо все буде добре, вони погодяться і нам допомогти. Напевно це правильно. Бо погляд збоку, підкріплений знаннями, навиками і досвідом, буде більш ефективним. Ці напрацювання ми, безперечно, винесемо на обговорення територіальної громади.
З великих об’єктів, які плануються, це продовження будівництва школи-садочку №27 і інфраструктури до неї. Думаю, що буде відреставрований новий вокзал. Коли - по місяцям важко сказати. Меморіал – це вже за кошти обласного бюджету. Борис Петрович таке рішення прийняв і підписав розпорядження. З об’єктів дорожного будівництва – це Привокзальна площа. І якщо все буде добре, я хочу зробити частинку проспекту Волі. Бо якщо взяти частину від педагогічного коледжу до Київського майдану, то там практично тротуару немає навіть. Плюс працюємо над відкриттям Центру надання адміністративних послуг. Це досить серйозний об’єкт, спрямований для людей. Щоб людина прийшла і отримала всі послуги там. У стадії роботи з Міністерством оборони передача майна військового містечка для будівництва житлового мікрорайону у Привокзальному районі.

Якщо все буде добре, то спробуємо ввести у дію сміттєсортувальний цех. Поки що почнемо з цеху, бо на завод не можемо знайти інвестора. Та й в Україні заводу нема. Будемо проводити роботи в парку. Хочемо зонувати парк і давати, напевно, землю в оренду. Якби ви взяли на рік землю в оренду, то щоб вклали? А на років п’ять – чи це буде дитяче містечко, чи ще щось - реально.

У цьому році ми більш активно будемо займатись освітленням міста. Минулого року поставили близько 400 світильників. Я постараюсь поставити цього року удвічі більше. Плануємо замінити вікна у всіх спортивних залах шкіл. Плюс проекти, які ми подали по програмі Польща – Білорусь – Україна. Нещодавно ми потрапили ще до одного проекту, там до 100 тисяч євро можна взяти на енергозберігаючі технології. Будемо продовжувати роботу з Європейським банком реконструкції та розвитку. Там мова йде про серйозні кошти – 10 мільйонів євро кредиту на довгий термін. Крім того, можна отримати грант і використати його на теплові пункти в усіх будинках, замінити пальники в котельнях, котли у підвалах.

Також будемо підтримувати ОСББ в міру можливого. Вже створено спеціальний структурний підрозділ в департаменті житлово-комунального господарства. Не рідше раз на місяць зустрічаємось з цими людьми. Я думаю, що це один з найбільш ефективних способів управління житлово-комунальним господарством.

- Чи плануються у місті проекти зі створення нових робочих місць?

- Буквально на минулому тижні приїжджав президент корпорації «Богдан». Близько 300 чоловік їм не вистачає. Будемо спільно працювати - наш міський центр зайнятості і автомобільний завод - по перекваліфікації людей. У першу чергу потрібні токарі, слюсарі, зварювальники. «Кромбергу», хоч він і в Луцькому районі розташований, теж не вистачає людей.

Тут є й інша проблема. Як не парадоксально, на жаль, не всі молоді люди хочуть іти працювати. Вони просто не задумуються над тим, що завжди так буде: щось десь взяв, купив, продав і на цьому щось заробив. Інша справа,  коли це сфера послуг. Тут можна серйозно працювати.

Розмовляв Петро Герасименко