Українці, що постраждали через неприбраний сніг, ожеледі або намерзлі бурульки, як правило, не домагаються компенсації збитку через суд через незнання своїх прав та відсутність чіткого алгоритму дій. Однак така схема є.

Мешканка Сімферополя Ірина Воронько впала, послизнувшись на тротуарі по дорозі з роботи. «Подумала — обійдеться. Але до ночі стала нестерпно боліти рука, і вранці рентген показав тріщину в кістці». Про право домагатися компенсації шкоди Ірина дізналася через три дні, але виявилося, що вносити дані про місце падіння в медичну карту було вже пізно.

У травматологічної поліклініці запевняють, що не ведуть облік постраждалих від ожеледиці, але відзначають, що в сніговий сезон кількість переломів дійсно зростає. «Якщо хворий бажає, ми пишемо з його слів, де і як була отримана травма. До того ж швидка допомога підтвердить, що хворого підібрали саме на цій ділянці, — пояснює завполіклінікой Богдан Ісаєв. — Але довідки для суду зазвичай беруть постраждалі від укусів домашніх тварин, а ті, хто впав на кризі, не звертаються».

Юристи підтверджують, що «ожеледні» справи в Криму — велика рідкість. «У нас ще не прижилася американська мода тільки що — йти в суд, — міркує правознавець Наталя Боголюбова. — Перш за все ви повинні викликати швидку, зняти фото та відео, взяти контакти свідків. Матеріальний збиток становить сума, витрачена на лікування, тому збережіть всі аптечні і лікарняні чеки. Правда, якщо медикаменти оплачує страхова компанія, суд може відмовити в компенсації. Моральний же збиток можна оцінити в 2 тис. грн — не більше. Але якщо ви судіться не з ЖЕО, а з приватною фірмою, позов можуть переадресувати організації, з якою вони уклали договір з прибирання».

Начальник Центрального ЖЕО Євген Пирогов розповідає, що городяни, які отримали травми, ще жодного разу не подали в суд на їхнє підприємство: «Кожен раз з‘ясовується, що територія не наша, а розташованих по сусідству установ». Начальник Сімферопольської інспекції з благоустрою Сергій Баранов пояснює, що більша частина тротуарів поділена між власниками та орендарями прилеглих будівель: «Для мешканців приватного сектору ця зона складає 25 м, для підприємств — до 100 м, для сфери торгівлі та обслуговування — 50 м. І вони повинні компенсувати вартість лікування тому, хто травмувався з їхньої вини. Правда, таких випадків я не знаю, але якби хоч один отримав повістку до суду, інші теж перестали б тільки нарікати на владу і почали виконувати свої обов’язки».

Автолюбителі, які постраждали від слизьких доріг, також мають право на компенсацію від служб, відповідальних за прибирання криги і снігу.
«Потрібно, щоб в обов‘язковому порядку був складений акт обстеження ділянки. Якщо причиною ДТП дійсно є поганий його стан, наприклад, ожеледь, то інспектор повинен обов’язково включити в протокол опис цих недоліків і думка самого водія про те, з яких причин сталося ДТП, — пояснює співробітник прес-служби УДАІ АРК Микола Астапов. — Потім потрібно подавати в суд на дорожні служби. Хоча винуватим можуть визнати і водія, наприклад, якщо він їхав зі швидкістю 90 км / год на слизькій дорозі».
Однак про подібні розглядах юристи теж у цьому році ще не чули.

«Ніхто не хоче йти в суд, адже ремонт авто покриває страхова компанія, — пояснює Наталія Боголюбова. — Моральна шкода може бути таким же, як і при падінні пішохода, але отримати його буде дуже складно. А от якщо ви отримали травми в ДТП, то можна сміливо йти в суд, знову ж таки, з чеками з аптек та лікарень».