Резонансні події, які активно обговорює сьогодні луцька громада, не можуть залишати байдужими жодного з основних політичних гравців у Луцькій міській раді. Своїми думками з цього приводу ділиться в інтерв’ю голова фракції ВО «Свобода» в міській раді Святослав Боруцький.

– Святославе Юрійовичу, сьогодні в місті склалася кризова ситуація у сфері освіти. У чому її причини? Чому ваша пропозиція заборонити проводити будь-яку оптимізацію не була підтримана на останній сесії?

– Відверто кажучи, мені незрозуміла позиція окремих депутатів. Я навіть шокований цим, адже ми знаємо, в якому стані перебувають нині освітяни і обсяг фінансування сфери освіти. Уряд дохазяйнувався до того, що у державному бюджеті на останні два місяці поточного року вчителям не має навіть чим платити зарплат! Обов’язок Кабміну – забезпечити повномасштабне фінансування освіти. Але уряд Азарова самоусунувся від цього процесу й переклав його на місцевий рівень. Нас поставили перед вибором: або закривати дитсадки чи скорочувати вчителів, що є категорично недопустимо, або знімати кошти з бюджету розвитку міста. Загалом освіта Луцька цього року недофінансована майже на 30 мільйонів гривень.

На жаль, управління освіти міської ради, за нашою інформацією, почало вже зараз скорочувати години вчителям, змушувати їх іти у неоплачувані відпустки. Такі заходи негативно відіб'ються на їхніх сім'ях, завдадуть удару по навчально-виховному процесу. Тому, коли розглядався звіт начальника управління освіти Луцької міськради, я запропонував заборонити так звану оптимізацію, яка є нічим іншим як наступом на соціальні права громадян, і ми будь-якою ціною маємо його припинити.

Міська влада проблеми в освіті намагається прикрити тим, нібито в нас багато шкіл не економлять електроенергії, тепла. Виходить, за майже півтора роки роботи нової влади в місті вона практично не надавала уваги школам.

Сьогодні влада пропонує скоротити логопедів. Я запитую: у нас що, немає проблем із мовленням дітей? Скорочують гуртки, зменшують години. Але мають совість запевняти, що якість освіти не постраждає. Та коли вчитель буде думати про те, не як навчити дітей, а як прогодувати сім'ю, то така і освіта в нас буде. Освіта та медицина – це ті сфери, які мають бути забезпечені фінансуванням на 100%. Це чиновник може не їздити на автомобілі на роботу зайвий раз, а пройтися. А освіта – це ж майбутнє.

– Як прокоментуєте останні заяви міського голови Миколи Романюка про те, що жодних вказівок змушувати вчителів писати заяви про відпустки за власний рахунок влада не давала?

– Це виглядає так, що одна рука не знає, що робить друга. До нас приходять вчителі і відверто кажуть, що їм зменшують зарплату, а Микола Романюк заявляє, що цього немає. Ми вже проходили це на початку нинішньої каденції мера, коли хотіли зменшити зарплати вихователям дитячих садочків із тією ж мотивацією. Маємо розуміти, що на освіті економити не можна. Наша мета – зупинити будь-які спроби міської влади обрізати зарплати педагогам, які і так є невеликі.

– Де, на вашу думку, можна віднайти кошти на достойне фінансування освітньої сфери?

– Це, в першу чергу, проблема державного бюджету. Тому потрібно вимагати їх у Кабміну Азарова-Тігіпка-Табачніка, який не виконує своїх безпосередніх функцій. Адже на розбудову Межигір'я гроші чомусь знаходяться. На збільшення видатків на утримання Верховної Ради, Кабміну, лікування ВІП-чиновників режим Януковича теж гроші має. Всі діти нашої фальшивої еліти вчаться за кордоном. А фінансування розкішного життя нашої влади відбивається на простих лучанах. Це недопустимо!

– Яка мета створення комунального підприємства «Луцькреклама?»

– Зрозуміло, що коштів у бюджеті ніколи не буває забагато. Ресурси для його наповнення варто шукати й на місцевому рівні. Тому ми відстояли на попередній сесії питання про створення комунального підприємства «Луцькреклама». Сьогодні на території міста чимало необлікованої реклами. Кому йдуть кошти за її розміщення і чи взагалі йдуть – невідомо. Тож ми – за створення комунального підприємства, яке мало б заробляти гроші в міську казну. Скажімо, в Житомирі аналогічне підприємство заробляє за рік більше 3-х мільйонів гривень без жодного фінансування з міського бюджету.

Натомість у Луцьку маємо помітний спротив групи депутатів. Припускаю, що така позиція могла бути зумовлена їхніми фінансовими інтересами. Але ми маємо думати не про власні кишені, а про поповнення міського бюджету. Сьогодні в країні криза, тож затягувати пояси мають не прості люди, а посадовці – від чиновників міськради до Кабінету Міністрів. Однак влада на чолі з Партією регіонів перекладає весь тягар погіршення життя і провали у своїй політиці на місцеве самоврядування та пересічних громадян. Ці люди платять податки, тож держава повинна ефективно розпоряджатися ними: чи будувати чергову вертолітну площадку, чи фінансувати освіту і медицину?

– Прокоментуйте, будь ласка, вашу позицію щодо скандального будівництва на місці кафе «Буратіно».

– На мою думку, це однозначно: будівництво там ведеться незаконно. Воно викликає ряд запитань, на які поки що немає чітких відповідей від компетентних органів. Власникам «Буратіно» видавався дозвіл на реконструкцію, яка не передбачає збільшення чи розширення об'єкта. Це з правової точки зору. До того ж, у будинку живуть люди. Хто думав про них, коли забудовникам давали дозволи? Хоча в мене є сумніви і щодо законності отримання самих дозволів.

Як депутат міської ради, я подавав депутатський запит на сесії про те, що відбувається біля кафе «Буратіно», до прокуратури. На жаль, очевидно, виходячи з меркантильних інтересів частини депутатів, міськрада не підтримала того запиту. Але завдяки пресі та іншим ЗМІ ця проблема набула суспільного резонансу. Вважаю, що там однозначно має бути припинене будь-яке будівництво. Нова споруда просто закрила вікна людям, які тепер змушені дивитися на кам'яні стіни. Вони що, в кам'яних джунглях живуть?

Мало того, в будинку з'явилися тріщини. А напроти – прокуратура, і вони нібито цього не бачать. Мене дивує їхня позиція. Чи навколо «Буратіно» сплелись інтереси таких людей, що й прокуратура не має права втручатись? Спроби лобіювати бізнесові інтереси, порушуючи права громадян, маємо припиняти в найрішучіший спосіб. Усе, що робиться в місті, не може порушувати права інших людей. Перед законом мають бути рівні всі – і міський голова, і депутати, і пересічні мешканці міста.

Розмовляв Петро Герасименко