На Олімпійських іграх у Пекіні Україна продемонструвала себе з самого кращого боку та виправдала найсміливіші й оптимістичні прогнози. Так, наша збірна посіла 11-те місце та завоювала в сумі 27 медалей! З одним із олімпійських медалістів ми і зустрілися для того, щоб він розповів, який він шлях пройшов до омріяної мети. Наш співрозмовник військовослужбовець Юрій Сухоруков, який виборов у Пекіні срібну нагороду.
- Я, звісно, як і всі учасники змагань, мріяв про золото. Але, сподіваюсь, що це не моя остання Олімпіада. Повірте, на Іграх було не менше двадцяти спортсменів в моєму виді спорту, які цілком заслуговували на призові місця. Слабких взагалі не було! Мені просто пощастило, - так згадав він Олімпіаду під час урочистій зустрічі в донецькому аеропорту, коли Юрій разом зі своїми товаришами по збірній повернувся додому.
Разом з Юрієм з Києва прилетіла і його дружина, вона ж – особистий тренер Ірина Сухорукова, з якою вони прожили, прослужили і простріляли дев’ятнадцять років. Ірина – заслужений тренер України, майстер спорту міжнародного класу з кульової стрільби та ще й капітан міліції! Сама Ірина успішний стрілок, але з 1996 року бере участь лише у відомчих – міліцейських змаганнях, коли вирішила, що має сприяти спортивній кар’єрі чоловіка та дітей.
Діти в цій родині також стріляють! Вісімнадцятирічний син Сухорукова, Антон, вже зайняв третє місце на юніорському чемпіонаті України з кульової стрільби з гвинтівки, а одинадцятирічна донька Вікторія стала учасницею обласних змагань зі стрільби з пістолета. В спортклубі навіть вважають, що наступить той час, коли Сухоруков-молодший буде змагатися з власним батьком.
- Ну, якщо нам прийдеться разом з Антоном виступати на наступній Олімпіаді, я йому, звісно, поступлюся, - чесно зізнався батько „небезпечного” сімейства.
У Китаї нічого, окрім спортивних споруд та видатної Великої китайської стіни, Юрій подивитись не встиг. Китайських страв також не покуштував: колектив лікарів Олімпійської збірної настійно рекомендував спортсменам не випробовувати долю та вживати лише звичні для нашого шлунку страви європейської кухні. Але тим, що, що встиг подивитись, донецький спортсмен був вражений:
- Це моя друга Олімпіада, але скажу відверто, що такого рівня сервісу я ще не бачив – все було продумане до дрібниць!
В аеропорту Сухорукова зустріли його командири з військової частини, де він служить. Зі словами „Підполковнику, дозвольте звернутися?” йому вручили наказ про присвоєння йому чергового військового звання. Новоспечений підполковник завірив, що у довгу відпустку не збирається і максимум, що дозволить собі, з’їздити на рибалку.
- Першого листопада починається фінал Кубку світу, підготовка до нього почнеться вже у жовтні. Тому часу на відпочинок не маю.
Отже, багатократний чемпіон України, Чемпіон світу (1998) та Європи (1999) у складі збірної України, срібний призер чемпіонату світу (2006) та срібний призер Олімпіади-2008 готується до нових досягнень. А ось щодо преміальних, яких родина Сухорукових отримала від держави, то вони зазначили: „Поки що не вирішили, що будемо робити з цими грошима. Іноземна нерухомість та інші розкоші нас не цікавлять”. Після цього Ірина неоднозначно заявила: „Чоловік мріє про відкриття юнацької спортивної школи зі стрільби...”.
Микита СМИРНОВ спеціально для „Під прицілом”