Володимир, мешканець села Бистричі Березнівського району, займається заготівлею дров у місцевому лісництві. Щоранку його шлях пролягає повз батьківську хату. І хоча батько з матір’ю повмирали, він завжди на декілька хвилин завертав до рідного двору, тим більше, що там самотньо мешкав його брат Петро. Чоловіки перекидалися словом-другим, домовлялися про допомогу чи планували щось на вихідні, радилися й завжди підтримували один одного. Одне слово — брати.

Так було й зранку 14 лютого. Хоча, ні, не так. Володимир близько 7-ої прямував на роботу, мав у запасі декілька хвилин, тому очі, тільки обрій це дозволив зробити, мимовільно відшукали хатину, в якій зростав. Хотів побачити брата, тим більше, мав до нього справу. Від несподіванки селянин зупинився, а коли отямився, почав бігти до дерев’яного будинку, з вікон якого виходив дим. Він сподівався, що Петро вчасно вийшов, не опинився в полоні нещадного вогню. Гукнув, може, той на подвір’ї чи у хліві. Нема. Чоловік з мобільного зателефонував на номер 101.

— Рятувальники Березнівського райвідділу УМНС, прибувши на місце пригоди, відразу приступили до гасіння пожежі, — розповів старший лейтенант служби ЦЗ Андрій ОНІЩУК, провідний фахівець відділу забезпечення державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки при Управлінні Держтехногенбезпеки у Рівненській області. — Пожежні провели розвідку в будинку, в одній з кімнат вони й відшукали Петра. Чоловік, звичайно, буй мертвий. Він намагався вибратися з будинку, зумів підвестися із палаючого ліжка й вийти з кімнати, однак цей шлях селянинові, який отруївся чадним газом (стеля спальні була оббита декоративним пластиком, який при плавленні виділяє їдучі випари), завершити не вдалося. Його знайшли на дивані в сусідній кімнаті.

Уже відомо, що напередодні ввечері Петро добряче натопив грубку, впритул до якої стояло ліжко. Від неї згодом і зайнялася постіль, пізніше — вигоріла вся кімната. Будинок вогнеборці від знищення врятували, однак через порушення правил у поводженні з пічним опаленням чоловік помер, хоча й до останнього подиху намагався дотягтися до життєдайного повітря.
Володимир, мешканець села Бистричі Березнівського району, займається заготівлею дров у місцевому лісництві. Щоранку його шлях пролягає повз батьківську хату. І хоча батько з матір’ю повмирали, він завжди на декілька хвилин завертав до рідного двору, тим більше, що там самотньо мешкав його брат Петро. Чоловіки перекидалися словом-другим, домовлялися про допомогу чи планували щось на вихідні, радилися й завжди підтримували один одного. Одне слово — брати.

Так було й зранку 14 лютого. Хоча, ні, не так. Володимир близько 7-ої прямував на роботу, мав у запасі декілька хвилин, тому очі, тільки обрій це дозволив зробити, мимовільно відшукали хатину, в якій зростав. Хотів побачити брата, тим більше, мав до нього справу. Від несподіванки селянин зупинився, а коли отямився, почав бігти до дерев’яного будинку, з вікон якого виходив дим. Він сподівався, що Петро вчасно вийшов, не опинився в полоні нещадного вогню. Гукнув, може, той на подвір’ї чи у хліві. Нема. Чоловік з мобільного зателефонував на номер 101.

— Рятувальники Березнівського райвідділу УМНС, прибувши на місце пригоди, відразу приступили до гасіння пожежі, — розповів старший лейтенант служби ЦЗ Андрій ОНІЩУК, провідний фахівець відділу забезпечення державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки при Управлінні Держтехногенбезпеки у Рівненській області. — Пожежні провели розвідку в будинку, в одній з кімнат вони й відшукали Петра. Чоловік буй мертвий. Він намагався вибратися з будинку, зумів підвестися із палаючого ліжка й вийти з кімнати, однак цей шлях селянинові, який отруївся чадним газом (стеля спальні була оббита декоративним пластиком, який при плавленні виділяє їдучі випари), завершити не вдалося. Його знайшли на дивані в сусідній кімнаті.

Уже відомо, що напередодні ввечері Петро добряче натопив грубку, впритул до якої стояло ліжко. Від неї згодом і зайнялася постіль, пізніше — вигоріла вся кімната. Будинок вогнеборці від знищення врятували, однак через порушення правил у поводженні з пічним опаленням чоловік помер, хоча й до останнього подиху намагався дотягтися до життєдайного повітря.