Щасливе майбутнє будь-якого народу безпосередньо залежить від духовного та інтелектуального розвитку підростаючого покоління. Формування гармонійної, цілеспрямованої, духовно багатої особистості починається з раннього дитинства. Важливе місце на шляху до цієї мети займає сфера культури. Історія розвитку людства вже давно довела, що інвестиції в культуру є фундаментальним внеском у майбутнє нації. Україна не є винятком. Чим скоріше таке розуміння увійде в свідомість кожного з нас, тим швидше ми збудуємо успішне та процвітаюче суспільство.

Притаманні нашим громадянам характерні особливості, які дісталась у спадок від «совітської» системи, такі як терплячість, зайва скромність, рух за течією, очікування здійснення «чуда згори», терпимість до будь-якої влади, заважають рухатись вперед, гальмують поступальні процеси розвитку. І ми всі назавжди втрачаємо час, який неможливо повернути. Ми ніби самі його крадемо і у себе, і у українських дітей.

Але, на щастя, в житті немає нічого безкінечно сталого, вдосконалюється навколишній світ та його вимоги до нас. Поступово змінюється ментальність і свідомість українців. Більшість людей вже прагнуть, щоб до них дослухались, помічали, хочуть впливати на суспільні процеси, бути учасниками важливих та доленосних рішень. Яскравим прикладом такого громадянського поступу була ініціатива трудового колективу Рівненської дитячої музичної школи № 1 ім. М. В. Лисенка провести круглий стіл 25 січня цього року на тему «Вплив музичного мистецтва на розвиток та виховання молоді. Проблеми та виклики сьогодення» за участю провідних представників мистецького середовища Рівного та області. Всі учасники круглого столу прекрасно зрозуміли, що змінити все і відразу – неможливо, але, прийнявши резолюцію круглого столу, сподівалися вплинути на вирішення проблем та завдань галузі культури. У резолюції чітко сформульовані конкретні пропозиції за трьома напрямками:

1. Духовний розвиток молоді та формування гармонійної особистості засобами мистецтва.

2. Розвиток галузі позашкільної освіти в місті Рівне та області.

3. Соціальний захист працівників галузі культури.

Вирішення більшості запропонованих питань не потребує великих бюджетних видатків, але залежать від бажання чиновників на ділі йти назустріч громаді, піклуватися про рівнян та доводити добрі справи до кінця. Наприклад, було запропоновано:

  • створити муніципальний духовий оркестр в місті Рівне;
  • збільшити частку інформаційного простору на місцевих радіостанціях та телеканалах на користь програм про культуру;
  • систематично залучати систему соціальної реклами в місті на інформаційну підтримку культурних заходів у музеях, бібліотеках, позашкільних навчальних закладах, творчих організаціях;
  • при формуванні державної політики в сфері культури визначити одним із пріоритетних питання соціального захисту працівників галузі, які на теперішній час є найбільш вразливими та незахищеними серед інших суспільних груп.

Це все надії і сподівання, проте в пам’яті виринає сумна реальність. Зокрема, скандальні сесії Рівнеради, коли під патронатом міського голови В. Хомка з метою нібито оптимізації чиновники вирішили об’єднати дві музичні школи і два будинки культури нашого рідного міста. Тоді зупинили цей процес потужні профспілкові організації та трудові колективи, які запідозрили за такими діяннями загребущі руки посадових осіб і організувались на акції протесту.

6 січня 2012 року, коли вперше за багато років міський голова звітувався перед громадою в тісному приміщенні, вчергове В. Хомко сказав неправду, що нібито він і не збирався об’єднувати заклади культури нашого міста. Хоча проект рішення про знищення самобутніх колективів уже був підготовлений чиновниками виконавчих структур Рівного і поданий на розгляд депутатів. Подальші кроки місцевої влади можна було чітко спрогнозувати, це максимальна розстановка своїх «перевірених» кадрів на потоки з «освоєння» капітальних коштів в закладах культури.

В «освоєнні» коштів чиновники завжди виділяються винахідливістю, проте так не можна сказати про їхню компетентність. Зокрема, через незаконні накази заступника неіснуючого начальника Управління культури та туризму Рівненського міськвиконкому Р. Гриценюка від 31.08.2011 року №35/к і від 20.09.2011 року №39/к було незаконно (двічі!!!) звільнено з займаної посади директора комунального закладу «Рівненська дитяча музична школа №1 імені М.В. Лисенка» Л. Кашперського. 26 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області винесла рішення про визнання незаконним та скасувала накази заступника «віртуального» посадовця (чому посадовець «віртуальний» - це тема окремого розслідування).

Варто наголосити, що Управління культури та туризму Рівненського міськвиконкому в цьому судовому процесі захищав приватний адвокат із сусідньої області, тому що навіть компетенції юристів та чиновників виконкому не вистачило, аби знайти в законах України бодай якусь шпаринку для виправдання незаконних наказів. Виникає закономірне питання: за які кошти представляв інтереси управління приватний адвокат? Та все таки суд зобов’язав поновити Л. Кашперського на посаді директора з 20 вересня 2011 року. А вже 29 грудня 2011 року заступник міського голови Г. Кульчинська наголосила, що рішення суду нібито буде виконуватися («Рівне вечірнє» № 96 від 29.12. 2011), проте до цього часу не втілюється. Такими діями чиновники міськвиконкому поставили у складну ситуацію двох діючих директорів однієї школи: звільненого Л. Кашперського і непричетного до цих злодіянь О. Приходька. Більше того, з кожним днем сума заборгованості одного з директорів за вимушений прогул зростає, а це бюджетні кошти. Причому кошти – значні і яких потребує музична школа (сума становить більш як 25 тис. грн).

Було б непогано і навіть справедливо, щоб ці кошти компенсували організатори і виконавці цього правового нігілізму зі своєї кишені, а саме місцева владна вертикаль у сфері культури - В. Хомко, Г. Кульчинська та Р. Гриценюк. Крім того, Л.Кашперський, як Заслужений працівник культури України, який виховав не одне покоління митців у нашому місті, неодноразово говорив, що якби місцева влада не перейшла на особисті образи та порушення правових норм, то він би був готовий поступитись власне і своєю посадою.

P.S.: На жаль, знову, як і кожного року, звичайним працівникам культури не вистачить коштів на належну заробітну плату. Вони, можливо, підуть у вимушені, неоплачувані відпустки. Високопосадовець, тим часом, і далі отримуватиме величезні премії за надуманими причинами, а за фінансові прорахунки влади розраховуватиметься вся громада Рівного.

Олександр Лащук, депутат Рівнеради, керівник фракції ВО «Свобода»