У містах Ковелі та Луцьку 4 березня відбулась презентація книг члена Національної спілки письменників України, президента Історичного клубу "Холодний Яр", лауреата премії імені Михайла Стельмаха Романа Коваля - "Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею" та "Тернистий шлях кубанця Проходи". Організатором заходів виступила Волинська обласна організація ВО "Свобода", інформує прес-служба Історичного клубу "Холодний Яр"

Голова Волинської організації Товариства імені Олени Теліги Леся Ковальчук під час презентації у Луцьку, висловила авторові глибоку подяку за опрацьований масив матеріалів, створення величезної бази аргументів у боротьбі українців за право творити свою національну державу, розповіла як книги "вже працюють в студентських аудиторіях, серед науковців та краєзнавців".

Ведучий презентації професор Волинського національного університету ім. Лесі Українки Олексій Колісник назвав книгу про Михайла Гаврилка "історією нашої ідентичності". З глибоким аналізом книжки виступили Віталій Кушнір, директор Музею-садиби В'ячеслава Липинського у Затурцях, та Анатолій Лесик. Промовляли краєзнавець Вальдемар Пясецький та професор Анатолій Свідзинський. А директор середньої школи Ігор Ткачук, що представляв книгу в Ковелі, сказав, що досі ми мали поетичну збірку Євгена Маланюка "Стилет і стилос", тепер маємо книжку "Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею". "Стилет - це тригранний клинок, це символ боротьби, символ дії; стилос - це перо літописця та поета. Сотник Армії УНР Євген Маланюк, змінивши стилет на стилос, став видатним поетом. Гаврилко ж поміняв стек - головний інструмент скульптора при ліпці - на шаблю, на зброю, щоб здобути своїй Батьківщині свободу".

Представляючи книжку "Тернистий шлях кубанця Проходи", Роман Коваль сказав: "Цей шлях кубанця пройшов і через Волинь. Про це говорять назви розділів "Бійка на станції Здолбунів", "Безладдя у Луцьку" та "Луцька катастрофа". Про Волинь навесні 1919 року можна прочитати у розділах "На роздоріжжі", "Чудасії Осецького", "Вістки Сірих", "Короткий злет Володимира Оскілка", "Радості та оваціям тут не було кінця", "Ось така перемога", "Живе слово українського часопису" та інших.

Роман Коваль зачитав замітку Йосипа Мандзенка з газети "Вістки Сірих" про те, що відбувалося на вулицях Луцька навесні 1919 року: "Ось швиденько дрібушать назустріч дві панни-українки, яких я бачив на відкриттю клюбу "Українська хата". Коли їх я бачу, то чую лише "настоящій нєподдєльний малоросійскій діалект русскага язика". Час би цим паннам кинути це кривляння!"

Йосип Мандзенко вгледів на вулицях Луцька свого товариша сірожупанника, який мав "чудове історичне, самостійницьке прізвище". І що ви думаєте? "Походжає він із якоюсь панною і цвенька по-російськи немилосердно. Кажуть, що вона не розуміє по-українськи. Але одне обличчя її каже мені, що вона є росіянка "із-под Луцка"…
А що в ковбасній лавці? А тут загортають ковбасу в "Козацьку відозву" куреня смерті імені Максима Залізняка. А в цукерні булку пакують у часопис "Вільна Україна". Питає сірожупанник: "Де взяли цього паперу?" - "Ето мальчік пріньос два фунта".

Це було на третій день після виходу газети. Редактор і журналісти думають, що їхнє слово пішло в люди, а "Вільна Україна" іде на фунт.

Отакий зріз українського суспільства станом на весну 1919 року!

У книжці "Тернистий шлях кубанця Проходи" згадано вояків, які загинули в обороні Волині, наприклад, козака 2-го полку сірожупанників Василя Ярмолюка, забитого в бою з поляками 29 березня 1919 року під селом Переспа. А старшина 3-го Сірого полку Гнат Бойчук, "гарний друг і чесний трудяка", помер у Луцьку 2 травня 1919 р від плямистого тифу. Хто згадає і вшанує їх?

Нагадав Роман Коваль і про наш борг перед учителем Павлом Голубовичем та кооператором Марком Луцкевичем - організаторами українського життя на Волині в 1916 - 1920-х рр., побратимами Михайла Гаврилка. "Великі борги у нас перед забутими оборонцями української землі, - сказав Роман Коваль. - Друзі, давайте вшануємо їх!"

Також Роман Коваль від імені Історичного клубу "Холодний Яр" звернувся до депутата Ковельської міської ради від ВО "Свобода" Ігоря Ткачука (організатора презентації у Ковелі) та до лідера фракції ВО "Свобода" у Луцькій міській раді Святослава Боруцького (організатора презентації у Луцьку) з листами, в яких запропонував увічнити імена оборонців Волині - Михайла Гаврилка та Василя Проходу - у назвах вулиць та меморіальних дошках на них.

"Вшанування борців за волю України не тільки відновить справедливість до них, але й ошляхетнить нинішнє покоління українців", - підсумував Роман Коваль.