Сесія міської ради, що відбулася минулого тижня, і не без провокативного змісту щодо «скромної персони» першого заступника міського голови Олександра Карп’юка не минулася безслідно. Принаймні, для одного з владних важковаговиків. Тож понеділок для секретаря ради Павла Березовського почався у лікарні – зі зняття побоїв. Олександр Карп’юк же переконує, що «поняття зеленого не має», звідки у секретаря синець під оком, і що чутки про буцімто бійку в міськраді, яку йому приписують, – брудна провокація.

Тим часом у райвідділі міліції зареєстровано два екземпляри паперів – власне, заява секретаря міськради Павла Березовського про отримання тілесних ушкоджень, та від заступника міського голови Олександра Карпюка з вимогою з’ясувати джерела розповсюдження газети «Дубенчани вимагають люстрації» та її авторів.

Вже у вівторок зранку місто гуло – заступник та секретар міськради побилися. Можемо поспівчувати правоохоронним органам, бо в справі, яку вони отримали, говорячи народною мовою, «без сто грамів не розібратися».

Офіційний коментар постраждалої сторони і позицію міської організації партії («Фронт змін» – авт.) про подію Павло Березовський пообіцяв дати згодом, однак, як стало відомо, 27 лютого на початку робочого дня в кабінет до секретаря міської ради Павла Березовського нібито зайшов заступник міського голови Олександр Карп’юк і почав погрожувати. Потім він зняв з обличчя пана Павла окуляри, обережно їх поклав на стіл і наніс Березовському удар у голову, в область правого ока. Опісля вийшов із кабінету. При чому, кажуть, погрожував заступник міського голови секретареві ще минулого четверга. В результаті – гематома, струс мозку, заява в міліцію та зняття побоїв.

У міській раді ситуація напружена. Ряд депутатів повідомили про намір збирати підписи з вимогою до міського голови Василя Антонюка скликати позачергову сесію міської ради, щоб публічно розглянути згаданий інцидент, окремі депутати вимагають зібрати підписи з вимогою відставки заступника голови міської ради Олександра Карп’юка. Сам заступник мера заперечує інцидент і стверджує, що не мав із секретарем ради «ніяких фізичних конфліктів».
Олександр Карп’юк:

- Ні в міській раді, ні на вулиці, ні на сходовій клітці ніяких інцидентів не відбувалося, а якщо він розцінив мій похід у міліцію по тих матеріалах, які було опубліковано, і про які мені стало відомо в четвер (газета «Дубенчани виманають люстрації» – авт.), якщо він побоявся, що докопаються до авторів отих брехливих ганебних публікацій, і вирішив вчинити ще одну провокацію, то це вже питання до нього. Бо я ще раз наголошую: я працюю, вчора працював, ніяких службових розслідувань у міській раді не проводилося, від роботи мене ніхто не відстороняв. Мене про те ж запитав міський голова, і я йому дав таку ж відповідь, як і вам.

Я привселюдно передав матеріали тої газети начальнику міліції. Міська рада і депутати знали, що я піду в міліцію, щоб там просити захисту своєї честі та гідності, і не тільки своєї, а й тих депутатів і тих громадян, які не перше скликання довіряють мені бути депутатом і очолювати фракцію («Батьківщина» – авт.). Коли вчора мої пояснення в 16.00 брав міліціонер, що я робив і де був, то всі мої дії зафіксовані, мій похід у міліцію в п’ятницю зафіксований відеокамерами, які є в міліції, в понеділок я прийшов у міліцію, бо в п’ятницю не було слідчих, то це все зафіксовано.

Ці брехливі матеріали з’явилися 23 лютого, це був мені такий подарунок до дня армії. Правда, не знаю, кому дякувати. Газети лежали на кожному поверсі міської ради, розповсюджувалися чи по ринку, чи ще якось, я не відслідковував. Я взяв один екземпляр і заніс у кабінет Павла Березовського, поклав на стіл йому, щоб він ознайомився, що там надруковано, і наступного дня на сесії дав свою оцінку як секретар ради. В п’ятницю, коли я передав ці матеріали в міліцію, на сесії від секретаря ради жодного слова про це не прозвучало. Після сесії я зайшов до нього в кабінет, щоб він мені дав екземпляр газети, на що Павло Березовський відповів, що принесе з дому, бо з собою нема. В понеділок вранці, о 8.10, я зайшов до Березовського в кабінет, отримав від нього цю газету, причому він мені й слова не сказав. І це секретар, за якого я голосував?

Я отримав газету і залишив кабінет. А коли я прийшов на роботу, то виявилося, що вранці хтось побив Березовського. Як це все відбулося, я поняття зеленого не маю. Я звернувся до колег і запитав, що було і як. Ростислав Андрощук сказав, що в той час, коли я пішов із начальником міліції Буриком у райвідділ, Березовський підсів до Богдана Галети і в паніці, вони навіть не знали, що мікрофони увімкнені, почав шептати: «Що робити, він поніс матеріали в міліцію». На що Галета відповів, що треба подавати зустрічний позов. Мені тоді стало зрозуміло, чому на мене заявили, ніби я побив Березовського. До речі, я у Верховну Раду направив своєму депутату відповідний лист, бо тут зайшло уже дуже далеко.

До змісту самвидаву «Дубенчани вимагають люстрації» від Комітету «Народна люстрація» увійшли такі промовисті заголовки: «Де поділися п’ять мільйонів?», «Зрадник власної партії», «Медицина, яка не здатна вилікувати хворого», «Він почав знищувати статус міста Дубна», «Він знищує свободу слова у Дубні».
Тетяна Ворончук