Депутат Волинської обласної ради від ВО «Свобода» Олександр Пирожик вніс на чергову сесію проект Звернення Волинської обласної ради щодо недопустимості введення в Україні другої державної мови та наступу на українську мову як конституційно закріплену єдину державну.

У розробленому депутатом від ВО «Свобода» зверненні Волинської обласної ради йдеться:

«Заяви щодо можливого введення в Україні другої державної мови – російської, до яких вдаються в тому числі найвищі посадові особи Української держави, включно з Президентом, викликають несприйняття та обурення волинської громади. Такі провокативні заяви систематично звучать, коли погіршується соціально-економічна ситуація в державі, аби відволікти суспільство від нагальних проблем та викликів, які перед ним постають.

Насправді проблеми другої державної мови в Україні не існує. Вона штучно створюється деструктивними антиукраїнськими силами, що збурює соціальну напругу в суспільстві, не сприяє політичній стабільності, порозумінню та суспільній злагоді.

На сьогодні в Україні не існує перешкод чи заборон для вільного розвитку мов національних меншин, зокрема й російської. Натомість у багатьох регіонах спостерігаємо процеси наступу на українську мову, витіснення її з культурної, освітньої та інформаційної сфери, закриття українських шкіл і т.д. В національній державі це – недопустимі речі. Держава має стати насамперед на захист української мови, укріплюючи її статус у сфері офіційного та ділового спілкування, інформаційного та культурного простору, інакше Україна ризикує втратити свою національну мову. Зважаючи на такі процеси, виклики й ризики, з цим пов’язані, ведення в Україні другої державної мови є недопустимим.

Очевидно, що всі ці заяви робляться антиукраїнськими силами на догоду Кремлю. У Москві добре розуміють, що остаточно поглинути Україну можна лише після духовної капітуляції українців. Знищення української мови, переписування української історії, експансія московської церкви, кремлівська кінопропаганда – головні напрямки ідеологічної, психологічної, інформаційної іноземної агресії, яка має на меті включити Україну в московську імперську ідеологічну конструкцію – «русскій мір».

Піднімаючи мовну тему, українцям кидають кістку, яка має розділити нашу націю і стати відволікаючою технологією. Віра, мова і земля – ось те, що ще залишилося в українців. І зберегти це для наших нащадків – питання честі та совісті кожного. Українська мова пережила достатньо тортур і поневірянь. Якщо здамо нашу мову – осоромимось не лише самі перед собою, а й перед мертвими та ненародженими, перед душами мільйонів українців, які були знищені антиукраїнськими режимами.

Кожен українець та українське суспільство загалом мають дати адекватну відповідь на таку угодовську, зрадницьку політику новітніх колаборантів на догоду Кремлю. Адже насправді йдеться не про права представників етнічних меншин, якими вдало спекулюють деструктивні антиукраїнські сили, а про нову фазу жорсткої русифікації – продовження лінгвоциду української.

Про двомовність в Україні говорять насамперед ті, хто української мови не знає взагалі або ж показово зневажає її та робить усе задля її знищення, – «табачнікі», «калєснічєнки» та їм подібні. Живучи в Україні, вони піддають сумніву повноцінність державної мови, яка є однією з найбагатших і наймилозвучніших у світі, цим самим демонструючи неповагу до українського народу та його держави. Адже українська мова – це мова геніїв нашого народу Тараса Шевченка, Івана Франка, нашої славної землячки Лесі Українки.

Подібні заяви ми розцінюємо також як посягання на Конституцію України, що офіційно закріплює статус української мови як єдиної державної. В рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року у справі про застосування української мови чітко вказано: «Конституцією України статус державної мови надано українській мові (частина перша статті 10). Це повністю відповідає державотворчій ролі української нації, що зазначено у преамбулі Конституції України, нації, яка історично проживає на території України, складає абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі».

В тому ж офіційному тлумаченні Конституційного Суду України йдеться: «Поняття державної мови є складовою більш широкого за змістом та обсягом конституційного поняття «конституційний лад»... Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові (частина третя статті 5 Конституції України). Положення статті 10 Конституції України, як і інших статей розділу I «Загальні засади», можуть бути змінені тільки у порядку, передбаченому її статтею 156, шляхом прийняття закону, який затверджується всеукраїнським референдумом».

З огляду на вище сказане, Волинська обласна рада вимагає від найвищих керівників держави, як гарантів дотримання Конституції та існуючих законів України, припинити політичні спекуляції з мовного питання, зупинити наступ на українську мову та не допустити антиконституційних спроб введення в Україні другої державної мови. Маємо раз і назавжди припинити дискусії з цього питання і дати зрозуміти всім: у нас – єдина українська нація, єдина Українська держава, єдина українська державна мова».