Умови ведення бізнесу в Україні як і раніше залишають бажати кращого. За даними «Європейської бізнес асоціації» інвестиційний клімат в нашій країні погіршився. «Подробности» спробували відшукати 10 основних причин, що перешкоджають підприємництву в Україні.

Тиск з боку контрольних органів

Вплив контролюючих органів на бізнес в Україні складно переоцінити. Податківці, митники та інші контролюючі органи стали притчею во язицех. Ніякі заслуги, ніякої внесок у розвиток підприємництва не врятують від візиту «людей в чорному». Так, нещодавно постраждала провідна студія українського дубляжу фільмів Le Doyen, що дало привід в черговий раз заговорити про репресії за мовною ознакою.

«Забрали документи, комп‘ютери, у людей були флешки — їх теж забрали. Навіщо і чому — ми самі не знаємо. Поки що розбираємося з цим всім», — заявила прес-секретар материнської компанії B & H Distribution Анна Дем’янова. У свою чергу, іноземні підприємці, а також українські бізнесмени, активно торгують з іншими країнами, скаржаться на митницю. У портах, незважаючи на прийняття законів, що регулюють галузь, великі черги. Імпортери та експортери зазнають збитків.

При цьому, контролюючі органи часто використовуються для боротьби з неугодними. Так, після масових виступів воїнів-«афганців» восени 2011 року до них «в гості» прийшли люди з податкової. Нежданих гостей «афганці» знешкодили і замкнули у себе в офісі. Але така поведінка тих, кому влаштували «маски-шоу» — рідкість.

Корупція

На гніт контрольних органів накладається ще один, що стала вже невід‘ємною ознакою Україні, проблема — корупція. У країні, де навіть міністр юстиції їздить на краденому автомобілі, проблема корупції не є дозвільною вигадкою. За даним показником Україна з року в рік займає провідні позиції в міжнародних рейтингах. Для бізнесу, особливо малого та середнього, такий стан справ згубно. Сума хабарів може перевищувати стартовий капітал. У підсумку, починати власну справу українці не поспішають.

З проблемою не борються навіть напередодні Євро-2012. На початку квітня МЗС України змушений був виправдовуватися через матеріалу німецьких журналістів, які вирішили «проінспектувати» нашу країну перед початком футбольного чемпіонату.

З корупцією вони зустрілися одразу ж на кордоні. «Водії прямо говорили нам, що ми зможемо проїхати швидко, тільки якщо заплатимо прикордонникам. Зазвичай, в залежності від того, що ти везеш, прийнято платити від 20 до 50 євро», — дивувався журналіст Олаф Зундермаер. Його з колегами змусили стояти на митниці 7:00. При цьому, з польської сторони такого не було.

«Всі формальності з польськими прикордонниками були дотримані за 15-20 хвилин. Це при тому, що як знімальна група ми мали з собою мікроавтобус, повний устаткування. На все це потрібно чимало документів, але наша телерадіокомпанія подбала про всі папери, і спочатку проблем на кордоні не було. Вони почалися тільки на українській стороні», — повідомив журналіст.

«Поділений» бізнес

Антимонопольний комітет України в недавньому звіті навів такі дані: в минулому році відомство ініціювало 2339 справ проти нечупара учасників ринку. Незважаючи на всі запевнення АМКУ, на поділені між великими гравцями українські ринки для багатьох бізнесменів шлях закритий.

Причина — в наявності груп впливу. Вони старанно монополізують ринки. Такий, наприклад, перспективний ринок, як енергетичний, повністю закритий для сторонніх. Зараз там лише кілька гравців, найвпливовіші з яких в тісних відносинах з владою. Компанія СКМ, підконтрольна народному депутатові від Партії регіонів Ринату Ахметову, стрімко завойовує цей ринок. Навіть в АМКУ змушені визнати: монополізація на українських ринках — звичне явище, хоч воно і йде на спад.

«Рівень монополізації економіки 2011 році зменшиться в 29 основних галузях у порівнянні з 2010 роком. Це стосується ринків видобутку металевих руд, харчової та хімічної промисловості, металургії, коксу, паперу. У той же час в 14 галузях все ж спостерігалося зростання рівня монополізації.

Мова йде про галузі будівництва, наземного транспорту, роздрібної торгівлі побутовими товарами, торгівлі транспортними засобами та їх ремонту, переробки відходів», — говорить заступник голови АМКУ Рафаель Кузьмін. Втім, ті галузі, які, за словами Кузьміна, стали менш монополізовані, за словами експертів навпаки — поступово отримують одного господаря.

Політичне підприємництво

Ще однією проблемою для українського бізнесу є активне втручання політики в сферу підприємництва. Політика і бізнес взаємопов’язані і часто не відокремлені один від одного. Список найбагатших людей України котрий рік поспіль очолює народний депутат від правлячої партії. Його соратники по політичній боротьбі теж не «пасуть задніх».

А от тим, хто підтримував відносини з опозицією не так добре. Український олігарх Ігор Коломойський (його ЗМІ називали одним з головних «гаманців» БЮТ) останнім часом втрачає свої позиції на багатьох ринках: від енергетичного до ринку авіаперевезень. У підсумку, успішність бізнесу залежить не стільки від вдалої маркетингової стратегії і гарного менеджменту, але і від стосунків із владою.

Показовий приклад української компанії GSC Game World, що прославила нашу країну на ринку комп‘ютерних ігор. Як повідомили ЗМІ, рішення керівництва компанії припинити її існування могло бути пов’язано з інтересом до компанії з боку однієї зі структур влади.

«Пірати» з дніпровських берегів

Ще однією причиною, по якій вести бізнес в Україні просто невигідно, є високий рівень рейдерства. Атаки на підприємство та відсутність дієвого механізму захисту стали бичем українських підприємців. При цьому, незважаючи на те, що навесні 2012 року прем‘єр-міністр Україна Микола Азаров заявив, що рейдерством займуться на урядовому рівні, у вітчизняному законодавстві досі не прописана не тільки боротьба з цим явищем, але й саме явище.

«В даний час не визначено чітких критеріїв, за якими та чи інша поглинання підприємства можна вважати протиправним. Прагнення державних інститутів встановити за ці діяння кримінальну відповідальність залишилося на рівні декларацій. У зв’язку з цим висловлюються різні позиції щодо застосування норм Кримінального кодексу Україні і необхідності внесення до нього змін в напрямку боротьби з рейдерством», — цитує«Лівий берег»юриста і експерта з боротьби з рейдерами Марину Городецький. З відходом на пост глави РНБО Андрія Клюєва, який, перебуваючи на посаді віце-прем‘єр-міністра доручив розробити антирейдерське законодавство до 1-го квітня, про проблему, здається, забули.

Гра без правил

Ще однією проблемою для бізнесменів є відсутність чітких правил гри. Коли одні гравці ринку отримують, незважаючи ні які порушення, заохочення і пільги від влади, інші, навіть без серйозних проступків, буквально живуть від перевірки до перевірки. При цьому, відсутність чіткої і виразної законодавчої бази призводить до того, що на українські ринки не поспішають заходити не тільки вітчизняні, а й іноземні підприємці.

Ті бізнесмени, які присутні на ринках вимушені підстроюватися під постійно мінливі правила. Підприємці змушені були переходити від однієї форми організації бізнесу до іншої. Згідно з підрахунками Ради підприємців при Кабміні, за останній час 10-15% «єдинників» перейшли на загальну систему.

«Проблеми, з якими вони зіткнулися, традиційні: складність адміністрування, нечіткість податкових роз’яснень, затримки з перереєстрацією», — цитує «Комерсант-Україна» керівника секретаріату ради Андрія Забловского. «Ті, у кого було кілька машин, залишили одну. Багато, що перейшли на загальну систему, в результаті закрилися, так і не осиливши її», — нарікає представник малих приватних автоперевізників Лідія Діпкан. В таких умовах розвивати власну справу неможливо.

«Безкультурне» підприємництво

Відсутність виразних правил гри породжує іншу проблему українського бізнесу — відсутність етики та культури ведення справ, правової культури, а це в свою чергу знову таки призводить до рейдерства. «Умовами для існування рейдерства в Україні є … відсутність повноцінної волі держави для усунення прогалин у законодавстві та ефективності в боротьбі з корупцією, а не підміна популізмом, а іноді і відсутність уваги до безпеки свого ж бізнесу з боку власників чи керівництва підприємства», — цитує ЛБ партнера ЮФ «Легарт» Юрія Смирнова. У результаті бізнесмени живуть сьогоднішнім днем, забуваючи про соціальну відповідальність бізнесу. Яскравий приклад — дії забудовників, які в гонитві за грошима не замислюються про подальшу репутацію своєї фірми, дозволяючи собі знищення історичних пам'яток, силові конфлікти з мешканцями та інші сумнівні дії.

З хворої голови на здорову

Відсутність соціальної відповідальності у багатьох бізнесменів тим не менш не позбавляє їх від взаємодії з суспільством. Правда, досить витонченим способом. Напередодні виборів влада намагається збільшити соціальні виплати.

В умовах, коли борги Україні ростуть, а економічне становище все не поліпшується, навіть навпаки — вже заговорили в черговий раз про інфляцію — влади вдаються до улюбленого методу — посилення податкового тиску.

Таким чином, проблема соцвиплат перекладається з хворої голови на здорову — з уряду на підприємців. 6 квітня в пресу потрапила нова ініціатива Міністерства фінансів. Згідно пакету законопроектів, планується додатково зібрати податків на 7,4 мільярда гривень. Спосіб не новий: підвищити акцизи на алкоголь, ренту за видобуток корисних копалин і імпортні мита на 1900 видів продукції.

В результаті зростуть витрати не тільки бізнесменів, а й споживачів. А значить, соціальні блага обернуться для українців зайвими витратами. Фактично, за підвищення зарплат і пенсій бюджетники заплатять зі своєї кишені.

Грошей немає

Системна криза, що охопила українську економіку, призводить до того, що банки не поспішають кредитувати населення. Навіть той бізнесмен, який готовий зневажити всі труднощі і зайнятися підприємницькою діяльністю, не завжди може собі це дозволити. Банки зараз стали як ніколи обережні. Гривневі кредити часто невигідні, а валютні — заборонені. Ось і доводиться стартовий капітал шукати в стороні.

Продавати власне майно і починати все з нуля готові не всі. Для того, щоб змінити ситуацію на краще, не потрібно надзусиль. «Потрібно змінити світогляд та економічну політику держави. Так, якщо сьогодні політика нашої держави спрямована на те, щоб зменшувати кількість робочих місць, зменшувати зайнятість і, по суті, гальмувати українську економіку, то її потрібно розгорнути в інший бік», — відзначає глава Асоціації українських банків Олександр Сугонятко.

«Що ж стосується банків … функціонально і професійно наш банківський сектор хороший, але, на жаль, він має погані баланси. Криза потрібно побороти в голові. Безумовно, потрібні кадри, люди, які розуміють, що говорять фахівці. Нинішні ж чиновники на це не здатні, хоча шанс їм треба залишити, тому що кожна людина може змінитися на краще», — резюмує він.

Борги

Остання проблема України, яка відлякує швидше іноземних інвесторів, ніж вітчизняних підприємців — борги. При таких боргах країні пророкують мало не дефолт. Заяви уряду про реструктуризацію боргу перед Міжнародним валютним фондом не додають привабливості нашій країні. «Такі переговори з МВФ проводить лише Судан, який оголосив дефолт.

Тому такі заяви викликали шок в інвесторів, що також відбилося на рівні кредитно-дефолтних свопів Україні», — передає «Комерсант-Україна» слова генерального директора ІК Dragon Capital Томаша Фіала. Та й вітчизняні підприємці чудово розуміють — в разі екстреної необхідності повернути борги влада буде їх повертати єдиним перевіреним методом — збільшуючи податковий тиск.

Все вищевказане — констатація очевидних і далеко не нових фактів. Незважаючи на те, що деяким проблемам в економіці Україні вже кілька десятків років, вони до сих пір залишаються актуальними. Нинішня влада, дозволивши ці проблеми, не тільки б зміцнила своє становище, але й істотно похитнула б позиції своїх політичних супротивників. Але ситуація лише погіршується. В таких умовах говорити про якісь прориви в Європу і «економічні успіхи» поки не доводиться …