Парламент в 4-30 ранку прийняв новий Кримінально-процесуальний кодекс, внісши 3700 поправок.

За прийняття нового Кримінального кодексу проголосувала 271 картка з 283 зареєстрованих в сесійній залі.

Основними напрямами реформування кримінального судочинства, відповідно до нового КПК, є створення рівних можливостей для кожної зі сторін у кримінальному процесі та реальне впровадження в кримінальне судочинство принципу змагальності, при якому результат розгляду судом конкретного випадку притягнення особи до кримінальної відповідальності буде залежати виключно від обгрунтованості позиції сторін.

З цією метою сторонам кримінального провадження надаються рівні права щодо подання доказів безпосередньо до суду.

Слідчий і прокурор, відповідно до положень КПК, позбавляються фактично монопольного права на надання доказів, оскільки кожна із сторін кримінального провадження буде мати рівні можливості в зборі доказів, отриманні допомоги суду в зборі доказів при наявності труднощів їх отримання, а також надання зібраних доказів суду для доказу винності чи невинності особи у вчиненні злочину.

КПК передбачає вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також шляхом введення нового порядку, згідно з яким суд зможе обгрунтовувати свої висновки виключно на тих свідченнях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження в судовому засіданні, або які були надані слідчому судді в судовому засіданні під час досудового розслідування.

Передбачається, що місця для утримання підсудних відокремлюються від іншої частини залу судового засідання загородженням зі скла або органічного скла.

Процесуальне керівництво розслідуванням буде здійснювати прокурор, який буде давати доручення слідчим (співробітникам органів внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, який здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства) і приймати або погоджувати ключові процесуальні рішення (повідомлення особі про підозру, поводження з клопотаннями до слідчого судді, складання обвинувального акта тощо).

Крім того, функція з представництва державного обвинувачення в суді по конкретній справі буде покладена саме на того прокурора, який здійснював нагляд за дотриманням законів органами, які проводили досудове розслідування.

Також об'єднуються досі розділені стадії дізнання та досудового слідства в одне - досудове розслідування, яке буде починатися з моменту надходження інформації про вчинений злочин в правоохоронні органи, що обов'язково вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Необхідність прийняття формального акта для порушення кримінальної справи (в даний час - постанова про порушення кримінальної справи) КПК також не передбачена.

Оперативно-розшукова діяльність, пов'язана з розслідуванням злочину, і слідство будуть здійснюватися в рамках єдиного процесу розслідування, а всі процесуальні дії (оперативно-розшукові та слідчі дії) зможуть проводитися лише після початку кримінального провадження у справі.

Виключно за рішенням слідчого судді пропонується здійснювати: обрання запобіжних заходів і продовження їх строків; негласні слідчі дії, які обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно; примусовий привід; накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обов'язків; відсторонення від посади тощо.

Також кодексом передбачена ліквідація можливості відправки справи на додаткове розслідування, що до цих пір призводить до необгрунтованого затягування розгляду справ.

КПК встановлюється зменшення термінів кримінального провадження, удосконалення порядку проведення негласних слідчих дій.

Також вводиться спрощена форма розслідування та судового розгляду кримінальних проступків. Так, вводиться нова категорія "кримінальні правопорушення", яка буде розділятися на злочини і кримінальні проступки за критерієм тяжкості.

Крім того, вводиться кримінальна виробництво на підставі угод.

Передбачена можливість укладення угоди між прокурором і обвинуваченим про визнання вини та угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченим, що дозволить скоротити час кримінального провадження, оскільки відразу після досягнення угоди виробництво невідкладно направляється до суду для його затвердження.

При цьому Верховна Рада відмовилася підтримати поправку до Кримінального процесуального кодексу від опозиції про право журналістів на захист своїх джерел.

За цю поправку проголосували всього 5 народних депутатів з 283 зареєстрованих в сесійній залі.

Перед голосуванням щодо цієї поправки в сесійний зал майже в 4:00 ранку увійшов народний депутат від «БЮТ-Батьківщини» Андрій Шевченко і попросив депутатів підтримати цю поправку.

Незважаючи на те, що вся його фракція залишила сесійну залу ще в 00.00, А.Шевченко відзначив, що він змушений був повернутися, щоб захистити права журналістів напередодні виборів.

Іншим голосуванням ВР прийняла в цілому закон, яким вносяться зміни до чинного законодавства у зв'язку з прийняттям КПК. «За» проголосували 272 картки з 283.

Парламент розглядав відповідний документ у другому читанні 4 дні, починаючи з 10 квітня.

Однак, якщо ввечері 10 і 11 квітня засідання ВР оголошувалися закритими, то пленарне засідання, яке розпочалося о 10.00 12 квітня, завершилося лише 13 квітня близько 4 час.10 хв. ночі.

Всього в кодекс було внесено понад 3700 поправок.