У чому суть закону про підтримку малого і середнього підприємництва, підписаного днями президентом?  Чого тепер чекати?

Цей документ являє цінність в першу чергу як закон, який закріпив позицію держави по відношенню до малого і середнього бізнесу, вважає юрист Веніамін Мальковский (адвокатська фірма «Правник»).

— Досі малі підприємництва — а тим більше мікропідприємництва — існували як би поза увагою державної машини, — каже фахівець. — На них влади якщо і звернули увагу, то завдяки хіба що податковому майдану. Тепер, нарешті, підприємців побачили. Закон теоретично повинен полегшити їм життя. Зокрема, він проголошує спрощення податкового та статистичного обліку. Крім того, у малих підприємців з‘явилося більше шансів на отримання фінансової допомоги. Держава береться допомагати в отриманні кредитів (або видавати їх) для старту своєї справи, виступати поручителем за кредитами і позиками на придбання і впровадження нових технологій. Будуть всіляко заохочуватися спроби дрібних бізнесменів налагодити роботу з великими корпораціями.

Законом запропоновано нову, більш справедливу, класифікацію компаній — в залежності від їх доходу. Вперше визначені суб’єкти мікро-підприємництва. Правда, така допомога гарантована не всім — скажімо, збройний, тютюновий, алкогольний або фінансовий бізнес не можуть розраховувати на додаткову державну опіку.
Втім, чи виявиться закон робочим, можна буде визначити тільки в кінці року, вважає В. Мальковский. Зараз же будь привабливе нововведення може бути «приманкою» в передвиборному контексті.

З обопільною вигодою

Чи є можливість домовитися з банком про зміну умов погашення кредиту?

«Можливість домовитися є завжди, — каже Володимир Пашкин, начальник департаменту роздрібного бізнесу одного з українських банків.

— Якщо ви розумієте, що не можете обслуговувати кредит на умовах і в строки, які передбачені договором, необхідно звернутися в банк із заявою і пропозицією свого бачення, як ви зможете обслуговувати свій кредит і як будете здійснювати його погашення в такій ситуації. До заяви можна додати документи, що підтверджують неможливість виконання вами фінансових зобов‘язань перед банком. Як приклад це може бути довідка від роботодавця про те, що протягом певного періоду ви не отримуєте зарплату. На сьогоднішній день банк не може не розглянути таке звернення клієнта, так як цей обов’язок прописана в нормативних документах НБУ. Та й самому банку вигідніше переглянути умови кредитного договору і піти назустріч клієнтові, так як банки зобов'язані формувати резерв на залишок проблемної заборгованості і тим самим відволікати свої ресурси. Навіть якщо кредит заставний, банку простіше переглянути умови та строки його погашення, ніж мати додаткові проблеми з реалізацією заставного майна».

«Історичний» момент

Що робити, якщо у мене як у підприємця в роки кризи була зіпсована кредитна історія? Потім ситуація вирівнялася, ми розрахувалися з проблемним кредитом. Зараз моя справа нормально розвивається. Але чи не позначиться негативна кредитна історія на вирішенні банку при подачі заявки на кредит сьогодні?

В даному питанні все залежить від того, до якої галузі належить ваш бізнес, і від банку, в якому ви вирішили брати наступний кредит. «Негативна кредитна історія — це коли питання за наявним кредитом не закрито або розпочато судовий процес, — пояснює В. Пашкин. — Якщо підприємець зміг закрити проблемний кредит перед банком, навіть маючи в періоді прострочення, це позитивний момент, який може стати одним з аргументів при прийнятті рішення про видачу грошей. Є безліч прикладів, коли дана ситуація не має негативних наслідків для клієнта».

Кредитна пауза

Навколо тільки й кажуть, що про нарощування споживчого кредитування — від реклами кредитів різних банків голова кругом. Повірив, пішов в банк — знадобилися гроші на лікування. Два тижні водили за ніс — так і не дали. В іншому — та ж історія. Кредитна історія в мене хороша, зарплата нормальна. Як зрозуміти таку поведінку банкірів? Кредитують вони на практиці чи ні?

Ще минулого місяця банки змагалися на предмет того, хто готовий запропонувати більш привабливі умови по споживчим кредитам, каже фінансовий експерт Сергій Марченко.

— Споживче, яким би ризикованим воно не було, дуже цікаво для банкірів, оскільки приносить надприбутки, реальна ставка по таких позиках коливається в межах 35-95%. Портфель таких активів — хороший заділ, — вважає фахівець. — У той же час фінустанови віддають собі звіт, що через два-три місяці українці можуть почати масово забирати гроші з депозитів. Практика показує, що це завжди трапляється напередодні суспільно-політичних змін, зокрема, виборів: люди бояться втратити накопичень. Викликана панікою вкладників втрата ліквідності небезпечна і небажана для банкірів, тому вони спробують утримати і підняти її за всяку ціну, навіть на шкоду «кредитної» надприбутки. Простіше кажучи, банки знову готові «залягти в сплячку», як в період кризи, сівши на валізу з грошима. У той же час вони не стануть припиняти рекламу кредитування, щоб зберегти ілюзію здорової життєдіяльності банківської системи.