Українцям важко уявити в громадському транспорті не лише главу держави, а й міністра чи керівника якоїсь облдержадміністрації. Для них спецлітаки, гелікоптери, дорогі авто з міліцейським супроводом, перекриття доріг — одні з найважливіших атрибутів царського життя.

Новий французький президент Франсуа Олланд з'їздив минулого тижня до Брюсселя на саміт Євросоюзу швидкісним пасажирським поїздом, яким користуються звичайні громадяни. Перед посадкою на паризькому Північному вокзалі він ще й поспілкувався з людьми, попросивши охорону дати співгромадянам таку можливість.

Серед європейських лідерів міцною тенденцією стала близькість до людей та якомога раціональніше витрачання державних коштів.

Німецький канцлер Ангела Меркель живе у звичайній квартирі у центрі Берліна, президент Фінляндії Тар'я Халонен літає рейсовими літаками, прем'єр Норвегії Йенс Столтенберг їздить на роботу на велосипеді. В Україні багатьом це видається популізмом, бажанням без зусиль підвищити рейтинг. Але європейські суспільства не купиш дешевими популістськими трюками чи продуктовими наборами. Подібними вчинками державні лідери дають приклад іншим чиновникам, і цінність цих сигналів надзвичайна.

Такою ж за потужністю і згубністю є поведінка президента України Віктора Януковича та його челяді, які щоденно заохочують інших гребти під себе якомога більше, ні на секунду не зупиняючись, незважаючи на потреби суспільства та економічну скруту.