Голови Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської обласних рад Олег Панькевич, Олексій Кайда та Олександр Сич звернулися до депутатів рад усіх рівнів рішуче стати на захист української мови, зібратися 5 червня під стінами Верховної Ради та недопустити ухвалення дискримінаційного антиукраїнського закону Ківалова – Колєсніченка. У той же час не пролунало жодного слова на захист мови своїх предків від голови Волинської ОДА Бориса Клімчука та голови Волинської облради Володимира Войтовича.

Таким чином, васали Януковича на Волині своєю плазунською поведінкою підтримують законопроект Ківалова – Колєсніченка про фактичне введення двомовності в Україні.

У заяві голові обласних рад, які є представниками ВО «Свобода», йдеться наступне.

«Звертаємось до депутатів рад усіх рівнів – від базових сільських, селищних та міських, а також районних і обласних, до депутатів Верховної Ради України – усіх народних обранців, кому болить доля суверенної держави Україна! 5 червня під стінами Верховної Ради зберімось на Всеукраїнські депутатські збори та висловімо своє обурення, свій гнів діям окупаційної адміністрації, планам та вчинкам Верховної Зради України!

Авантюрна законодавча ініціатива Ківалова-Колесніченка брутально порушує Конституцію України, загрожує цілісності української держави. Вона є відвертим наступом на права українців, злочином проти української нації. При цьому Європейська Хартія регіональних та міноритарних мов, положеннями якої цинічним способом намагаються прикривати автори законопроекту, насправді однозначно визначає, що захист, підтримка та розвиток таких мов за жодних умов не повинні здійснювати на шкоду офіційним мовам. Одночасно ухвалення законопроекту №9073 де-факто закладає підвалини двомовності, зазіхаючи на основи конституційного ладу в Україні.

Ми, депутати, яким українці довірили долю свого містечка чи села, свого краю, держави, врешті-решт, маємо бути особливо відповідальними. Бо у важкі часи випробувань наш обов'язок – стати на захист громади, на захист нації, на захист української мови. На рубежі, коли країна вибирає подальший цивілізаційний шлях – вперед до розвинутої національної держави чи у дрімуче, темне колоніальне минуле, будь-чия байдужість, а особливо – самоврядних органів, є злочином, злочином перед сучасниками, а надто – перед майбутніми поколіннями!

Цілком зрозуміло – кроки, здійснювані нинішньою центральною владою в Україні з метою перегляду мовної політики, є передсмертною агонією, чи не останньою спробою відволікти увагу суспільства від відвертого обдирання народу, від провальних реформ, що призвели до масового зубожіння людей, зате збагатили сотню привладних сімей мільйонерів. У чинних злодійкуватих правителів більше немає аргументів. Ці ідейні та управлінські банкроти здатні на все: на поглиблення конфронтації в суспільстві, навіть на розкол Української Держави, аби лише щодня, щогодини послуговуватись державними благами, обкрадаючи й так збіднілий український люд.

Тому нині, шановні депутати, нашим найпершим завданням є зупинення цієї знахабнілої, зажерливої компанії пройдисвітів, шахраїв, злодіїв, цих українофобів. Бо усі вони сліпо ненавидять усе українське – мову, історію, народ! Ми зобов'язані захистити нашу мову, бо в ній – запорука подальшої перспективи української нації, української держави. Тож зберімось усім миром під стінами Верховної Ради на Всеукраїнські депутатські збори, висловімо свою незламну позицію на захист української мови. Бо ще трохи й сколихнеться море народного гніву, яке змиє не лише злочинний режим і його приплічників, а й усіх байдужих, лінивих пристосуванців!

5 червня для кожного депутата – день іспиту на зрілість, на відповідальність, на громадянство!»

Однак, судячи з поведінки депутатів, які входять до складу провладної більшості у Волинській облраді, не доводиться розраховувати на те, що ці універсальні політичні пристосуванці стануть на захист української мови.