Фахівці попереджають про небезпеку прийняття закону Колесніченка-Ківалова.
Минулого тижня мовне протистояння виплеснулося під стіни Верховної Ради.
З одного боку - прихильники правлячої коаліції, які підтримують законопроект про регіональні мови. За стіною «Беркута» ті, хто вважає проект Колесніченко-Ківалова посяганням на мову державну.
Принципи мовної політики старий сценарій підвищення політичної температури перед виборами - вигідний і владі, і опозиції.
Однак на тлі неоформлених кордонів і недороблених до кінця держсимволів мова була не єдиним державотворчим елементом.
Історія питання проста і бурхлива. У 1992 році Україна підписала Європейську хартію регіональних мов, а в 2006 ця хартія почала діяти.
Цей документ - спосіб зберегти старовинні мови нацменшин, яких в старіючої Європі безліч. Творці законопроекту про принципи мовної політики в Україні називають своє творіння реалізацією хартії.
Втім, закон дозволяє використовувати ці мови не поруч, а замість державної. Одна лише 10 стаття передбачає: на територіях, де проживає більше 10% носіїв регіональної мови, всі документи місцевих органів влади та самоврядування приймаються державною або регіональною мовою та офіційно публікуються на цих мовах.
У трьох буквах сполучника «або» можливість відмовитися від державної мови не тільки влади, але і всім іншим. Експерти застерігають - в таких конкурентних реаліях українську мову до 2030 року може зникнути взагалі.
«Якщо цей закон дійсно почне реалізовуватися, то швидше можна говорити про остаточне зникнення української мови, ніж про мовне розкол», - говорить експерт з регіонального розвитку Олег Хавич.
Закон повинен захистити і забезпечити рівність носіїв 18 мов. Серед них на першому місці - російська.
«Мова йде тільки про російську мову. Причому справа не в тому, що ратують за російську мову - борються за право не говорити українською», - говорить віце-президент Федерації нацменшин Україні Йосип Зісельс.
Знайти 10% російськомовних не важко навіть в Галичині. Це дозволить на місцевому рівні визнати російську регіональною мовою - ось тільки регіоном її використання стане вся Україна.
Крім того, за новим законом всі українські квоти зникають із засобів масової інформації разом з дубляжем фільмів. Навіть школярі та студенти зможуть обирати, якою мовою вони хочуть вчитися. Пиши заяву - і держава зобов'язана надати вам викладача.
Експерти в Раді підрахували, що вчителі, перекладачі, подвійний документообіг - все це обійдеться бюджету мінімум 5 мільярдів гривень.
Втім, навряд чи обійдеться лише фінансовими витратами. Експерти вважають, що замах на мову у відповідь отримає сепаратизм.
Єдине, що за законом має залишитися на 100% українською - це збройні сили і центральні органи влади. Однак при переробці до другого читання в парламенті цей пункт може змінитися.
Коментарі
Саша
11.06.2012 10:43:04
Каждая страна имеет свой родной язык. А унас в Украине должно быть все отдолженое, чеё-то.... Это полный маразм. А есть вот ещё интерестная статья goo.gl/Cgt11 про мошенников Багиров и Хромаев из АРТА
Паша
11.06.2012 10:51:24
Конечно отдолженное: флаг - у Австро-Венгрии (согласно традициям немецкой геральдики), гимн - слямзить у поляков (ремикс польского "яще польска не згинеу"), название государства - тоже у поляков (оккупационное польское название Малой Руси, ибо "украиной" поляки называли провинцию на юго-восточной окраине Речи Посполитой, территориально соответствовала нынешней Черкасской области), "мову" напичкали "нерусскими" словечками со всех возможных суржиков, вместе с полонизмами и галицко-канадскими словечками типа "амбасада", "милицийанты", "авдЭтория" и т.д. Ну оочень богатое "исконно украйинское" наследие.
Харьков-салтовка
11.06.2012 12:56:07
Странно. Я и не знал, что у меня до принятия закона не было "Права не розмовляти українською". ВСЕГДА я общался на своем родном языке - русском, а то что не придется "кушать" укр.мову в СМИ и кино меня только радует. Переживающим за "мову" советую продвигать ее распространение другими методами, а тупым запретом других языков (камень в Фарионшу!)