Над Шацьким національним природним пароком, відомим далеко за межами нашої країни, нависла небезпека - волинські озера можуть перетворитися на болота.

Про це повідомляє видання "Урядовий Кур'єр".

Сусідня республіка Білорусь проводить розробку кар’єру для видобутку піску, крейди і мергелю та будівництво комплексу підприємств для виробництва з них будівельних матеріалів. За цим проектом площа кар’єру має становити майже дві з половиною сотні гектарів, глибина — три з половиною десятки метрів. Із нього має бути в перспективі вивезено понад дев’яносто мільйонів тонн будівельного піску та майже 120 млн тонн (!) — крейди і мергелю.

Такі наміри наших сусідів треба було б по-доброму тільки вітати. Якби не одне «але»…

Заплановане будівництво кар’єру і підприємств, що перероблятимуть видобуту із нього сировину, знаходиться безпосередньо біля кордону із Україною. На віддалі 300 м від нього на українській землі розташований зоологічний заказник місцевого значення «Липин» загальною площею понад 3 тис. га, на віддалі 5 км — мальовнича пам’ятка природи загальнодержавного значення — озеро «Святе», на віддалі 7-8 км — села Тур, Заболоття, Гута Ратнівського району, за два десятки кілометрів — Шацький національний природний парк, на території якого є 23 озера. Найбільше і найцінніше із них — озеро Світязь знаходяться від кар’єру на віддалі менше тридцяти, а не менше цінне для оздоровлення і розвитку туризму озеро Пісочне — на віддалі двадцяти кілометрів.

— Частина озер у парку, як відомо, в тому числі й Світязь — карстового походження, — зазначає заступник директора парку з науки Василь Матейчик. — Тому розробка в сусідів дуже глибокого кар’єру викликає в нас тривогу. Науці просто не відомі аналоги того, як можуть повести себе підземні води в подібних до наших умовах… Чи не призведе розробка білоруського кар’єру до відтоку нашої води за кордон та екологічних проблем у парку?

ФАКТ: З Хотиславського кар’єру за масою має бути вибрано піску і крейди на 30 млн тонн більше, ніж є води в одному із семи природних див України — озері Світязь.

— Нині Хотиславське родовище надано в користування групі компаній «Трайпл». Стратегічною програмою її дій є розгортання потужного виробництва з добування крейди та виготовлення бетону (420 тис. кубометрів на рік), силікатної крейди (120 млн шт на рік), великих обсягів вапна і дисперсної крейди. «Трайпл» планує розробляти другу чергу кар’єру на площі 50 га із пониженням рівня підземних вод відкритим водовідливом до 45 м, — ввів у курс теперішніх справ у сусідів начальник волинського облводгоспу В’ячеслав Лавренюк, який ще не так давно був начальником Ратнівського міжрайонного управління водного господарства і добре знає предмет розмови. — При цьому проектною документацією передбачається, що приток води в кар’єр буде становити майже 30 тис. кубометрів на добу. З метою зняття впливу на українську територію водопониження, згідно з проектом, паралельно українському кордону викопаний канал із шириною по дну 3 м. У нього подаватиметься вода з кар’єру, і він має виконувати функцію своєрідної водяної завіси, що має убезпечити українську територію від пониження рівнів грунтових і підземних вод.

На замовлення ЗАТ «Кварц- МелПром», яке представляє компанію «Трайпл», білоруські фахівці виконали оцінку впливу розробки кар’єру на навколишнє середовище. Але виконана ця робота лише на основі даних спостережень на білоруській території, без використання даних, що у 90-х були отримані українськими фахівцями. Потенційний вплив кар’єру на рівні грунтових і підземних вод визначався шляхом математичного моделювання при обмеженій базі даних, особливо зі сторони України. При цьому зроблено висновок, що розробка кар’єру не буде мати впливу на прилеглі території України.

І у Волинській облдержадміністрації, і в облводгоспі нині з приводу цього висновку сусідів є певна тривога.
Звісно, суверенне право білоруської сторони — робити на своїй території усе, що вона вважає за потрібне.
Але і ми маємо бути готові до того, щоб з аргументами в руках (вважай — даними спостережень за рівнями вод) своєчасно втрутитися в ситуацію у випадку її негативного розвитку і бити на сполох, — цілком об∂рунтовано вважає Олена Цветова. — В тому числі — й у міжнародних інституціях! Бо, як показує практика, немає злочинів, на яких великий приватний капітал не пішов би через дуже великі бариші. А крейда, до речі, у сусідів залягає до глибини 90 м!..
Але для кваліфікованої розмови нашій державі потрібні аргументи, які красномовно зможуть продемонструвати негативний вплив кар’єру у сусідній державі. А їх може дати лише постійний моніторинг гідрологічної ситуації в Поліському регіоні. Поки що на нього знайшли лише чверть потрібних коштів — 70 тис. грн. Мікроскопічна сума у порівнянні із деякими капіталовкладеннями останніх років. І виділила її, як неважко здогадатися, область…
Назріла і перезріла вже й необхідність у рамках чинних міждержавних угод з охорони навколишнього середовища і міждержавних конвенцій визначити з кожної сторони науково-дослідницьку організацію, яка б забезпечила науковий супровід робіт у кар’єрі та подання виконавчій владі і громадськості перевіреної і узгодженої інформації з цього питання.

Вони ж мають, найперше, зафіксувати узгоджені фонові показники стану середовища — рівні грунтових і підземних вод, хімію води, стан біорізноманіття. Цим своєрідним уповноваженим держави слід було б доручити розробити й узгодити спільну систему моніторингу, систему обліку та обміну інформацією і результатами аналізу ситуації. А головне — розробити й узгодити спільно із фірмою «Трайпл» перелік та величини критичних змін у навколишньому середовищі, при яких робота кар’єру має бути припинена — до вжиття дієвих заходів з ліквідації або мінімізації негативних наслідків.

Цю організаційну роботу, на думку волинян, в першу чергу мають взяти на себе Міністерство екології та природних ресурсів і Міністерство закордонних справ України. Коли ж відчує Поліський регіон, у якому гості із усієї України так люблять відпочивати влітку, надійне плече підтримки із столиці?
Довідка: Нині цінність унікальної території Шацького національного парку як літнього бальнеологічного курорту та місця збереження десятків і десятків видів, занесених до міжнародної і національної Червоних книг, Європейського червоного списку, з року в рік зростає.