Маршруткою їду до Луцька. Ранок. Хто дрімає, а хто мовчки споглядає крізь брудні вікна волинські пейзажі. Восьма ранку. Водій вмикає радіо. «Після «помаранчевих» був хаос. Нам необхідно було два роки тяжкої праці… Тепер в країні стабілізація і порядок…» ,- залунала в салоні бадьорим голосом агітка Партії регіонів. Не вистачало лише тріумфальної музики, чи хоча б гупання барабанів з литаврами.

Ввечері вмикаю один з київських телеканалів. Передача починається тією ж рекламкою. Особливий акцент робиться на словах «два роки тяжкої праці пішло на подолання хаосу…».

Якщо подумати то доля істини, у цьому твердженні таки є. Два роки Президент України Віктор Янукович, його уряд на чолі з Миколою Азаровим, який публічно визнав, що в нас є проблема «кровососів бюджету», тяжко працювали над розбудовою маєтку «Межигір”я», що в Закарпатті, будівництві вертолітних майданчиків, примноження власних статків і статків олігархічних кланів, перекачуванні бюджетних коштів без тендерів, під маскою «Євро-2012».

Як повідомляє Державна податкова служба України, доходи за минулий рік задекларували на рівні понад мільйон гривень дві тисячі 291 особа, що на 754 чоловік більше, ніж у 2010 році. Найбільше мільйонерів «окопалося» в Києві (916), Донецькій (271), Дніпропетровській областях(216). За повідомленням «Економічної правди», за останніх два роки «тяжкої праці регіоналів» українські банки перерахували в офшорні зони та на Кіпр 53 мільярди 397 мільйонів доларів. За валютним курсом, який діє в нашій країні останніх три роки, це більше, ніж 400 млрд. гривень. Для порівняння: державний бюджет України на нинішній рік має доходи 367 мільярдів гривень. Словом, не один бюджет знаходиться в офшорах. Це ті кошти, які не обкладаються податками, з них не сплачуються внески в Пенсійний фонд, соціальні фонди.

Ці два роки «тяжкої праці» пішли на інше: перетягування повноважень на посилення ваги президента, зруйнування будь-яких рівноваг гілок влади, «приручення» Конституційного суду, який почав приймати рішення з одного питання, які суперечать одне другому, «приборканні» всієї судової влади, посилення репресивних органів, перетворення законодавчого органу – Верховної Ради в збіговисько «кнопкодавів», коли навіть доленосний Кримінально-процесуальний кодекс прийняло 60 депутатів з більшості, а решту голосів дали «піаністи», які голосували за п”ятьох, добавили голосів сателіти регіоналів. Ці два роки пішли й на згортання демократії в Україні, свободи слова в ЗМІ, сварку з Євросоюзом через судові переслідування політичних опонентів, ганебного витвору, так званого закону про мови панів Колесніченка й Ківлова, який стане «яскравим проявом реанімації сталінської політики лінгвициду, після якої почнеться етап етноциду – витіснення зі споконвічних земель і знищення української нації».

Звісна річ, про ці два роки «тяжкої праці регіоналів» ніхто й не згадував би зараз, якби попереду не маячили парламентські вибори. Тому ще неодноразово чутимемо хвальби повні торби. А за ними що?

Олександр Хоменчук

Джерела:

- повідомлення ЗМІ; 
- власна інформація.