22 червня 2012 року голова Волинської ОДА Борис Клімчук озвучив свою позицію з обговорення «мовного» питання в обласній раді, яку оприлюднила прес-служба облдержадміністрації. У ній міститься чимало фраз, які не мають нічого спільного з реальністю, персонально ображають захисників української мови в обласній раді та нав’язують українцям неповноцінну ментальність толерантних «гречкосіїв».

Про це йде мова у заяві прес-служби ВО «Свобода», текстом якої володіє «Під прицілом».

«Така заява Бориса Клімчука свідчить про його атрофовану історичну пам'ять. Вочевидь, тривалі роки прислужування різним колоніальним режимам – від совєтсько-комуністичного до режиму Януковича – не змогли не позначитися на світогляді голови Волинської ОДА. Борис Клімчук перетворився у слухняне знаряддя українофобів задля здійснення наступу на українську мову та історію на Волині.

Голові Волинської ОДА варто нагадати: українці насправді не були гречкосіями, а були воїнами, які завжди тримали шаблю, навіть працюючи в полі. Справжні українці завжди давали відсіч окупантам та місцевим яничарам-зрадникам. Вільний козацький дух завжди був найкращою запорукою і гарантією захисту української нації від поневолення. Саме тому його так ненавиділи, боялись і намагалися знищити окупанти. Теперішній владі, очевидно, дуже хочеться бачити український народ покірними безмовними кріпаками, які працюють на своїх панів.

Голова Волинської ОДА Борис Клімчук на останній сесії Волинської облради 21 червня проявив свою слабкодухість, турбуючись за те, щоб ненароком не образити ворогів України. Він вирішив погратися в толератність із тими, хто веде тотальний наступ на душу України – українську мову, поширює російську мову і сіє громадянське протистояння. Але хіба закон Ківалова-Колесніченка – не наслідок розплати за толерантність? Чи не розплачуємося ми, українці, сьогодні саме за нашу надмірну політкоректність, поблажливе ставлення ло ворогів української нації, явних і прихованих?

Саме Борис Клімчук та його послідовники своїми діями, а точніше – бездіяльністю та інертністю, наслідком чого стало неприйняття рішення Волинської обласної ради з «мовного» питання під час сесійнього засідання 4 травня 2012 року, власне й породили безкарність дій таких відвертих ворогів української нації, як Табачнік, Ківалов, Колєсніченко, Бондарєнко. Тож політика очільника Волинської ОДА – це насправді політика сприяння та підігрування українофобам, а не політика захисту української нації від наступу яничар і російських імперіалістів. Свідчення цього – той факт, що сам Борис Клімчук ні на сесії 4 травня, ні 21 червня, яка, попри спротив «губернатора», таки ухвалила проект звернення на захист української мови, так за нього й не проголосував.

Окрім іншого, Борис Клімчук незграбно спробував «відмити» свого Президента Віктора Януковича та зняти з нього відповідальність за розгул новітніх русифікаторів в Україні. Тим часом Віктор Янукович не сказав жодного слова проти законопроекту Ківалова-Колєсніченка, чим підтвердив свою солідарність із ворогами української мови. А щодо тези про провокаторів, то провокатори якраз знаходяться по ту сторону барикад, на якій – і Борис Петрович, і які, власне, й голосували за цей провокативний законопроект у парламенті.

Вочевидь, Борис Клімчук забув, що прислуговування колоніальній адміністрації в українській історії закінчується погано. І саме козаки, а не гречкосії, дадуть гідну оцінку його діям».