У Луцьку на вулиці Коперника, 8 сьогодні відбувся пікет біля приміщення колишнього КБ «Волиньторгінвестбанку», який належав Миколі Голєву. Обурені лучани вимагали повернути їм вклади, які після банкрутства банку їм не віддав власник, - повідомляє інтернет-видання «Під Прицілом».

Близько 30 осіб вишикувалось з плакатами у скверику поблизу банку, до якого в свій час носили свої вклади.Люди вигукували гасла: «Верніть нам наші гроші», «Голєв погодуй наших дітей» та «Де гроші?». Щоправда, за 10 хвилин їхнього пікету до вкладників ніхто так і не вийшов, оскільки вже давно у приміщенні, де розташовувався банк, нікого з адміністрації немає.

Люди прийшли вимагати кошти, які вкладали в КБ «Волиньторгінвестбанк» ще понад 12 років тому. Вклади припинив видавати банк ще у 1999 році, тож відтоді люди не бачили своїх грошей. Люди вкладади, на той час, шалені суми по 500-100 гривень, адже зарплати були в межах 200-400 гривень, тож сякі-такі заощадження складались копійка до копійки і в один день неслись до банку на зберігання. В даному випадку вкладників було близько 800, однак багато хто вже забув про свої збереження, які банк до нині так і не віддав. Сьогодні ж кілька десятків вкладників прийшли висловити своє незадоволення тодішньому голові правління КБ «Волиньторгінвестбанк» Миколі Голєву, який з того часу перетворився з типового «нового українця» в багатенького бізнесмена, і не останню роль в накопиченні його статків зіграли саме вклади лучан у вищезгаданий банк.

Вже за кілька хвилин з початку пікету, поруч з обуреними вкладниками зібралась купка перехожих. У натовпі зокрема почався галас і лайка. Вже за мить зі сторони перехожих підійшло кілька невідомих, які накинулись на пікетуючих і почали рвати їхні плакати. Зав’язалась бійка. Старші жінки з чоловіками відійшли в бік, а сама сутичка розгорілася між сімома молодиками підозрілої зовнішності. Вони зчепились і почали шарпати та гамселити один-одного. Хтось навіть дістав незрозумілий предмет ззовні, схожий на рукоятку ножа. За мить у натовпі хтось вигукнув «Ріжуть г*ди!» і учасники бійки розбіглись в різні сторони.

На місці побоїща лишились тільки порвані плакати і… поломаний 20-кубовий шприц з залишками рідини червоного кольору, з яким прибігли нападники. Поруч же лишились плями, схожі на кров. Свідки бійки викликали міліцію і огородили місце можливого злочину, аби ніхто не попсував докази. Однак, правоохоронці так і не прибули на виклик. Чи то в міськвідділку міліції забули вислати наряд, чи ж правоохоронці по-просту проігнорували виклик. Ми разом зі свідками простояли на місці сутички майже 50 хвилин, однак жодного правоохоронця не помітили. Присутні ж заявляли, що бачили, як нападник вихопив саме ніж і вдарив ним молодого хлопця з числа пікетувальників у самісіньку шию. Проте куди дівся поранений так і не вдалось з’ясувати. Як згодом повідомили інтернет-виданню "Під прицілом" правоохоронці прибули лище опів на другу дня.

Як розповідав 12 років тому голова правління КБ «Волиньторгінвестбанк» Микола Голєв, труднощі викликані загальноукраїнською кризою банківської системи виникли ще 6 січня 1999 року. Оскільки ж фінансова структура «Волиньторгінвестбанк» працює динамічно тож при закритті виплат було прийнято рішення проводити часткове повернення по 100 гривень кожному клієнту. Таким чином вкладникам обіцяли розпочати виплату вкладів вже 15 січня. Вже за тиждень люди зрозуміли що своїх грошей не отримають. Аби забрати зі своїх збережень хоча б щось, вони ще з 3-х годин ночі шикувались у чергу під стінами банку і чекали за порядком на свої 100 гривень. Працівники банку обіцяли обслуговувати не менше 100 клієнтів, однак видавали гроші не більше 30 вкладникам. Тож чим більша сума на рахунку, тим менша ймовірність для вкладника отримати свої гроші. Тож усіх вкладених грошей жоден з клієнтів не отримав.

Ще у 1999 році Микола Голев пояснював це так: «Залучаючи вклади від населення розмістили їх у довгострокову програму. Оскільки населення коли заключало з нами угоди про депозитні вклади заключали ці угоди на рік, півтора і ці угоди скажем наприклад десь біля 70% угод які ми заключили з населенням закінчуються у вересні 99 року. Тоді закінчуються і терміни кредитів, які ми надали підприємствам транспортним, будівельним, бо ви знаєте, що будівництво, транспорт це такі сфери, які не можна зробити швидко якусь торгову операцію і за місяць, за два повернути гроші. Відтепер за словами вкладників окрім держави, яка в минулому знецінила усі їхні вклади вони не довіряють і комерційним банкам. Наразі не відомо яка доля чекає фінансову установу і залишається лише чекати на можливі висновки нацбанку».

Вже у жовтні 1999 року Нацбанк України прийняв рішення про ліквідацію комерційного банку «Волиньторгінвестбанк». На адресу ліквідаційної комісії на той час надійшло близько 800 заяв від фізичних та юридичних осіб, які так і не отримали своїх вкладів. Загальна сума претензій до ліквідованого банку становила 270 тисяч гривень від юридичних осіб, та понад 3 мільйони гривень від фізичних вкладників.

Що ж до суми коштів, що підлягають поверненню - відсотки по вкладах не були враховані, а усі вимоги вкладників обраховано у національній валюті - гривні. Єдиним виходом з ситуації могла б стати реалізація всього майна банку шляхом продажу з аукціону. Тож всі б вкладники отримали свої гроші.

Однак, доля того ж таки майна банку лишилась нез’ясованою, а самі клієнти лишились без своїх заощаджень.