Сьогодні у рядових посадках, парках та скверах Луцька налічується близько чотирьох тисяч каштанів. Переважно це дерева зрілого та перестійного віку. За останні 10 років більшість каштанів, які ростуть у місті уражені так званим шкідником молі літучої (каштанова міль) та фітопатогенним грибком.  Про це повідомив інтернет-виданню «Під прицілом» головний еколог Луцька Борис Сорока.

Зокрема, він розповів, що через масове трьох-чотирьохкратне розмноження літучої молі у рік та спорове розмноження грибка - листя дерев у липні-серпні набуває бурого кольору та опадає. Через «пригнічення» приросту пагона каштан слабшає і вже у вересні крона дерева оголюється, а у листопаді можна спостерігати повторне цвітіння каштанів.

Головний еколог Луцька зазначив, що в країнах Європи з цією проблемою почали боротися ще з 1996 року. За його словами, екологи протягом тривалого часу шукали шляхи її вирішення.  Навіть хотіли просто замінити каштани на дерева інших порід, які добре себе зарекомендували в озелененні, зокрема на липу чи горобину. Однак ці дерева коштують дорожче.

Борис Сорока  зауважив, що і наступний спосіб захисту – хімічний, теж не є дієвим на 100%.  Його суть полягає у використанні феромонів, коли на запах самки злітається значна кількість комах, які потрапивши у пастку гинуть. Однак, за таких умов «помирають» і корисні комахи, які запилюють квіти і знищують тлю.

«Третій метод обприскування чи аерозольного розпилювання в міських умовах не можливий. Наші сусіди, поляки, запропонували новий фізико-хімічний спосіб. Він передбачає введення в стовбур дерева методом ін'єкції препарату вибіркової дії, котрий знищує тільки літаючу міль», - пояснив Борис Сорока.

Він також додав, що цей метод використовують у багатьох країнах Європи. Тривалість дії препарату чотири-п'ять років.

Еколог розповів, заручившись підтримкою польський колег, такий експеримент провели і в Луцьку. З їхньою допомогою було щеплено 30 каштанів на вулицях Набережній та Володимирській.

Борис Сорока зауважив, що результат такого експерименту – позитивний, адже щеплені дерева залишаються зеленими аж до листопада, плоди більші за розміром, ніж у заражених.

Головний еколого Луцька нарікає, що боротьба з «каштановими» шкідниками - справа не дешева, та й братись за це ніхто з міської влади по суті не хоче. Мовляв це вимагає значних фінансових затрат. Зокреа, лише на комплексну обробку луцьких каштанів імпортною вакциною необхідно близько 800 тисяч гривень. Однак з бюджету їх не поспіпшають виділяти.

Звісно ж легше зрізати пошкоджені дерева та збути їх на деревину приватним підприємствам, як у випадку з хворими на омелу деревами, що повирізали у парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки. У цьому також можна прослідкувати деякі співпадіння. так наприклад кожен рік у Луцьку проводять обрізання та викорчовування подібних зелених насаджень, тож на ті місця де вони росли, міська влада оперативно намагається засадити нові молоді деревця. Здебільшого це саджанці того ж таки каштану, липи, горобини а також берези, які закуповують не лише у державних лісових господарствах, а й приватних розсадниках. Щоправда прослідкувати відтік коштів, які виділяються міським бюджетом на оновлення зелених насаджень не так і легко. Варто додати, що таке явище у Луцьку набирає певної систематичності, адже каштани гинуть щороку, тож і посадку нових деревець (тобіш закупівлю саджанців) проводять також щороку... і так по колу... Одні всихають - інші садять.