На сьогодні по одномандатному виборчому округу № 22 балотуються в депутати Верховної Ради 13 кандидатів. Загальних фраз та пустопорожніх слів достатньо в програмах усіх представників. Практично всі вони визнають Україну країною несправедливості, безправ’я, бідності, узаконеного рабства, котра давно потонула в корупції. Тож кожен із них вважає себе саме тим виключенням, яке не буде підлягати сталим уявленням. Саме з під його депутатського крісла, в разі обрання народним слугою, наче у казці, потечуть молочні ріки з кисельними берегами, а гроші самі посиплються в кишені електорату.

Проте нам, виборцям, не потрібно їхніх гарних слів. Ми вже достатньо наслухалися за останні два десятиліття. Нам потрібні конкретні дії та вчинки. Процвітання країні обіцяють усі. А нас, першочергово, цікавить те, що торкнеться безпосередньо нас, нашого дому, нашої вулиці, міста.

Які ж конкретні кроки та механізми їх реалізацій пропонують своїм виборцям кандидати одномандатного виборчого округу № 22? Що саме вони обіцяють зробити зокрема для обласного центру? І головне, чи вистачить у них честі, мужності та сили не забути відразу після виборів своїх обіцянок і виправдати сподівання людей?

Якими ж пропозиціями хочуть завоювати прихильність електорату його майбутні слуги?

Так, наприклад, кандидат від партії Кличка Ігор Алєксєєв обіцяє спорудити у місті Луцьку каналізаційний колектор і «вибити» з бюджету кошти та залучити інвестиції, щоб замiнити системи тепло- та водозабезпечення міста. В той же час, піднімаючи питання про підтримку та розширення діяльності Луцького палацу учнівської молоді, відродження туристичної сфери, реконструкцію старого міста – кандидат обходиться лиш загальними фразами. Тож і не розповідає своїм виборцям, у який спосіб збирається це робити.

Що ж до самовисуванця Тараса Божидарніка, то він обіцяє поборотися за встановлення справедливих тарифів на комунальні послуги. (Серйозна стаття витрат для великих закладів). Хоче запровадити громадське обговорення плану розвитку Луцька з правом громади ветувати проекти забудов. (Конкуренти останнім часом надто розбудувалися?). Каже про освітлення вулиць, ремонт доріг і тротуарів, оснащення сучасним обладнанням поліклінік, диспансерів та лікарень. Однак, яких саме і де – не конкретизує.

В той же час, Віталій Кварцяний обіцяє у своїй передвиборчій програмі запропонувати майбутнім колегам-депутатам поборотися проти «вичавлювання» грошей з батьків дітей у дитсадках, школах та зі студентів вишів. Запевняє, що, опинившись під куполом Верховної Ради, не забуде своїх виборців і попрацює над вирішенням проблем, що турбують лучан. Тож крім цього, у його передвиборчій програмі більш конкретних пропозицій не помітно.

Чи не найбільш глобальні питання піднімає у своїй передвиборчій програмі Петро Кравчук, який планує збудувати сміттєсортувальний завод та повернути бюджетні кошти на модернізацію очисних споруд річок Стир та Сапалаївка. Тож він пробує завоювати прихильність відповідних верств населення розмовами про комунальні аптеки, заклади охорони здоров'я, житло для вчителів, лікарів, працівників культури та інших мало захищених категорій громадян. Однак знову ж таки – ані слова про шляхи реалізації своїх планів.

Що ж д Юрія Недужка, то він обіцяє збудувати в Луцьку аквапарк, збільшити кількість дитсадочків та звести… новий перинатальний центр. Справа в тім, що кошти на будівництво нового перинатального центру саме закладаютья в бюджеті, і як уже повідомляло інтернет-видання «Під прицілом» будівництво саме починається – і все без участі Юрія Недужка. Тож передвиборча обіцянка збудувати новий перинатальний центр ніякого відношення до цього кандидата не має. Тому це сміливо можна віднести до справжнісінької брехні і привласнення чужих ідей та напрацювань собі. Окрім цього, у передвиборчій програмі Юрія Недужка викладено справжню концепцію будування «раю на землі» - і зарплати захмарні, і пенсії пристойні, однак про те, де ж цей кандидат візьме гроші і чим підтвердить свої обіцянки - жодного слова.

Що ж стосується нинішнього депутата Верховної Ради Ігоря Палиці, який цього разу пробує пройти до парламенту від свого рідного міста, то у його передвиборчій програмі основне - розробити та реалізувати масштабну програму розвитку Луцька до 2020 року. Якщо більш конкретно, то кандидат обіцяє здійснити благоустрій мікрорайонів: Вересневе, Вишків, Гнідава, Гуща, Красне, Омеляник, Теремно. Окрім цього, у планах Ігоря Палиці -завершити будівництво сучасного фонтану на Театральному майдані, закінчити освітлення парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки, реконструювати парк ім. 900-річчя Луцька, встановити та реконструювати 100 дворових і дитячих майданчиків. Також у своїй передвиборчій програмі кандидат не уникає питань підвищення якості освіти у Волинських ВУЗах. Зокрема, Ігор Палиця має намір створити та обладнати 4 науково-дослідні лабораторії в університетах, забезпечити бездротовим Інтернетом корпуси державних вишів, реконструювати учбово-лабораторний корпус № 8 ЛНТУ, надати 135 щомісячних стипендій найкращим студентам державних університетів міста; завершити будівництво навчально-виховного комплексу № 27, забезпечити школи та дошкільні заклади міста фаховими журналами, методичними посібниками та сучасним навчальним обладнанням. Також Ігор Палиця має у планах спорудження студентського містечка.

Окрім цього, він зобов’язується реконструювати Будинки культури у мікрорайонах Вересневе та Теремно, а також перебудувати стадіон «Авангард» у сучасну спортивну арену.

Конкретних обіцянок та планів у передвиборчій програмі Ігоря Палиці озвучено досить багато. Тепер головне кандидату дотримати свого слова і зуміти реалізувати власні зобов’язання, щоб не розчарувати своїх прихильників.

Пащук Віктор Михайлович у своїй програмі лучанам обіцяє забезпечити дотримання законодавства в плані трудових відносин. Зобов’язується заборонити приватні будівництва на місцях дитячих та спортивних майданчиків, скверів та зон відпочинку, відновити роботу закритих дошкільних закладів та медичних установ.

У передвиборчих програмах Голєвої Олени Василівни, Козюри Андрія Григоровича, Плакси Ярослава Вікторовича, Сітухи Сергія Дмитровича, Федосюка Віталія Євгенійовича та Гайдучика Петра Даниловича ми не знайшли конкретних пропозицій для покращення життя людей у своєму виборчому окрузі. Однак в них достатньо загальних фраз, красивих слів щодо зрушень у всеукраїнських масштабах.

У політиці, як у спорті, треба починати з малого. Для того, щоб отримати довіру виборців керувати на всеукраїнському рівні – спочатку потрібно довести, на що ти здатен у себе вдома. Кому, як не слузі свого народу, депутату-мажоритарнику першочергово дбати про розвиток свого округу? Тож здавалося б і передвиборчі програми кандидатів повинні були б мати у своїй основі конкретні пропозиції, які вирішували б питання місцевих виборців.

Обіцяно не мало і не багато. Наразі залишається чекати мудрого вибору від електорату, а від кандидата, який пройде – виконання своїх обіцянок та відповідальності за свої слова.