Попри годинну суперечку депутати Волинської обласної ради погодили текст «Звернення до волинян із приводу підписання антиукраїнського «мовного»  закону, - інформує інтернет-видання «Під прицілом».

Перед початком засідання сесії обласної ради обранці громади отримали по два примірника звернення. Перший  - узгоджений на засіданні голів фракцій ВО «Свобода», ВО «Батьківщина», Політичної партії «Наша Україна» та Народної партії, інший – розроблений фракцією Партії регіонів.

Оскільки тексти звернень дещо різнилися, то в сесійному залі виникла суперечка, яка тривала понад годину. За цей час голови фракцій  змушені були кілька разів робити перерви, аби порадитися з однопартійцями.

На початку сесії голова Волинської обласної ради Володимир Войтович запропонував депутатам прийняти проект рішення без обговорень. Однак цією пропозицією він ще більше підбурив депутатів до суперечки.

Словесна «перепалка» почалася між «свободівцями»  Анатолієм Вітівим, Євгеном Мельником та «регіоналом» Олександром Башкаленком. Останнього обурило, те що у «опозиційному» тексті звернення  є певні вислови, зокрема  «існуючий режим», «дискримінація за національною ознакою» і «розпалювання міжнаціональної ворожнечі», які б, на його думку,  варто було замінити. 

Володимир Войтович закликав депутатів проголосувати за проект, який розробили голови фракцій, бо зміни, запропоновані Башкаленком,  суті звернення не змінять.  

Депутати за рішення не проголосували.

Потому, за ініціативи Вітіва, була оголошена перерва на 10 хвилин для того, аби голови фракцій порадилися та дійшли згоди як діяти в такій ситуації. Після перерви знову відновилися дебати за тим же сценарієм – Башкаленко просить внести правки,  а депутати не хочуть приймати рішення.

Після тривалої суперечки компромісне рішення все ж було прийняте. І депутати проголосували за узгоджений текс  «Звернення Волинської обласної ради до волинян із приводу підписання антиукраїнського «мовного» закону».

Текст звернення:

«Голосування за закон «Про засади державної мовної політики» та підписання його спершу Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином, а згодом і Президентом України Віктором Януковичем, змушує нас звертатися безпосередньо до вас, оскільки саме ви делегували нам право представляти ваші інтереси у найвищому представницькому органі нашого краю та висловлювати вашу позицію з усіх нагальних соціально-економічних і політичних питань.

За таких обставин звернення до центральних органів влади вже не має жодного сенсу, бо вони продемонстрували цілковиту нездатність захищати українські інтереси, зрадили українській мові. Депутати Верховної Ради України з провладної більшості та її керівництво дискредитують парламентаризм в Україні і засвідчують відсутність стратегічного державницького мислення та національного самоусвідомлення своєї відповідальності перед українським народом.

У сфері культурної політики виникла реальна загроза посилення русифікації країни. Українську мову цілеспрямовано витісняють із основних ЗМІ, загальноприйнятною серед високопосадовців стала безкарна демонстрація презирства.

«Мовний» закон Ківалова-Колесніченка не відповідає європейським нормам про захист мов національних вершин. Такі міноритарні мови, як, наприклад, гагаузька, караїмська, кримсько-татарська, які не мають території поширення поза межами України, не матимуть жодного шансу й на розвиток, оскільки справжньою метою цього закону є просування винятково російської мови за рахунок української та справді міноритарних мов.

В Україні дійсно необхідно серйозно і фахово поліпшити мовну політику. Українська мова, як єдина державна, мусить зайняти всі ті ніші, в яких повинна домінувати саме державна мова (ЗМІ, школи, університети, державні та місцеві адміністрації, тощо). Разом із тим, усі мови національних меншин в Україні мають бути в однаково рівних умовах для свого вільного розвитку, без ущемлення одних мов за рахунок іншої – російської.

Прийнятий у Верховній Раді України «мовний» закон суперечить нормам Конституції України. Відтак, цей закон не має жодних правових наслідків і не може діяти на території Волинської області, оскільки його ухвалення відбулося з численними порушеннями норм Конституції України, Закону України «Про регламент Верховної Ради України», інших законів нашої держави.

Тому, спираючись на статтю 10 Конституції України, заявляємо, що єдиною державною мовою в нашій країні є і буде українська, а на території Волинської області акти нормативного характеру, що суперечать статті 10 Конституції України, не діятимуть. Закликаємо громадян, посадових та службових осіб, працівників підприємств, організацій та установ краю при реалізації державної мовної політики на території Волинської області застосовувати статтю 10 Конституції України – як нормативний акт прямої дії.

 Ми, депутати Волинської обласної ради, звертаємося до Голови та суддів Конституційного Суду України із проханням розглянути відповідні конституційні подання з цього приводу і визнати Закон України «Про засади державної мовної політики» неконституційним.

 Волинська обласна рада звертається до волинян, представників громадськості та політичних партій із закликом зробити все можливе, щоб зупинити наступ на українську мову. Вважаємо, що майбутня Верховна Рада України VII скликання має ухвалити Закон України «Про захист української мови», як це відображено в законодавстві країн Західної Європи, зокрема у Франції. В Україні необхідно впровадити обов'язковий іспит із української мови для державних службовців та виписати сувору систему покарань за недотримання закону. Вимагаємо також створити спеціальну державну структуру, відповідальну за захист і утвердження української мови, дотримання мовного законодавства.

 Звертаємося до всіх свідомих громадян Волині та України, представників громадських організацій, інтелігенції, мистецьких кіл: боронімо нашу мову всіма допустимими законом засобами та способами! Ми, обранці Волинської громади, засвідчуємо свою солідарність та підтримку всім і кожному, хто в цей непростий для нашої країни та всіх українців час стає на захист своєї мови, ідентичності, духовності, нації, держави та свободи».