Наскільки якісну та безпечну для споживання рибу пропонують торгові точки для лучан, намагалися з’ясувати «Відомості», поспілкувавшись зі спеціалістами контролюючих органів.

За інформацією завідувачки відділу ветеринарно-санітарної експертизи у Волинській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини Інни Вакульчук, більшість риби завозять в Україну з Голландії, Норвегії, Америки, Китаю. А безпосередньо в область вона надходить у великій кількості з київських оптових баз — уже зі супровідними ветеринарними документами, з якісними посвідченнями і товарно-транспортними накладними. Споживач у будь-якій торговій точці може запросити ці дані, і йому зобов’язані їх показати.

Що ж стосується терміну придатності риби, то його також можна проконтролювати, запитавши в реалізаторів про супровідні документи, де чітко вказано, до якого числа має бути реалізована та чи та партія. На пакуванні теж позначена партія продукції.

На кожному ринку спеціалісти лабораторії ветсанекспертизи контролюють процес реалізації риби, перевіряють наявність документів. І якщо виникли сумніви у якості продукту, вони мають право відібрати зразки і відправити до державної лабораторії для проведення контролю.

Якщо говорити про живу рибу, то здебільшого вона з волинських водойм. Найчастіше це короп, білий амур, щука, товстолоб. Два рази в рік проводиться обстеження рибних водойм, тобто ветеринарно-санітарна паспортизація, і одночасно в цей же період — розширений лабораторний контроль виловленої риби, за результатами яких видаються експертні висновки та ветеринарні свідоцтва, які покупець також може отримати для ознайомлення в реалізатора.

Якщо ж рибу продають не на території ринку, а таке ми часто спостерігаємо в Луцьку, то, за словами Інни Вакульчук, її інспектори вже не контролюють. Хоча покупець у такого реалізатора може попросити ветеринарні документи.

«Цього року в листопаді один раз не було видано документи на реалізацію коропа з Ратнівського району», — наводить приклад Інна Миколаївна. «Адже при дослідженні в лабораторії в рибі виявили гельмінти — філометроїдоз. Зараз власник лікує рибу, і її реалізація буде здійснюватися наступного сезону».

На запитання, чи можна їсти оселедці, уражені глистами, ветеренар відповідає, що є велика кількість гельмінтів, які локалізуються в кишечнику, у внутрішніх органах риби, навіть у м’язах. Усе, що стосується оселедця, пройшло через митниці, а отже, там досліджували, наскільки інтенсивне ураження личинками, тобто була паразитарна оцінка. Якщо виявлено більше п’яти личинок будь-якого виду на один кілограм, але саме їстівних частин — м’яса, молочка, ікри, то ця риба до реалізації не допускається. Що стосується оселедця, то один-два екземпляри анізакіди, не є сильним ураженням. Це неживі личинки у кишківнику на тій частині, що видаляється. Це не шкідливо і не псує товарний вигляд. Цього року один раз у області було зафіксоване сильне ураження — в межах до сорока одиниць гельмінтів на кілограм їстівних частин — у путасу.

Висловлюють волиняни значні скарги й щодо видів замороженої риби. Провівши перевірку, ветеренари відібрали зразки замороженого філе пангасіуса для дослідження у супермаркеті «Наш край» ТОВ «Арго-Р» у місті Камені-Каширському, — розповідає головний спеціаліст інспекції в справах захисту прав споживачів Ольга Філімончук. — За результатами випробувань, проведених лабораторією Волинського науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації партія філе пангасіуса, що була в продажу на час перевірки, визнана стандартною. Однак відібрані порції забраковані через завищену масову частку глазурі на 2,6% (виробник — В’єтнам, постачальник «Міжнародна група морепродуктів», місто Київ). Застосовано фінансові санкції та видано припис про заборону реалізації цього товару.

За інформацією Ольги Філімончук, в ході перевірки за скаргою споживача у магазині «Наш край» ТОВ «Арго-Р» у м. Луцьку знімалися з реалізації 15 кг варено-морожених креветок у панцирі. В доступній формі на ярликах не було інформації про дату виготовлення та термін придатності до споживання. У магазині «Наш край» ПП «Тимаг» (м. Луцьк, пр. Соборності, 11) заборонялися до продажу оселедці свіжоморожені через незадовільні органолептичні показники — пожовкла поверхня з неприємним запахом розкладеного риб’ячого жиру. Дату виготовлення цієї риби та термін придатності встановити не вдалося.

Ольга Романівна зауважує, що з приводу продовольчих товарів люди рідко звертаються в інспекцію, адже зазвичай витрачають невеликі суми грошей, тому просто мовчки викидають зіпсований чи неякісний продукт. Але навіть коли людина поскаржилася, на проведення перевірки торгової точки необхідно отримати дозвіл із Києва. А це затягується у часі, тож уже саме тієї партії товару може й не бути.

Загалом інспекція у справах захисту прав споживачів цього року перевірила 1,96 тонни рибопродуктів, із яких забраковано 0,56 тонни, або 28%. В основному через відсутність достовірної інформації для споживачів про назву та масу фасованої продукції, невідповідність вимогам нормативних документів, незадовільний зовнішній вигляд продукції чи пакування.