29 січня цього року у місті Луцьку відзначатимуть День пам’яті Героїв Крут. Зокрема, у цей день о 12:30 за участю представників влади, громадськості міста, учнівської та студентської молоді відбудеться покладання квітів до пам’ятного знаку Героям Крут та панахида за загиблими. Про це повідомили у відділі інформаційної роботи Луцької міської ради.
Також в освітніх закладах та бібліотеках міста будуть організовані тематичні заходи, уроки пам’яті з нагоди річниці трагічної загибелі студентського куреня під Крутами, в установах культури міста - представлені тематичні експозиції, виставки архівних документів, фотоматеріали, твори мистецтва та література, експозиції, музейні виставки.
Запрошуємо лучан долучитися до вшанування пам’яті Героїв Крут.
Коментарі
Юрко Долина
29.01.2013 10:11:27
Українці збереглися, як нація завдяки своїй боротьбі за свою державність, мову , віру !!! Московіт, як не намагався "вичистити українську генетичну пам"ять", та сам потрапив в пасткку: без України - московська "історична конструкція" - виявляється фікція !!! Русин Якуб Собеський ( учасник Хотинської війни 1621 р., батько славетного українця Івана ІІІ Собеського ) склав щоденник “Commentariorum Chotinensis belli libri tres”, який було видано у 1646 р. латиною. Зокрема, в в Щоденнику Хотинської війни Якуб Собеський писав про запорожців : “Майже усі вони з Русі приходять (з теренів сучасної України), хоча чимало з Велико- та Малопольщі шляхтичів, на позбавлення честі засуджених, а деякі з Німеччини, Галлії, Італії, Іспанії навіть, через вироки за злочини вигнані, між ними знаходяться. Для останніх головною умовою перебування у козацькому товаристві було дотримання православ’я, використання рутенської (української) мови (!!!) та прийняття козацької прізвищевої назви; вони релігії Грецької сповідання дотримуються, рутенську мову уживають, відкидають походження – якщо навіть хто [досі] носив знатне, плебейські імена приймають і вони, для усього громадянства померлі, дике життя вести змушені” . Крім цього, Якуб Собеський особливо відзначав у своєму “Commentariorum Chotinensis belli libri tres” якості запорізької флотилії: “До війни морської найпридатнішими [козаків] тривалий зробив досвід… Плавають на човнах, які з бортів на кшталт дошок пуками з очерету, вигаданими проти бур та хвиль моря, обв’язують і, досконало легкі, вони важкими галерами турків найчастіше заволодівають”. Не менше захоплення у Якуба викликали й запорізькі піхотинці – основа основ військової організації Січі: “Багато з них [запорожців] списів не вживає, але рушниць – усі. Цим створюють армії Корони Польської можливість дорівнюватись найпотужнішій у світі земних володарів піхоті”. Безумовно, не оминув Якуб Собеський і організацію польових укріплень запорожців – таборів: “Стан також вправно в кількох порядках роблять з возів, за нормами найсильніших оборонних укріплень, який Табір називають і противорогів натиску крайнього в ньому шукають сховку". НАЩАСТЯ УКРАЇНЦІ МОЖУТЬ ВЖЕ ПРОТЯГОМ БІЛЬШЕ 20 РОКІВ ВИВЧАТИ УКРАЇНСЬКУ ІСТОРІЮ , А НЕ ЗА МОСКОВІТСЬКИМИ ФАЛЬШОВАНИМИ КАЗКАМИ !!! СЛАВА УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ !!!
місцевий
29.01.2013 15:38:09
Нема заняття дурнішого, ніж ритуальне поклоніння замовленим політичним міфам. Ніякого особливого значення цей бій не мав і був лише дрібним і незначним епізодом тих подій. Кому була потрібна та самопожертва. Керівники Центральної Ради, взнавши про наступ червоних, першими рвонули з Києва. А де були регулярні війська так званої УНР - на печі лежали чи також порозбігались по хатах. І студентів загинуло далеко не 300, а вдесятеро менше. Потрібен був подвиг і комусь аж дуже хотілося прирівняти їх до 300 спартанців як у битві при Фермопілах. А командир студентів - Аверкій Гончаренко, взагалі у 1944 році служив гаупштурмфюрером у 14 дивізії СС, - він теж герой ?