Приватне акціонерне товариство «Луцькавтодор» набуло право власності на об'єкти нерухомості, що знаходяться на вул. Дубнівська, 66, зокрема:

- профілакторій № 3 загальною площею 283,80 м2;

- склад загальною площею 677,0 м2;

- склад загальною площею 146,6 м2;

- модуль "Кисловодськ" загальною площею 1045,9 м2;

- котельня для сушіння деревини загальною площею 383,1 м2.

Позивач обґрунтував вимоги тим, що він став правонаступником підприємства, яке отримало ці об'єкти згідно мирової угоди щеу 2000 році. Як виявилось Луцька міська влада розрахувалась за виконані роботи по договору підряду… комунальною нерухомістю!!!

У суді з’ясувалось, що за розпорядженням Луцької міської Ради № 216-рр від 19.05.1999р. "Про заставу", управління житлово-комунального господарства Луцького міськвиконкому прийняло на баланс майно міської комунальної власності у складі групи інвентарних об'єктів, що знаходяться в користуванні підприємства "Луцькавтодор". Далі Луцька міська рада уповноважила управління житлово-комунального господарства укласти договір застави, в якому цю комунальну нерухомість заставили для забезпечення розрахунків за виконані роботи по договору підряду. А потім усе йшло по заздалегідь продуманій схемі – за роботи (тепер і з’ясувати тяжко чи були вони проведені) так і не розрахувались. Комунальну нерухомість арештували і передали  «Луцькавтодору». В суді міська рада навіть не перечила, а підписала мирову угоду. Так тишком-нишком це нерухоме майно без відома громади отримало нового власника. Одномоментно і вочевидь не без власного інтересу, мерія позбулась аж трьох профілакторіїв, адміністративно-побутового корпусу, гаража для стоянки механізмів, модулю "Кисловодськ", складу, котельні та бензозаправки.

І схема зовсім не хитра, хоча вона не зацікавила правоохоронних органів ні тоді, ні тепер. Мабуть не дарма. От і нині Луцька міська рада навіть не з’явилась на слухання, лише повідомила суд, що не заперечує проти набуття позивачем прав на спірні об'єкти нерухомого майна. Справу розглянули без відповідача.

Нинішнє керівництво міста ймовірно не бачить нічого крамольного у тому, що таким же чином його попередники роздали направо і наліво чи не половину комунального нерухомого фонду. Навіть навпаки не розголошує про фактичні злочини, за які ще й сьогодні не пізно потрапити за грати, а робить вигляд ніби нічого не трапилось. І тим часом робить свою справу, але вже за іншими схемами – невід’ємних поліпшень орендованого майна, за яким наступає копійчаний викуп чи просто формальнадовготривалаоренди, по якій де-факто одразу наступає право власності.

Мабуть саме тому перший і незаперечний претендент на посаду заступника міського голови - керівник управління комунального майна. Це йому доводиться бути правою рукою мера у мільйонному дерибані. Тим часом комунальна власність зникає наче марево…